Здоров'я медичної сестри і безпека професійної діяльності

опускають, опускають узголів'я ліжка і забирають подушку з-під голови. Пересувають пацієнта на край ліж­ка. Розгинають руку пацієнта в ліктьовому суглобі, притискують її до тулуба по всій довжині, підкладають кисть під стегно на тому боці, на який повертатимуть пацієнта. Піднімають бічне бильце ліж­ка і переходять на інший бік ліжка. Стають колінами на ліжко. Кла­дуть згорнуту ковдру або подушку під верхню частину живота па­цієнта. Кладуть одну руку на віддалене плече пацієнта, а другу — на віддалене стегно пацієнта. Перевертають пацієнта на живіт у той бік, де стоїть медична сестра. Трохи згинають ноги пацієнта в колі­нах і підкладають подушку під гомілки, щоб виключити тиснення на пальці ніг. Згинають руку, до якої повернута голова пацієнта, у лік­тьовому суглобі під кутом 90°. Кладуть подушки або поролон у чох­лі під лікті, передпліччя, кисті для профілактики пролежнів. Роз­правляють простирадло і підстелену пелюшку. Упевнюються, що пацієнт лежить зручно. Піднімають бічні бильця.

Хворого з геміплегією повертають на живіт через неушкоджену частину тіла.

Розміщення пацієнта з геміплегією в положенні Фаулера. Пока­зання: годування (споживання їжі самостійно); виконання проце­дур, які потребують такого положення; ризик розвитку пролежнів і контрактур. Оцінюють стан пацієнта і довколишні умови. Поясню­ють хід процедури і отримують згоду пацієнта. Готують додаткову подушку, валики, опору для ніг, половину гумового м'ячика. За на­явності бічних билець опускають їх. Піднімають узголів'я ліжка під кутом 45—60° (або підкладають подушки). У такому положенні поліпшується вентиляція легень. Садять пацієнта якомога вище. Підкладають під голову невелику подушку, що зменшить згинальну контрактуру шийних м'язів. Під руку, якою пацієнт не може рухати самостійно, підкладають подушку; це зменшить венозний застій і запобігатиме згинальній контрактурі м'язів руки і кисті. Крім того, наявність опори для руки запобігає травмуванню плеча під дією маси руки, спрямованої донизу. Розслабленій кисті надають звичай­ного положення: кисть трохи зігнута долонею донизу, пальці дещо зігнуті. Можна покласти кисть на половину розрізаного м'ячика, накритого кількома шарами полотняної серветки. При цьому кисть зберігає функціональне положення, забезпечується профілактика контрактур. Підкладають подушку під поперек пацієнта для змен­шення згинання хребта і підтримання поперекових хребців. Підкла­дають невелику подушку або валик під стегна пацієнта для запобі­гання стисненню підколінних артерій під дією маси тіла і перерозги-нання колін. Підкладають невелику подушку або валик під п'яти для запобігання

– 227 –

Здоров'я медичної сестри і безпека професійної діяльності

тривалому стисненню їх.Роблять із м'якої подушки упор для стоп, щоб запобігти їх відвисанню. Упевнюються, що па­цієнтові зручно.

Переміщення пацієнта з ліжка на каталку. Переміщення пацієн­та з ліжка на каталку і навпаки здійснюють три особи. Спочатку слід розмістити каталку під кутом не менше ніж 60° щодо ліжка. Якщо можливо, установлюють ліжко і каталку на максимально однакову висоту і на гальмо. Усі медичні сестри мають стояти обличчям до пацієнта, а фізично найсильніша медична сестра — у центрі. Кожна із медичних сестер виставляє одну ногу, зігнуту в коліні, уперед і стає якомога ближче до ліжка, другу ногу відставляє назад для під­тримування рівноваги свого тіла. Усі медичні сестри підкладають свої руки до ліктів під пацієнта. Медична сестра, яка стоїть біля голови пацієнта, піднімає і підтримує її, плечі і верхній відділ спини. Медична сестра, яка перебуває в центрі, підтримує нижній відділ спини і сідниці, а третя сестра підтримує нога.

Піднімання здійснюють у два прийоми: спочатку плавно переко­чують пацієнта на край ліжка, потім піднімають його і переносять на каталку. Злагодженість рухів медичних сестер має вирішальне зна­чення. Спочатку перекочують пацієнта на себе, притискують його до грудей і піднімають. Що ближче до себе тримають медичні сестри пацієнта під час піднімання і що пряміше стоять, то менше фізичних зусиль їм необхідно докласти. Потім медичні сестри рухаються назад, повертаються до каталки й обережно опускають пацієнта на неї.

Підтримування пацієнта під час ходіння. Слід допомагати пацієн­тові ходити після тривалого періоду ліжкового режиму, наприклад після інсульту або черепно-мозкової травми.

Спочатку необхідно переконатися, чи спроможний пацієнт руха­тися самостійно, чи з допомогою однієї або двох медичних сестер, застосовуючи такі допоміжні засоби, як палиця, милиця, опорна конструкція.

Коли медична сестра вирішує допомогти пацієнту, вона стає ближче до нього ззаду і здійснює захват пальцями рук: тримає руку пацієнта у своїй правій руці і те саме здійснює лівою рукою або лі­вою рукою підтримує його за талію. Якщо пацієнт відчуває себе невпевнено, слід триматися близько до нього і підтримувати його коліна своєю ведучою ногою. У такому положенні можна утримати пацієнта від падіння, докладаючи мінімальних зусиль.

Допомога пацієнтові, який упав. Слід пам'ятати, що безпечніше, коли пацієнт падає на підлогу не раптово, а повільно і м'яко. Якщо можливо, треба сприяти м'якому зісковзуванню пацієнта вниз. Потім слід допомогти йому лягти на бік або сісти, покликати на

– 228 –