До Наукового товариства ім. Т. ШевЧенка у ЛьвовІ

Slavischer Seminar Mьnster Westf.,

der Universitдt den. 4.XI. [19]35.¹

Mьnster. West Domplatz 5

До Наукового Товариства ім. ШевЧенка²

Звертаюся до Вас з великим проханням від імени нашого слав[янського] семінара. З недавнім призначенням дотеперішнього керівника славян[ського] відділу на ординаріюса до Кінеґсберга більша частина нашої мінстерської бібліотеки помандрувала туди, між іншим і вся україніка. Отже, ми в Мюнстері маємо спеціяльний український відділ, а проте в дану хвилину ані одної книжки. Мушу зазначити, що зацікавлення укр[аїнською] мовою серед слухачів нашого університету було чимале. Підтримати це зацікавлення у нас на Заході Німеччини є для українства справа ваги національної. Маючи завдання укомплектувати нашу семінарську бібліотеку, звертаюся до Вас з проханням надіслати нам дарунком те, що можливо, з україніки, так твори письменників[,] як і досліди наукові. Дуже вдячний був би Вам за вказівки, де можна здобути збірники ВУАН³, між іншим Перетца „Слово о полку Ігорове”⁴ та Бузука „Нарис іст[орії] укр[аїнської] мови”⁵, а також повну збірку Лесі Українки⁶. Чи не могли б Ви дати Грінченка⁷ чи Уманця⁸ (словники)? Кошти у нас на придбання книжок дуже малі, але що не можливо дати дарунково, ми ладні придбати в обмін на наші нім[мецькі] видання. Сподіваюся, що Ви, розуміючи вагу цеї справи з погляду українства, не відмовите допомогти нам. В чеканні Вашої ласкавої відповіди залишаюся з пошаною і сердечним привітом.

О. Бурґгардт

(Prof. Oswald Bьrghardt)

_________

¹ Як було вже зазначено, лист написаний на бланку славістичного семінару Мюнстерського університету. Дата написання листа вписана рукою Ю. Клена.

² Фактично лист є зверненням Ю. Клена до тодішнього голови НТШ у Львові – проф. Івана Раковського (1874–1949), відомого антрополога, зоолога, педагогічного та громадського діяча.

³ ВУАН – Всеукраїнська академія наук. Заснована у Києві 1918 р. під назвою – Українська академія наук. 1921 р., за часів більшовицької окупації України, переймеована на Всеукраїнську академію наук, а 1936 р.– на Академію наук УРСР.

⁴ Перетц Володимир (1870–1935) – філолог, дослідник української та російської літератур, дійсний член НТШ з 1908 р. У ВУАН очолював кафедру та комісію давнього українського письменства. Автор низки досліджень з давньої української літератури. Тут мова йде про видання: Перетц В. Слово о полку Ігоровім. Пам’ятка феодальної України-Русі ХІІ віку. Вступ. Текст. Коментарі. К., 1926. Опубліковане у „Збірнику історико-філологічного відділу УАН”.– № 33.

⁵ Бузук Петро (1891–1943?) – український та білоруський мовознавець, професор Одеського, а пізніше Мінського університетів, директор Інституту мовознавства АН Білорусії (1931–1933). Автор досліджень з історії української мови; українських, білоруських та молдавських мовних взаємин та інших праць. Один з популяризаторів української літератури в Білорусії. Під псевдонімом П. Росіч виступав як білоруський письменник та літературний критик. Заарештований у 1930-х рр. під час масових репресій. Точних відомостей про його подальшу долю немає.

Дата смерті (7.Х.1943), подана в Українській літературній енциклипопедії (т. 1), може підляти сумніву. У листі Ю. Клена мова йде про видання: Бузук П. Нарис історії української мови. К., 1927.

⁶ Леся Українка (псевдонім Лариси Косач; 1871–1913) – класик української літератури. Очевидно, тут мова йде про видання: Леся Українка. Твори. Т. І–ХІІ.– Харків: вид-во „Книгоспілка”, 1927–1930.

⁷ Грінченко Борис (1863–1910) – український письменник, літературознавець, лексикограф, етнограф, історик, педагогічний та громадський діяч, творчий та наукових доробок якого надзвичайно плідний і багатогранний. Тут мова йде про видання: Грінченко Б. Словарь української мови. Т. 1–4. К., 1907–1909 (пізніше був перевиданий декілька раз).

⁸ Уманць М.– один із псевдонімів Михайла Комарова (1844–1913), українського бібліографа, літературознавеця, лексикографа, фольклориста, перекладача, громадського діяча. Походив з російської родини, мав юридичну освіту (працював за фахом до кінця свого життя). Йому належать чималі заслуги в царині дослідження й популяризації української літератури. У листі Ю. Клена мова йде про видання: Уманць М., Спілка А. Словар русійсько-український: Т. 1–4.– Львів, 1893–1898 (перевиданий 1925). Під спільним псевдонімом А. Спілка виступив колектив мовознавців-аматорів, які допомагали М. Комарову в укладанні словника.

№ 2