Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями... Профілактика пролежнів

• Змінювати положення тяжкохворого кожні 2 год, щоразу пере­віряючи стан ділянки шкіри, на яку чиниться тиск.

• Двічі на добу здійснювати часткове оброблення шкіри.

• Стежити за білизною хворого. Білизна має бути чистою, сухою, без складок і крихт їжі.

• Надавати тяжкохворому такого положення, щоб маса тіла була рівномірно розподілена. Для цього слід використати спеціальні при­стосування і ліжка з надувними матрацами, протипролежневі при­строї або звичайні подушки. Під головний кінець ліжка покласти плоско одну подушку, другу подушку покласти під кутом 45° на пер­шу. З боків під руки також покласти подушки. Під кисті рук і під ноги покласти маленькі подушечки.

• Під ділянки можливого утворення пролежнів покласти бавов­няні торбинки, наповнені просом.

• Потрібно стежити за регулярністю випорожнень хворого, про­водити профілактику і лікування нетримання сечі і калу. У разі не­тримання сечі і калу під сідниці слід підкласти двошаровий бавов­няний круг, наповнений просом, а всередину поставити плоску круглу посудину для збирання випорожнень. У разі нетримання сечі можна поставити постійний сечовий катетер, але в такому разі не­обхідно двічі на добу промивати сечовий міхур теплим розчином фурациліну 1:5000 з метою профілактики запалення слизової обо­лонки сечових шляхів і використовувати катетер не більше ніж три дні, щоб не допустити пролежнів слизової оболонки сечівника.

• Забезпечити збалансоване харчування хворих. Їжа має містити вітаміни групи В і вітамін С, азот, сірку, фосфор і кальцій, які по­зитивно впливають на кровообіг.

• Місця можливого утворення пролежнів протерти серветкою, змоченою 10 % розчином камфорного спирту, 1 % розчином салі­цилового спирту чи 40 % розчином етилового спирту.

• Необхідно розвивати у хворого навички самодопомоги, заохо­чувати його до самостійних дій, використовуючи перекладини над ліжком або поручні, щоб хворий міг самостійно змінювати положен­ня в ліжку, а за відсутності протипоказань підніматись і вставати.

• Навчити родичів і осіб, які доглядають хворого, елементів пра­вильного догляду.

• Обережно здійснювати масаж спини і кінцівок.

• Здійснювати догляд за шкірними складками. Для цього доцільно використовувати розчин калію перманганату 1:10 000. Змоченою роз­чином серветкою обережно обробити шкіру складок і витерти насухометодом промокання, а потім застосувати дитячу присипку чи тальк.

— 234 —

Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями... Допомога хворому з пролежнями

Як правило, пролежні розвиваються у тяжкохворих, які виму­шені довго лежати на спині — при інсультах, мієлітах, менінгоенце-фалітах, поліневритах. Небезпека полягає в тому, що пролежні мо­жуть з'явитись уже через кілька годин нерухомості хворого внаслі­док центральних порушень трофіки (живлення) шкіри. Пролежні можуть виникнути і тоді, коли натільна і постільна білизна має складки, які тиснуть на шкірний покрив, порушуючи трофіку тка­нин. Але основні причини розвитку пролежнів такі:

• вимушений нерухомий стан пацієнта;

• локальний постійний тиск на тканини під дією власної маси тіла;

• змішувальна сила (непрямий тиск, коли пацієнт «з'їжджає» на постелі вниз);

• тертя (збільшується в разі зволоження шкіри при нетриманні сечі або коли під хворого підкладають клейонку);

• порушення трофічної (вегетативної) іннервації;

• дистрофічні зміни шкіри та підшкірної жирової клітковини.

У разі виникнення пролежнів потрібно вжити таких заходів:

• хворим зі стійкою гіперемією шкіри (І ступінь ушкодження тканин) її періодично розтирають сухим рушником для поліпшення кровообігу і змащують 5 % розчином калію перманганату;

• при мацерації і відшаруванні епідермісу (II ступінь ушкоджен­ня тканин) обмивають ділянку перевареною водою з милом, вису­шують і обробляють 70 % етиловим спиртом;

• пухирі змащують 1 % розчином брильянтового зеленого і на­кладають суху асептичну пов'язку;

• у разі некрозу шкіри і підшкірної основи (III ступінь ушкод­ження тканин) змертвілі тканини видаляють хірургічним шляхом. На початку лікування на пролежневу виразку накладають пов'язки з 10 % розчином натрію хлориду в поєднанні з 1 % спиртовим розчи­ном хлорофіліпту. З метою видалення некротизованої маси застосо­вують мазі для ферментативного очищення ран (іруксол). За наяв­ності змертвілих тканин поверхню пролежня очищають антисептич­ним розчином (10 % розчином повідон-йоду), після чого накладаютьпов'язку з мазевою основою (левоміколь). Якщо є неприємний за­пах, рану промивають 3 % розчином водню пероксиду.

Для поліпшення обмінних процесів вводять солкосерил: 2—4 мл внутрішньом'язово, або 2—4 мл у 10—20 мл ізотонічного розчину внутрішньовенно струминно або 6—10 мл у 5 % розчині глюкози 200 мл внутрішньовенно краплинно.

— 235 —