
- •1.Основні етапи розвитку економічної теорії.
- •2.Сучасні напрямки,школи і течії
- •3.Предмет і метод економічної теорії
- •4.Економічні категорії,закони і принципи
- •5.Функції економічної теорії
- •6.Специфіка економічно соціальних досліджень
- •7.Економічні потреби суспільства,їх суть і структура
- •8.Економічні інтереси ,їх сутність і субєкти
- •9.Структура суспільного виробництва
- •10.Основні фактори(чинники) суспільного виробництва,їх класифікація
- •11.Виробництво як основа життя та розвитку суспільства
- •12.Суперечність між суспільними потребами і економічними ресурсами суспільства
- •13.ОбЄктивні основи розвитку людської цивілізації
- •14.Еконмічна система її сутність та структурні елементи
- •15.Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи
- •17.Влісність як економічна та юридична категорія
3.Предмет і метод економічної теорії
Предмет економічної теорії - це дослідження відносин між людьми з приводу виробництва, обміну, розподілу, споживання матеріальних благ і послуг в результаті ефективного використання рідкісних ресурсів для задоволення безмежних потреб.
Використовують загальнонаукові та спеціальні методи.
Загальнонаукові методи.
Узагальнюючим наук. методом, яким користуються економіка і політина економіка, в ому проявляється їх взаємозв’язок, є діалектичний метод, який передбачає вивчення явищ і процесів ек. життя: 1) в їх загальному зв’язку й взаємозалежності, 2) в стані безперервного розвитку, 3) коли кількісні зміни, які виникають у процесі розвитку, ведуть до змін якісних. Джерелом при цьому є єдність і боротьба протилежностей.
Структурно-функціональний метод передбачає розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. Структурно-функціональний підхід визначає системні ознаки, що зберігаються за об'єктами дослідження незалежно від характеру їхньої трансформації,
Поєднання якісного та кількісного аналізу і визначення на цій основі математичних методів в економічних дослідженнях. Ними користуються різні економічні школи (неокейнсіанська, монетаристська, неоліберальна та ін.).
Кількісні характеристики є невід'ємною частиною будь-якого економічного дослідження. Засновники математичного напряму в політекономії XIX ст. У. Джевонс і Л. Вальрас, застосувавши абстрактні математичні моделі, відійшли від трудової вартості.
Вчені-економісти завжди обґрунтовували свої висновки за допомогою точного кількісного аналізу. Необхідність володіння прийомами математичного аналізу зумовлена розвитком об'єкта дослідження — багатовимірного світу економіки.
Спеціальні методи, за допомогою яких економічна теорія висвітлює сутність явища, що вивчається.
Метод наукової абстракції. Він полягає у виділенні найсуттєвіших характеристик процесу, що вивчається, абстрагуванні від усього другорядного, випадкового. Спочатку дають загальну характеристику явища, визначають притаманні йому суперечності, а потім розглядають конкретні вияви цього явища.
Процес пізнання в політекономії не зводиться лише до отримання розрізнених висновків та узагальнень.Він передбачає розгляд будь-якого явича як частку єдиної цілісної системи, яку являє собою людське суспільство тому важливим завданням процесу пізнання є зведення висновків до системи. Отже метод пізнання має носити системний характер.
Абстрактне мислення охоплює й інші методи, зокрема аналіз і синтез. У процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого, конкретного до абстрактного. У процесі синтезу досліджується економічне явище у взаємозв'язку і взаємодії його складових частин. Мислення тут іде від абстрактного до конкретного.
Метод поєднання логічного та історичного підходів. Логічний взаємозв'язок усіх компонентів суспільства як цілісного організму відбиває історичний процес виникнення і становлення певної системи. Поєднання логічного та історичного в економічній теорії допомагає відкриттю якісно нових форм дії економічних законів і знаходженню нового змісту в економічних категоріях.
Соціально-економічний експеримент належить до спеціальних методів дослідження економічних явищ. Зауважимо, що йдеться про виважений з урахуванням попереднього вивчення історичного досвіду соціально-економічний експеримент. Абстракція в цьому випадку є досить умовною, і з повним правом можна стверджувати, що немає нічого більш практичного, ніж витончена теорія.
Зростає значення кількісних методів, зокрема статистичних. Саме управлінський аспект економічної теорії стимулює вивчення статистичних показників. Статистичні матеріали доцільно групувати за тематичними проблемами. Аналіз їх може віддзеркалювати, наприклад, реальні суперечності між певними соціальними групами населення, різними політичними течіями тощо.
Завершальною ланкою методу політекономії є суспільна практика. Тільки в процесі практики може бути визначена істинність або хибність наукових абстракцій. Процес пізнання реальної дійсності починається з практики і завершується нею.
Отже, метод політекономії, за допомогою якого вивчаються виробничі відносини, спирається на діалектичний світогляд. Використовуючи математичні засоби аналізу і синтезу економічних процесів і явищ, він досліджує їх в історичному розвитку, а також у діалектичній єдності кількісних і якісних змін.