Додаток 4. Поширені сестринські діагнози і втручання

• що складніша сполука лікувальної системи, то більша вірогід­ність взаємодії лікарських засобів;

• не треба додавати лікарські засоби до крові, плазми, розчинів амінокислот, олійних емульсій, а також до таких нестійких розчинів, як маніт і натрію гідрокарбонат (легко утворюють суспензії при змі­шуванні з іншими лікарськими засобами);

• розчини амінокислот і олійні емульсії не можна вводити з полійонними розчинами глюкози, тому що можуть утворитися ток­сичні продукти;

• розчини глюкози (концентрації понад 5 %), які використову­ють як розчинники, можуть знижувати активність багатьох лі­карських речовин;

• деструкція лікарських речовин (окситоцин, бензилпеніцилін, стрептоміцин, дикаїн, епінефрин, норепінефрин та ін.) може відбу­ватися при взаємодії з етиловим спиртом і лугами, які залишились у вигляді слідів на стерильних голках, шприцах, інструментах.

Додаток 4

Поширені сестринські діагнози і втручання Порушення свідомості

Оглушення. Характерні ознаки: неадекватна відповідь хворого на запитання; сповільнена дія на подразники. Втручання медичної сестри

1. Створити умови з низьким рівнем подразників (неяскраве освітлення, відсутність шуму, зручне положення в ліжку).

1. Спокійно звертатися до хворого.

2. Оглянути голову пацієнта з метою виявити наявність ознак черепно-мозкової травми.

3. Запросити лікаря.

4. Виконати призначення лікаря.

5. Забезпечити спостерігання і догляд за пацієнтом.

Загальмованість. Характерні ознаки: хворий притомний, але по-вільніше реагує на зовнішні подразники. Втручання медичної сестри

1. Створити умови з низьким рівнем подразників (неяскраве освітлення, відсутність шуму, зручне положення в ліжку).

2. Поспілкуватись із пацієнтом з метою виявити причини дано­го стану.

3. Запросити лікаря.

– 263 –

Додатки

4. Виконати призначення лікаря.

5. Забезпечити спостерігання і догляд за пацієнтом.

Емоційне збудження. Характерні ознаки: хворий занадто збудже­ний, активний, емоційно розповідає про свої переживання, часто змінює положення тіла.

Втручання медичної сестри

1. Ізолювати пацієнта.

2. Створити умови з низьким рівнем подразників (неяскраве ос­вітлення, відсутність шуму, зручне положення в ліжку).

3. Позитивно психологічно впливати на пацієнта.

4. Виміряти АТ, визначити властивості пульсу.

5. Дати перорально заспокійливий засіб (корвалол, барбовал, на­стоянку валеріани, собачої кропиви чи глоду).

6. Вилучити предмети, якими пацієнт може нанести ушкоджен­ня собі або людям, які його оточуюють.

7. Запросити лікаря невропатолога чи психіатра.

8. Виконати призначення лікаря.

9. Забезпечити постійне спостерігання і догляд за пацієнтом.

10. У разі потреби госпіталізувати в спеціалізоване відділення.

Емоційна нестійкість. Характерні ознаки: у хворого упродовж

короткого терміну різко змінюється емоційний стан ( плаче, смієть­ся, замовкає, поривається кудись тощо).

Втручання медичної сестри

1.Створити умови з низьким рівнем подразників (неяскраве ос­вітлення, відсутність шуму, зручне положення в ліжку).

2. Позитивно психологічно впливати на пацієнта.

3. Оглянути пацієнта з метою виявити ознаки наявності череп­но-мозкової травми.

4. У разі потреби дати перорально заспокійливий засіб (корва­лол, барбовал, настоянка валеріани, собачої кропиви чи глоду).

5. Запросити лікаря.

6. Виконати призначення лікаря.

7. Забезпечити спостерігання і догляд за пацієнтом.

Непритомність. Характерні ознаки. Пацієнт не реагує на зовніш­ні подразники. Блідість (іноді гіперемія) шкірних покривів і види­мих слизових оболонок.

Втручання медичної сестри

1. Визначити властивості пульсу, реакцію зіниць на світло, ви­міряти АТ.

2. Якщо є змога, поспілкуватися з особами з оточення пацієнта або близькими, намагаючись з'ясувати причини його непритом­ності.

– 264 –