
- •Поняття конституційного права
- •Наука конституційного права зарубіжних держав (предмет, методи, джерела)
- •2. Держава як конст.-правовий інститут у зарубіжних країнах
- •3. Предмет конституційного права у зарубіжних державах.
- •Джерела конституційного права.
- •5. Співвідношення понять „конституційне право” „державне право” у конституційному праві зарубіжних держав.
- •6. Види джерел конституційного права у державах з англосаксонською правовою системою
- •7. Види джерел конституці-го права у країнах арабського світу
- •8. Конституційне закріплення (особливості конст розвитку) ісламу у зарубіжних країнах.
- •9. Допоміжні органи та установи при главі держави
- •10. Конституційні закони як джерела конституційного права у зарубіжних країнах
- •11.Органічні закони як джерела конст. Права у зарубіжних країнах.
- •12. Конституційно-правове регулювання релігійних відносин і статусу церков у зарубіжних державах
- •13. Правове регулювання лобізму у зарубіжних державах
- •14. Поняття і зміст конституції у зарубіжних країнах
- •15. Форма та структура конституцій зарубіжних держав
- •16. Способи прийняття конституцій зарубіжних країн та внесення до них змін
- •17. Особливості структури конституції франції
- •18. Структура конституції великобританії
- •19. Зміст та структура конституції сша
- •20. Класифікаційна характеристика конституції польської республіки
- •21. Класифікаційна характеристика конституції фрн
- •22. Моделі організації конституційного контролю у зарубіжних країнах
- •23. Європейська модель конституційного контролю
- •24. Поняття та види конституційного контролю
- •25. Органи конституційного контролю у франції
- •26. Дострокове припинення повноважень парламентів
- •27. Парламентська відповідальність урядів у зарубіжних державах
- •28. Законодавчий процес у зарубіжних країнах
- •29. Парламентський (депутатський) індемнітет у зарубіжних країнах
- •30. Конституційно-правовий статус депутата парламенту у зарубіжних країнах
- •31. Види представницького мандату у зарубіжних країнах
- •32.Особливості здійснення судової функції парламентами зарубіжних держав
- •33. Поняття, та особливості структура парламентів та їх палат у зарубіжних країнах
- •34. Конституційно-правовий статус парламенту великобританії. Структура
- •35. Особливості конституційно-правового статусу палати лордів. Функції
- •36. Особливості конституційно-правового статусу палати громад
- •37. Конституційно-правовий статус парламенту Франції. Структура
- •38. Конституційно-правовий статус парламенту фрн.
- •39. Особливості конституційно-правового статусу бундесрату
- •40. Конституційно-правовий статус парламенту (сенату) сша. Формування. Структура
- •41. Конституційно-правовий статус парламенту рф
- •42. Конституційно-правовий статус парламенту польської республіки. Структура
- •43. Конституційно-правовий статус глави держави (президента) в умовах республіканської форми правління.
- •44. Юридична форма глови держави у Зарубіжних країнах
- •45. Особливості конституційного статусу глави держави в арабських республіках
- •46. Конституційно-правовий статус глави держави у Великобританії
- •47. Конституційно-правовий статус глави держави у Франції
- •48. Конституційно-правовий статус глави держави у фрн. Порядок обрання
- •49. Конституційно-правовий статус глави держави у сша. Порядок обрання
- •50. Конституційно-правовий статус глави держави у польській республіці.
- •51. Конституційно-правовий статус глави держави у рф
- •52. Система органів виконавчої влади зарубіжних держав
- •53. Конституційна відповідальність урядів
- •54. Конституційно-правовий статус глави уряду в умовах республіканської форми правління.
- •55. Способи формування урядів зарубіжних країн
- •56. Склад і структура урядів зарубіжних держав
- •57. Конституційно-правовий статус уряду великобританії. Склад структура
- •58. Конституційно-правовий статус уряду франції.
- •59. Структура виконавчої влади франції
- •60. Конституційно-правовий статус уряду фрн. Склад структура
- •61. „Конструктивний” вотум недовіри уряду фрн
- •62. Конституційно-правовий статус уряду Польської Республіки
- •63. Види судових систем у зарубіжних країнах
- •64. Поняття, функції і структура судової влади у зарубіжних державах
- •65. Конституційні засади судової влади великобританії
- •66. Конституційні засади організації судової влади франції
- •67. Конституційні засади організації судової влади фрн
- •68. Конституційні засади організації судової влади в сша
- •69. Конституційні засади судової влади Польської Республіки
- •70. Організація публічної влади в землях фрн
- •71. Організація публічної влади в штатах сша
- •72. Види партійних систем у зарубіжних країнах
- •73. Види політичних партій у зарубіжних державах
- •74.Поняття та зміст виборчого права у зарубіжних державах
- •75. Види виборів у зарубіжних країнах
- •76. Види виборчих систем у зарубіжних державах
- •77. Мажоритарна виборча система: поняття, види, політико-правові особливості застосування
- •78. Мажоритарно-пропорційна (змішана, нетипова) виборча система: зміст, особливості застосування
- •79. Пропорційна виборча система: поняття, види, політико-правові особливості застосування
- •80. Поняття та види виборчих цензів
- •81. Види референдумів у зарубіжних країнах
- •82.Виборча система великобританії.
