- •Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями...
- •Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями...
- •Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями... Профілактика пролежнів
- •Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями... Допомога хворому з пролежнями
- •Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями...
- •Догляд за хворими з порушенням сечовипускання
- •Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями...
- •Допомога при затриманні акту дефекації
- •Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями...
- •Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями...
Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями... Профілактика пролежнів
Змінювати положення тяжкохворого кожні 2 год, щоразу перевіряючи стан ділянки шкіри, на яку чиниться тиск.
Двічі на добу здійснювати часткове оброблення шкіри.
Стежити за білизною хворого. Білизна має бути чистою, сухою, без складок і крихт їжі.
Надавати тяжкохворому такого положення, щоб маса тіла була рівномірно розподілена. Для цього слід використати спеціальні пристосування і ліжка з надувними матрацами, протипролежневі пристрої або звичайні подушки. Під головний кінець ліжка покласти плоско одну подушку, другу подушку покласти під кутом 45° на першу. З боків під руки також покласти подушки. Під кисті рук і під ноги покласти маленькі подушечки.
Під ділянки можливого утворення пролежнів покласти бавовняні торбинки, наповнені просом.
Потрібно стежити за регулярністю випорожнень хворого, проводити профілактику і лікування нетримання сечі і калу. У разі нетримання сечі і калу під сідниці слід підкласти двошаровий бавовняний круг, наповнений просом, а всередину поставити плоску круглу посудину для збирання випорожнень. У разі нетримання сечі можна поставити постійний сечовий катетер, але в такому разі необхідно двічі на добу промивати сечовий міхур теплим розчином фурациліну 1:5000 з метою профілактики запалення слизової оболонки сечових шляхів і використовувати катетер не більше ніж три дні, щоб не допустити пролежнів слизової оболонки сечівника.
Забезпечити збалансоване харчування хворих. Їжа має містити вітаміни групи В і вітамін С, азот, сірку, фосфор і кальцій, які позитивно впливають на кровообіг.
Місця можливого утворення пролежнів протерти серветкою, змоченою 10 % розчином камфорного спирту, 1 % розчином саліцилового спирту чи 40 % розчином етилового спирту.
Необхідно розвивати у хворого навички самодопомоги, заохочувати його до самостійних дій, використовуючи перекладини над ліжком або поручні, щоб хворий міг самостійно змінювати положення в ліжку, а за відсутності протипоказань підніматись і вставати.
Навчити родичів і осіб, які доглядають хворого, елементів правильного догляду.
Обережно здійснювати масаж спини і кінцівок.
Здійснювати догляд за шкірними складками. Для цього доцільно використовувати розчин калію перманганату 1:10 000. Змоченою розчином серветкою обережно обробити шкіру складок і витерти насухометодом промокання, а потім застосувати дитячу присипку чи тальк.
— 234 —
Основні принципи лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями... Допомога хворому з пролежнями
Як правило, пролежні розвиваються у тяжкохворих, які вимушені довго лежати на спині — при інсультах, мієлітах, менінгоенце-фалітах, поліневритах. Небезпека полягає в тому, що пролежні можуть з'явитись уже через кілька годин нерухомості хворого внаслідок центральних порушень трофіки (живлення) шкіри. Пролежні можуть виникнути і тоді, коли натільна і постільна білизна має складки, які тиснуть на шкірний покрив, порушуючи трофіку тканин. Але основні причини розвитку пролежнів такі:
вимушений нерухомий стан пацієнта;
локальний постійний тиск на тканини під дією власної маси тіла;
змішувальна сила (непрямий тиск, коли пацієнт «з'їжджає» на постелі вниз);
тертя (збільшується в разі зволоження шкіри при нетриманні сечі або коли під хворого підкладають клейонку);
порушення трофічної (вегетативної) іннервації;
• дистрофічні зміни шкіри та підшкірної жирової клітковини.
У разі виникнення пролежнів потрібно вжити таких заходів:
хворим зі стійкою гіперемією шкіри (І ступінь ушкодження тканин) її періодично розтирають сухим рушником для поліпшення кровообігу і змащують 5 % розчином калію перманганату;
при мацерації і відшаруванні епідермісу (II ступінь ушкодження тканин) обмивають ділянку перевареною водою з милом, висушують і обробляють 70 % етиловим спиртом;
пухирі змащують 1 % розчином брильянтового зеленого і накладають суху асептичну пов'язку;
у разі некрозу шкіри і підшкірної основи (III ступінь ушкодження тканин) змертвілі тканини видаляють хірургічним шляхом. На початку лікування на пролежневу виразку накладають пов'язки з 10 % розчином натрію хлориду в поєднанні з 1 % спиртовим розчином хлорофіліпту. З метою видалення некротизованої маси застосовують мазі для ферментативного очищення ран (іруксол). За наявності змертвілих тканин поверхню пролежня очищають антисептичним розчином (10 % розчином повідон-йоду), після чого накладаютьпов'язку з мазевою основою (левоміколь). Якщо є неприємний запах, рану промивають 3 % розчином водню пероксиду.
Для поліпшення обмінних процесів вводять солкосерил: 2—4 мл внутрішньом'язово, або 2—4 мл у 10—20 мл ізотонічного розчину внутрішньовенно струминно або 6—10 мл у 5 % розчині глюкози 200 мл внутрішньовенно краплинно.
— 235 —
