Здоров'я медичної сестри і безпека професійної діяльності

що й таз. Якщо медична сестра здійснює піднімання однією рукою, то вільну руку слід використовувати для підтримування рівноваги тулуба, а отже, і положення спини. Вільну руку використовують і як опору, щоб усунути навантаження з хребта в разі піднімання за до­помогою плеча.

Використання кінетичної енергії тіла. Якщо пацієнт спромож­ний рухатися, кінетичну енергію його тіла можна використати для того, щоб полегшити процес піднімання. Деякі пацієнти можуть на­давати допомогу періодичними поривчастими рухами. Якщо пацієнт може зробити кілька розгойдувальних рухів для набуття необхідної кінетичної енергії, то реальна застосовувана сила під час піднімання його зі стільця в положення стоячи може бути мінімальною. Навіть якщо пацієнт зовсім безпорадний, рух його тіла можна полегшити за допомогою його власної кінетичної енергії. Для такої навички необхідні відчуття ритмічної взаємодії рухів, а також співпраця з пацієнтом.

Робота в бригаді. Якщо піднімання здійснюють дві або кілька медичних сестер, злагодженість їхніх рухів набуває великого значен­ня. Одна медична сестра повинна виступати в ролі лідера і віддавати розпорядження, а також стежити за виразом обличчя пацієнта. Коли все підготовлено, лідер віддає чіткі розпорядження і задає відповід­ний ритм. Якщо можливо, бригаду слід підбирати за зростом, і фі­зично найсильніша медична сестра має прийняти на себе найважчу частину тіла пацієнта — тулуб і сідниці.

Піднімання пацієнта. Безпосередньо перед підніманням медична сестра повинна впевнитися в тому, що її ноги займають стійке поло­ження на підлозі, вибрати найзручніше положення для утримування пацієнта. Потім підійти до пацієнта якомога ближче, тримаючи спи­ну прямо, використати масу свого тіла і пересвідчитися, що її рухи виконуються в тому ж ритмі, що й рухи решти членів бригади.

Повертання пацієнта в ліжку здійснюють у тому разі, якщо він не здатний самостійно рухатися. Якщо пацієнт притомний, спочатку слід пояснити йому послідовність дій. Необхідно підготувати в разі потреби чисту постільну білизну. Піднімати пацієнта під час повер­тання не обов'язково. Перед повертанням опускають підголівник ліжка і забирають з-під голови подушку. Повертання пацієнта слід здійснювати перекочуванням або плавним переміщенням. Якщо ме­дична сестра діє одна, слід перекочувати або плавно переміщувати пацієнта в напрямку до себе, а не навпаки. Щоб перемістити па­цієнта на край ліжка, спочатку потрібно перемістити його голову і плечі, потім ноги і тулуб. Для здійснення кожного з цих рухів слід підкласти руки під пацієнта з того боку ліжка, до якого його переміщують.

– 225 –

Здоров'я медичної сестри і безпека професійної діяльності

Медична сестра повинна стати в положення «ноги наріз­но» для рівноваги і перекотити або плавно перемістити пацієнта на край ліжка. Якщо пацієнт має надлишкову масу, варто скористатися допомогою ще однієї або двох колег для того, щоб перемістити ту­луб і сідниці.

Коли пацієнт лежить на боці, то підкладають подушку під голову та шию пацієнта і піднімають підголівник. Переміщують уперед нижнє плече пацієнта, щоб він не лежав на своїй руці. Обом рукам пацієнта надають трохи зігнутого положення. Руку, що зверху, кла­дуть на подушку на рівні плеча. Під спину пацієнта кладуть складе­ну вдвоє подушку або валик із ковдри. Під напівзігнуту верхню ногу пацієнта, що лежить трохи попереду нижньої, кладуть подушку (від пахвинної ділянки до стопи). Розміщують мішечок з просом біля підошвової поверхні стопи нижньої ноги. Усе це зменшує тиск на кісткові виступи і забезпечує профілактику пролежнів.

Якщо потрібно перекотити пацієнта знову на спину, то спочатку слід підготувати його голову і плечі. Потім перекидають одну ногу хворого на другу, зігнувши її. Використовуючи коліно і плечі па­цієнта як важелі, перекочують тулуб на себе. Завжди слід переміщу­вати пацієнта на себе. Якщо ліжко має бічну сітку, то її використо­вують для того, щоб пацієнт не скотився вниз.

Розміщення хворого з геміплегією в положенні лежачи на спині. Пацієнту пояснюють хід процедури і отримують його згоду. Оціню­ють стан пацієнта і довколишні умови. Закріпляють гальма ліжка. Готують додаткову подушку, валики, опору для ніг, гумовий м'ячик. За наявності бічних билець опускають їх. Надають горизонтального положення пацієнту, забираючи подушку з-під голови. Під паралізо­ване плече підкладають подушку. Відводять паралізовану руку від тулуба, розгинають її в лікті і повертають долонею догори або відво­дять паралізовану руку від тулуба, згинають у лікті і кладуть кисть ближче до узголів'я ліжка. Надають розслабленій кисті паралізованої руки звичайного положення: кисть трохи розігнута долонею донизу, пальці дещо зігнуті. Можна покласти кисть на половину розрізаного м'ячика, накритого кількома шарами серветки. Під паралізоване стегно підкладають невелику подушку. Згинають коліно паралізова­ної кінцівки під кутом 30° і кладуть його на подушку. Стопи пацієн­та згинають під кутом 90°, під підошви підкладають подушку. Упев­нюються, що пацієнт лежить зручно. Піднімають бічні бильця.

Перевертання пацієнта на живіт і розміщення його в такому по­ложенні показано після люмбальної пункції, а також як зміна поло­ження тіла з метою профілактики пролежнів. Слід приготувати згор­нуту ковдру або рушник, невелику подушку, мішечки з просом. За наявності бічних билець їх

– 226 –