- •83. Загальна характеристика виборчої системи Польщі
- •84. Виборче право і виборчі системи рф.
- •85.Виборча система сполучених штатів америки.
- •86.Виборча система франції.
- •87. Виборча система німеччини.
- •88.Поняття та види унітарних держав (наведіть приклади)
- •89.Моделі територіальної організації влади (місцевого самоврядування) у зарубіжних державах
- •90.Поняття та види федерації у зарубіжних державах
- •91. Конституційні засади територіального устрою і місцевого самоврядування польської республіки
- •92. Види та статус суб’єктів федерації у рф.Конституційні основи територіального устрою росії
- •93. Конституційні засади адміністративно-територіального устрою земель та місцевого самоврядування у фрн
- •94. Конституційні засади місцевого самоврядування у великобританії
- •95. Конституційні засади місцевого самоврядування у сша
- •96. Конст засади адміністративно-територіального устрою франції
- •97. Особливості розмежування компетенції між федерацією і штатами в сша
- •98. Особливості розмежування компетенції між федерацією та землями у фрн
- •99. Види монархічної форми правління в сучасних державах
- •100. Види політичних режимів.
- •101. Види республіканської форми правління в сучасних державах
- •102. Правове становище монарха, Політико правова природа монархічної форми правління.
- •103. Конституційно-правовий статус глави держави в умовах республіканської форми правління
- •104. Характерні риси дуалістичної монархії як сучасної форми правління зарубіжних держав
- •105. Характерні риси змішаної республіки як сучасної форми правління зарубіжних держав
- •106. Характерні риси парламентської монархії як сучасної форми правління зарубіжних держав
- •107. Характерні риси президентської республіки як сучасної форми правління зарубіжних держав.
- •108. Форми правління держав арабського світу
- •109. Концепції закріплення прав людини і громадянина в конституційному праві зарубіжних держав
- •110. Правовий статус особи в країнах арабського світу
- •111. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах
- •112. Способи припинення громадянства у зарубіжних державах
- •113. Конституційно-правовий статус особи у франції
- •114. Конституційно-правовий статус особи у фрн
39. Особливості конституційно-правового статусу бундесрату
Бундесрат (Федеральна рада), представництво 16 федеральних земель, бере участь у справах законодавства та урядування федерації. Бундесрат утворюють члени урядів земель або їх уповноважені. Залежно від кількості мешканців землі мають три, чотири, п'ять або шість голосів; вони можуть віддавати їх лише одностайно.
У кожному випадку зміни Конституції потребують згоди бундесрату двома третинами голосів. У решті випадків бундесрат має лише право на заперечення, яке бундестаг може провадити більшістю голосів. Якщо бундестаг і бундесрат не можуть дійти згоди, то з членів обох палат має бути утворена погоджувальна комісія, яка здебільшого може дійти компромісу.
У бундесраті інтереси землі час від часу виступають вище партійних інтересів, голосування може призвести до інших результатів, ніж тих, які можна було б очікувати від співвідношення більшості голосів політичних партій. Кожна земля у бундесраті зі своїми власними специфічними інтересами шукає іноді союзу з іншими землями, що прагнуть до тієї самої мети, незалежно від того, яка партія формує там уряд. Це веде до зміни більшостей. Завжди мають бути знайдені компроміси, якщо партії, що утворили федеральний уряд, не мають більшості в бундесраті. Бундесрат обирає з числа представників земель за встановленою черговістю свого президента строком на один рік. Президент бундесрату виконує повноваження федерального президента, якщо тому щось заважає.
40. Конституційно-правовий статус парламенту (сенату) сша. Формування. Структура
Законодавча влада належить Конгресу, який складається з двох палат: Сенату та Палати представників. До Сенату за Конституцією входить по два представники від кожного штату. Кількість членів в палаті представників пропорційна кількості населення і тому не обмежується Конституцією.
Згідно з Конституцією, члени Сенату повинні досягти 30-річного віку, бути громадянами Сполучених Штатів не менш як дев'ять років і постійно мешкати у тому штаті, від якого обрані. Члени Палати представників повинні бути не молодшими від 25 років, бути, громадянами США не менш як сім років і постійно мешкати у тих штатах, які надіслали їх до Конгресу.
Сенатори обираються на виборах у штатах, які здійснюються кожного парного року. Термін повноважень сенаторів — шість років, оскільки кожних два роки одна третина Сенату переобирається. Таким чином, дві третини Сенату — це люди, які мають досвід законодавчої роботи.
Кожна палата Конгресу має право законодавчої ініціативи за будь-якими питаннями, за винятком фінансових законопроектів; останні повинні бути запропоновані в Палаті представників. Згідно з Конституцією, Віце-президент є головою Сенату. Його голос не враховується при голосуванні, за виключенням випадку рівності голосів.
Однією з особливостей Конгресу є те, що ведучу роль в його роботі відіграють комісії. Кожна комісія спеціалізується у певній галузі законодавства Для того щоб зажадати законопроект з комісії в Палату представників, потрібні підписи 218 членів Палати, а в Сенат - сенатської більшості.