Больові синдроми

Гострий невралгічний біль. Характеризується різко вираженим бо­льовим синдромом, хворий набуває відповідної пози, біль посилю­ється при доторкуванні, рухах і зміні положення тіла.

Втручання медичної сестри

1. Надати пацієнтові зручного положення.

2. Зняти больовий синдром: змазати ділянку меновазином, увес­ти внутрішньом'язово 50 % розчин анальгіну 2 мл, підшкірно 1 % розчин димедролу 1 мл, 2 % розчин папаверину гідрохлориду 2 мл.

3. Порадити консультацію лікаря-невропатолога.

– 269 –

Додатки

4. Виконати призначення лікаря.

Хронічний больовий синдром виникає при проявах остеохондрозу, хронічних судинних захворюваннях головного мозку. Втручання медичної сестри

1. З'ясувати у пацієнта причину і давність виникнення хронічно­го больового синдрому.

2. Порадити консультацію лікаря-невропатолога.

3. Виконати призначення лікаря.

Біль у поперековій ділянці може бути проявом захворювань хребта (остеохондроз, спондильоз, хронічний поперековий радикуліт), за­хворювання нирок.

Втручання медичної сестри

1. З'ясувати причину і тривалість виникнення болю.

2. Зняти больовий синдром: перорально натрію диклофенак у таблетках по 0,025 г під час або після їди; німесил (1 упаковку по­рошку розчинити у склянці води і випити).

3. Консультація лікаря.

4. Виконання призначень лікаря.

Мігренозний головний біль. Характерні ознаки. Нападоподібний головний біль із передвісниками чи без них (від кількох годин до кількох діб), з блюванням, зоровими порушеннями.

Втручання медичної сестри

1. З'ясувати давність захворювання.

2. При першому прояві — анальгетики і заспокійливі.

3. Дати сечогінний засіб (фуросемід, верошпірон), аскофен.

4. Створити умови з низьким рівнем подразників (неяскраве ос­вітлення, відсутність шуму).

5. При перших проявах нападу забезпечити своєчасне вживання антимігренозних препаратів (номігрен, вомігрен, антимігрен) і пре­паратів із вмістом кофеїну.

6. Рекомендувати пацієнтові:

• уникати вживання алкоголю.

• обмежувати споживання продуктів, які містять тіамін (какао, шоколад, горіхи, цитрусові).

• водні процедури, гімнастику.

7. При виникненні мігренозного статусу консультація лікаря з подальшою госпіталізацією хворого в неврологічне відділення.

Стресовий синдром

Характерні ознаки. У хворого відзначають збудження чи загаль-мованість, відсутність зацікавленості щодо виконуваних дій, зни-

– 270 –

Додаток 4. Поширені сестринські діагнози і втручання

ження працездатності і продуктивності праці, підвищену втомлю­ваність.

Втручання медичної сестри

1. З'ясувати причину виникнення стресового синдрому і, якщо це можливо, усунути її.

2. Провести психологічну бесіду з пацієнтом і налаштувати його на позитивні реакції.

3. Порадити змінити обстановку.

4. Рекомендувати вживати перорально один із препаратів: гліцин по 1 таблетці 3 рази на добу; Ново-Пасит по 1 чайній ложці 2—3 рази на добу; валеріана по 1 таблетці 3 рази на добу; аміналон по1 таблетці 3 рази на добу.

5. Порадити консультацію невропатолога і психотерапевта.

6. За призначенням лікаря фізіотерапевтичні процедури і сана­торно-курортне лікування.

Посттравматична реакція

Це загальна реакція організму на травму зі зміною психіки і по­ведінки хворого. Характерні ознаки. Зниження працездатності, голов­ний біль, астенія, підвищена виснажливість.

Втручання медичної сестри

1. З'ясувати термін проявів ознак.

2. Провести психологічну бесіду в позитивному напрямку.

3. Консультація психотерапевта, невропатолога.

4. Виконання призначень лікаря.

Порушення настрою

Подібні явища спостерігають як вторинні при захворюванні цен­тральної нервової системи. Втручання медичної сестри

1. Забезпечити пацієнтові фізичний і психічний спокій.

2. З'ясувати причину порушення настрою.

3. У разі потреби порадити пацієнту заспокійливі засоби.

4. Консультація психотерапевта, невропатолога.

5. Виконання призначень лікаря.

Тремор (тремтіння)

Може проявлятися тремор голови, кінцівок, усього тіла як наслі­док функціональних порушень нервової системи (невроз, невра-

– 271 –

Додатки

стенія), стресових синдромів, органічних захворювань нервової сис­теми (паркінсонізм), інтоксикаційного ураження нервової системи (алкоголізм, хронічне отруєння солями важких металів). Втручання медичної сестри

1. З'ясувати причину тремору.

2. Створити оптимальний фізичний і психічний спокій.

3. За наявності стресового синдрому порадити корвалол, валеріа­ну, мікстуру Равкіна, мікстуру Кватера.

4. Консультація невропатолога, нарколога.

5. Виконання призначень лікаря.