1.основні етапи розвитку економічної теорії.

2.сучасні напрямки,школи і течії

3.предмет і метод економічної теорії

4.економічні категорії,закони і принципи

5.функції економічної теорії

6.специфіка економічно соціальних досліджень

7.економічні потреби суспільства,їх суть і структура

8.економічні інтереси ,їх сутність і субєкти

9.структура суспільного виробництва

10.основні фактори(чинники) суспільного виробництва,їх класифікація

11.виробництво як основа життя та розвитку суспільства

12.суперечність між суспільними потребами і економічними ресурсами суспільства

13.обЄктивні основи розвитку людської цивілізації

14.еконмічна система її сутність та структурні елементи

15.економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи

16.типи і еволюція економічник систем

17.влісність як економічна та юридична категорія

18.обєкти та субєкти власності

19.різноманітність форм власності:еволюція форм власності та сучасні форми власності

20.сутність роздержавлення та приватизації форм власності

21.загальні форми організації суспільного виробництва: натуральне та товарне

22.товарне виробництво:умови виникнення ,форми та суперечності

23.вартість,споживна вартість і цінність товару

24.закон вартості :зміст,механізм та функції

25.товар як фундаментальна категорія товарного виробництва

26.походження,сутність та функції грошей

27.грошовий обіг та його закони

28.інфляція, її причини ,форми та соціально-економічні наслідки

29.грошова система: сутність,її основні елементи та типи

30.поняття ринку,умови виникнення та його характерні иси

31.ринковий механізм та його основні елементи

32.моделі ринкової економіки

33.шляхи переходу до ринку

34.функції ринку

35.закон попиту і пропозиції.еластичність попиту і пропозиції

36.поняття ,основні елементи та функції ринкової інфраструктури

37.банки та їх діяльність :поняття ,виникнення ,види та функції

38.біржі та їх місце в ринковій економіці

39.конкуренція і монополізм як основоположні атрибути ринкової економіки

40.види конкуренції

41.сутність,витоки та види монополізму. організаційні форми монополістичних структур

42.основні риси олігополістичної конкуренції

43.антимонопольна політика і антимонопольно-конкурентне законодавство в україні

44.підприємництво,його сутність

45.функції та принципи підприємництва

46.умови розвитку підприємницької діяльності

47.субєкти,обєкти та види підприємницької діяльності

48.форми організації підприємницької діяльності

49.фірма(підприємство),її сутність,функції та види

50.економічна сутність домогосподарства

51.місце домогосподарства в економічному житті суспільства та функції

52.доходи домогосподарства ,їх джерела та розводіл

53.витрати на споживання. заощадження домогосподарств

54.сутність витрат виробництва

55.класифікація витрат виробництва в ринковій економіці

56.собівартість продукції,її види та структура. шляхи зниження собівартості

57.прибуток:сутність та функції. теорії прибутку

58.норма прибутку і чинники,що її визначають. рентабельність. норма рентабельності.

59.суспільне відтворення: поняття відтворення та його види

60.сутність і типи економічного зростання. новий тип економічного зростання

61.макроекономічні показники. система національних рахунків.

62.сучасні форми суспільного продукту: внп,ввп,чвп,нд

63.національне багатство :сутність,структура та проблеми його відтворення

64.економічна рівновага і циклічність. суть економічного циклу

65.види циклів. фази економічних циклів

66.національні та світові економічні кризи

67.безробіття і зайнятість населення

68.інфляція: причини ,види та соціально-економічні наслідки

69.крива Філіпса

70.забезпечення стабільності купівельної спроможності грошової одиниці

71.грошові реформи. особливості грошової реформи в україні

72.державне антикризове регулювання економіки.

73.доходи населення ,їх сутність та джерела формування

74.заробітна плата – основна форма доходів населення

75.форми і системи заробітної плати

76.сімейні доходи: джерела формування та структура використання

77.підприємницький дохід

78доходи від власності та рентні доходи

79.пенсійна реформа в україні

80.сутність і функції фінансів.структура та джерела фінансів

81.державний бюджет- провідна ланка фінансів

82.податки. функції та види податків

83.поняття кредитної системи та її структура

84.форми, функції та принципи крудиту

85.цінні папери та їх види

86.економічні функції держави в ринковій економіці та принципи її економічної політики

87.основні форми та методи державного регулювання ринкової економіки

88.антиінфляційна економічна політика держави

89.поняття світового господарства та етапи його розвитку

90.система міжнародних економічних відносин

91.роль економічної реформи в інтеграції україни у світову економічну систему

92.класифікація країн за рівнем соціально економічного розвитку

93.міжнародні інтеграційні процеси

94.регіональні економічні обєднання :становлення, розвиток, нинішній стан

1.Основні етапи розвитку економічної теорії.

