Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями...

Для прискорення регенерації тканин місцево застосовують сол-косерил у вигляді желе до утворення грануляцій, а потім мазь — до остаточної епітелізації.

Необхідна системна (пероральна або парентеральна) антибак­теріальна і протигрибкова терапія хворим із запальними вогнища­ми, гноячковими ураженнями шкіри і з високим ризиком септичних ускладнень.

Ефективним методом лікування пролежневих дефектів є призна­чення пентоксифіліну в поєднанні з лазерним опроміненням (сканер).

Догляд за хворими з порушенням сечовипускання

При деяких захворюваннях ЦНС (порушення мозкового крово­обігу, пухлини головного і спинного мозку, мієліт, травма хребта і спинного мозку) виникають розлади функцій тазових органів — за­тримання або нетримання сечі і калу. Шляхом пальпації і перкусії виявляють контури сечового міхура, верхня межа якого в разі пере­повнення сечею може доходити до пупка.

Функції сечового міхура, прямої кишки порушуються при ура­женні низхідних кортико-спінальних шляхів чи парасимпатичного центру сечовипускання на рівні S₂—S₄ спинного мозку. У першому випадку це рефлекторний сечовий міхур, у другому — арефлектор-ний сечовий міхур.

При рефлекторному сечовому міхурі слід здійснювати такі заходи:

• нормалізувати питний режим пацієнта, забезпечивши вживан­ня великої кількості рідини з метою запобігання уроінфекції;

• кожні 2—4 год проводити катетеризацію сечового міхура;

• у разі неефективності погодинної катетеризації поставити пос­тійний катетер;

• сприяти виробленню рефлекторного сечовипускання шляхом пальпації надлобкової ділянки або подразнення шкіри зовнішніх статевих органів струменем теплої води;

• натискувати на надлобкову ділянку в момент сечовипускання для зменшення об'єму сечі, яка залишилась у міхурі;

• використовувати антихолінестеразні препарати (0,05 % розчин прозерину внутрішньом'язово, убретид) для посилення скорочень м'яза—випорожнювача сечового міхура;

• при частому сечовипусканні застосовувати малими дозами три­циклічні антидепресанти (амітриптилін — 12,5—25 мг на добу перорально).

При арефлекторному сечовому міхурі потрібно вжити таких за­ходів:

— 236 —

Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями...

• здійснювати катетеризацію сечового міхура кожні 4—6 год;

• по закінченні виділення сечі із катетера натискувати на надлобкову ділянку, завдяки чому зменшується об'єм залишкової сечі в міхурі;

• підняти головний кінець ліжка; якщо пацієнт може зробити присідання, це допоможе йому спорожнити сечовий міхур;

• якомога раніше активізувати хворого;

• якщо неможливо здійснювати періодичну катетеризацію сечо­вого міхура (аденома передміхурової залози, склероз шийки сечово­го міхура, додаткові клапани сечівника), вирішити питання про на­кладання цистостоми.

Під час догляду за пацієнтом із постійним катетером у сечовому міхурі медична сестра повинна дотримуватися таких правил:

• в організм пацієнта вводити об'єм рідини до 3 л на добу;

• підкислювати сечу для запобігання утворенню каменів і розвит­ку уроінфекції (вживати журавлиновий сік, аскорбінову кислоту);

• промивати сечовий міхур 3—4 рази на добу розчином фурациліну 1:5000.