
- •Спинномозкова (люмбальна) пункція
- •Додатки
- •Дослідження спинномозкової рідини
- •Додатки
- •Додаток 3. Взаємодія ліків в ін'єкційних розчинах
- •Взаємодія ліків в ін'єкційних розчинах (в одній інфузійній системі або одному шприці)
- •Додатки
- •Додаток 3. Взаємодія ліків в ін'єкційних розчинах
- •Взаємодія лікувальної речовини і розчинника в ін'єкційних розчинах
- •Додатки
- •Додаток 4. Поширені сестринські діагнози і втручання
- •Поширені сестринські діагнози і втручання Порушення свідомості
- •Додатки
- •Додаток 4. Поширені сестринські діагнози і втручання
- •Додатки
- •Порушення сну
- •Додаток 4. Поширені сестринські діагнози і втручання
- •Порушення мови
- •Додатки
- •Порушення ходи і координації рухів
- •Додаток 4. Поширені сестринські діагнози і втручання Порушення рухів у кінцівках
- •Обмеження рухів у кінцівках
- •Больові синдроми
- •Додатки
- •Стресовий синдром
- •Додаток 4. Поширені сестринські діагнози і втручання
- •Зміни апетиту
- •Гіпертермія
- •Додаток 4. Поширені сестринські діагнози і втручання
- •Вегетативні порушення
- •Додатки
- •Порушення функції тазових органів
- •Додаток 4. Поширені сестринські діагнози і втручання
- •Додатки
- •Пролежні
- •Додаток 4. Поширені сестринські діагнози і втручання
Додатки
У разі аспірації блювотних мас відсмоктати їх за допомогою електровідсмоктувача.
Годувати і напувати пацієнта потроху, але часто.
Потурбуватися про те, щоб запах їжі не доходив до пацієнта.
Виключити з меню продукти, які посилюють нудоту і призводять до блювання.
Давати пити слаболужну негазовану воду, наприклад, содову, кислих напоїв уникати.
Створити пацієнтові умови спокою і комфорту.
Слідкувати за станом пацієнта, виявляти ознаки дегідратації (суха, в'яла шкіра, скудне виділення сечі) і доповідати лікарю.
Інформувати лікаря про тип, кількість і частоту блювотних позивів у пацієнта.
Порушення функції тазових органів
Порушення сечовиділення. Функції тазових органів (сечового міхура, прямої кишки) порушуються при ураженні:
низхідних кортико-спінальних шляхів;
парасимпатичного центру сечовиділення на рівні S2—S4 спинного мозку.
У першому випадку відзначають так званий рефлекторний сечовий міхур: періодичне мимовільне сечовиділення в міру накопичення рідини в сечовому міхурі, часті незагальмовані скорочення м'яза—випорожнювача сечового міхура, при накопиченні невеликої кількості сечі, зниження функціональної ємкості сечового міхура, сильний струмінь сечі.
У другому випадку розвивається так званий арефлекторний сечовий міхур: відчуття наповнення сечового міхура відсутнє або знижене, скорочення м'яза—випорожнювача сечового міхура відсутнє, внутрішньоміхурний тиск дуже низький, ємкість сечового міхура велика, об'єм залишкової сечі значний, струмінь сечі слабкий.
Втручання медичної сестри при рефлекторному сечовому міхурі
Нормалізувати режим пиття. Забезпечити збільшену кількість питва для запобігання інфекції сечових шляхів.
Виробити рефлекторне сечовиділення у відповідь на пальпацію надлобкової ділянки або подразнення шкіри зовнішнього статевого органа струменем теплої води.
Натискувати на надлобкову ділянку під час сечовиділення для зменшення об'єму залишкової сечі.
У разі потреби здійснювати регулярну катетеризацію сечового міхура кожні 6 год.
– 274 –
Додаток 4. Поширені сестринські діагнози і втручання
5. Якщо перелічені заходи неефективні — установити постійний катетер.
6. Промивати сечовий міхур 3—4 рази на добу розчином фура-циліну 1:5000.
7. Для посилення скорочення м'яза—випорожнювача міхура — використовувати антихолінестеразні препарати (прозерин, убретид).
8. При частих сечовипусканнях малими порціями використовувати трициклічні антидепресанти ( амітриптилін).
9. Здійснювати туалет зовнішніх статевих органів.
10. Здійснювати заходи профілактики пролежнів.
Втручання медичної сестри при арефлекторному сечовому міхурі
1. Якомога раніше активізувати хворого.
Здійснювати катетеризацію сечового міхура кожні 6 год.
Натискувати на надлобкову ділянку з метою зменшити кількість залишкової сечі.
Піднімати головний кінець ліжка.
Промивати сечовий міхур 3—4 рази на добу розчином фурациліну 1:5000.
У разі неефективності періодичної катетеризації вирішувати питання про постановку цистостоми (аденома передміхурової залози, склероз шийки сечового міхура).
Пацієнтові з постійним катетером уживати до 3 л рідини на добу.
Для підкислення сечі з метою запобігання утворенню каменів та інфекції сечових органів рекомендувати журавлиновий сік, аскорбінову кислоту.
Здійснювати туалет зовнішніх статевих органів, профілактику пролежнів.
Порушення дефекації. Порушення дефекації у хворих неврологічного профілю спостерігають значно рідше, ніж проблеми із сечовиділенням. У пацієнтів, які прикуті до ліжка, можливі затримання виділення калу.
Втручання медичної сестри
До харчового раціону пацієнта ввести салат із вареного буряка, свіжих овочів, яблука, чорнослив, курагу, варені груші, горіхи, свіжий кефір. Не обмежувати рідину.
Порадити пацієнтові використовувати шлунково-товстокишковий рефлекс (намагатися здійснити акт дефекації відразу після їди).
Рекомендувати пацієнтові послаблювальні засоби.
Порадити пацієнтові використовувати широку стисну пов'язку на ділянку живота при в'ялих м'язах черевної стінки.
– 275 –