1. Витоки економічної науки слід шукати в навчаннях мислителів країн Сходу, Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Ксенофонт (430-354 рр.. До н. Е.) і Арістотель (384-322 рр.. До н. Е.) вперше вводять до наукового обігу термін "економія", що означає мистецтво ведення господарства. Аристотель подразделял два терміни: "економіка" (природна господарська діяльність, пов'язана з виробництвом продуктів) і "хремантістіка" (мистецтво наживати багатство, робити гроші).

Етапи розвитку: І – Меркантилізм (15-17 ст.), ІІ – Класична політекономія (17-19 ст.), ІІІ – Прагматична політекономія (19-20 ст.) + Марксиська політекономія (19-20 ст.), IV – Сучасна політекономія (остання чверть 20 ст.).

І. Меркантилізм. Форм-ся в кінці 15 ст, розвиток 16 ст Представники: англ.- Томас Мен, іт. – Г.Скаруффі, фр. – А. Монтескьєн, рос. – Ів. Посашков.

Об’єкт вивчення – економіка капіталістичного способу виробництва. Вони: 1) отожнюючи багатство з грішми, вважали, що багатством є лише те, що може бути реалізоване в грошах, золоті; 2) виробництво розглядали лише як передумову для створення багатства; 3) безпосереднім джерелом багатства вважали обіг (торгівлю), тому що там товари перетворюються в гроші й виникає прибуток завдяки продажу товарів дорожче, ніж вони були куплені. Висновок: баланс у зовнішній торгівлі повинен бути активним, т.б. треба менше купувати за кордоном і більше продавати.

Два етапи розвитку: перший – форма монетаризму, який ідеалізував благородні метали і вважав їх єдиною формою багатства. Другий – його прихильники відстоювали розширення зовн.торгівлі, не забороняли вивезення грошей з країни.

ІІ.Класина політекономія

Другий етап урозвитку пол.ек. Нові вимоги – свободи торгівлі та підприємництва. Меркантелізм поступається місцем теоретичним поглядам фізіократів у Фр. і класичної школи в Англ.

Фізіократи. (Фр. поч. 19 ст.) Представники: Франсуа Кене, Тюрго ін. Джерело багатства вбачали не в сфері (обігу) торгівлі, а у виробництві. Але обмежували виробництво лише землеробством. Промисловість вважали непродуктивною галуззю госпдарства, всі зайняті в цій сфері належали до “безплідного класу”.

Англ. класична школа. Представники: Уільям Петті, Адам Сміт, Д.Рікардо. Досягнення – прагнення виявити глибинні закономірності в суспільному житті, постановка в центр теоретичної системи процесу виробництва (будь-якого вир-ва), а не лише землеробського, як у фізіократів, започаткування трудової теорії вартості, правило “невидимої руки”, виявлення нетрудового характеру прибутків підприємців.

ІІІ – Прагматична політекономія (19-20 ст.) + Марксиська політекономія (19-20 ст.),

Вення Маркса відноситься до пролетарської політекономії. (сер. 19 ст.) Пр-ки: К. Маркс, Ф. Енгельс. Розкриваючи внутрішні суперечності капіталізму, доводить, що капіталізм повинен поступитися більш прогресивному ладу – соціалізму, так як він змістив феодальний лад. На відміну від прагматистів, марксисти вважають, що такою основою, яка може забезпечити найвищу ефективність розвитку суспільного виробництва, є суспільна власність на засоби виробництва. Політекономія повинна стати на службі одного класу.

IV – Сучасна політекономія (остання чверть 20 ст.). Вона є результатом єдності та протилежності всіх попередніх течій в політекономії. Саме проблемою поєднання позитивних рис прагматичної школи, яка має вагомі доробки в з’ясуванні закономірностей мікроекономічних процесів, і класичної та марксиської політекономії з їх безсумнівними досягненнями в галузі вирішення соціальних питань і виявлення закономірностей проходження макроекономічних процесів і повинна займатися політекономія на сучасному етапі її розвитку. Тому ці проблеми і будуть в центрі уваги сьогодення.

Слід також згадати прихильників школи значного втручання держави в розвиток ринкових відносин і функціонування ринку, що започаткував Дж.М.Кейнс.

Протилежним до цього вчення є монетаризм, засновник М.Фрідмен, що наголошував на як найменшому втручанні держави в ринкові відносини й на саморегуляції ринку.

Об єкт дослідження неокласичної економічної теорії — поведінка Homo economicus — «людини економічної», що як продавець робочої сили, споживач чи підприємець намагається максимізувати свій дохід, звести до мінімуму затрати (чи зусилля). Ця теорія виникла в 70-ті роки XIX ст. її засновники — відомі австрійські економісти К.Менгер, Ф.Візер, Е.БемБаверк, англійський науковець У.Джевонс і швейцарський економіст Л.Вальрас та ін.