68. Сутність пізнавального процесу та його особливості. Поняття суб’єкта і об’єкта пізнання.

Наукова філософія визначає пізнання як процес відображення і відтворення у свідомості людей дійсності, одержання, опрацювання, збереження і використання ними інформації про світ і про себе; набуття нового знання. Учасниками цього процесу є суб'єкти й об'єкти пізнання, а кінцевим результатом — знання.

Суб'єкти пізнання — це всі ті, хто його реалізує, тобто творчі особистості та їх об'єднання, соціальні групи і верстви населення, їх організації та установи, які здобувають нове знання. Особливо важливою є роль вчених і колективів вчених, що роблять наукові відкриття в інтересах суспільного прогресу.

Суттєвою характеристикою суб'єктів пізнання є їх здібності швидко, глибоко, міцно і оптимальними способами оволодівати знаннями. Серед них актуальні спеціальні здібності; музичні, сценічні, літературні, науково-дослідницькі, агрономічні, ветеринарні та ін. Якісний рівень розвитку спеціальних здібностей визначається поняттями таланту і геніальності. Сукупність спеціальних здібностей талановитого суб'єкта дає йому можливість одержувати такі продукти своєї діяльності, які вирізняються новизною, досконалістю і суспільною значущістю. Геніальність є вищим ступенем розвитку таланту в принципово важливих галузях творчості суб'єкта. У цілому суб'єкти пізнання — це завжди люди з їхніми потребами, інтересами, ціннісними орієнтаціями і соціальними установками, характером, темпераментом, волею, а в підсумку— зі своїм світоглядом. Від світогляду залежать спрямованість пізнавальної діяльності, її мета, вибір методів і засобів пізнання, практична реалізація одержаних знань.

Об'єкти пізнання — конкретні речі, предмети, явища і процеси матеріального і духовного світу, на які спрямована пізнавальна діяльність людей. Наприклад, об'єктом пізнання фундаментальних наук є закони взаємодії базисних систем природи, суспільства і мислення; прикладних наук — способи застосування результатів фундаментальних наук для вирішення пізнавальних і соціально-практичних проблем; природничих наук — природа; суспільних — людина, суспільство, особистість; технічних — авангардні технології (мікроелектронні, робототехнічні, інформативні та ін.). Чим вищий рівень розвитку науки і пізнавальної діяльності людей, тим ширше коло об'єктів пізнання.

Знання філософія визначає як перевірений практикою результат пізнання дійсності, правильне її відображення у свідомості суб'єкта, основу для побудови моделей і розроблення програм управління об'єктом відповідно до потреб, інтересів і мети суб'єкта. Знання завжди ідеальні, тому для свого буття вони об'єктивуються продуктами праці, технологій, предметами культури за допомогою знаково-символічних засобів природних і штучних мов. У зв'язку з цим актуальними з розвитком комп'ютерної техніки і електронних систем комунікацій стають такі способи фіксації знань, як банки інформації та експертні системи.

Процес пізнання має діалектичний характер. Для діалектики його компонентів суттєва, по-перше, взаємодія суб'єктів і об'єктів пізнання, її наслідком є перетворення змісту об'єкта, що зовнішній для суб'єкта, па надбання розуму, який пізнає. По-друге, взаємодія суб'єкта пізнання і знання завершується оволодінням суб'єктом масивом знання і оцінкою ступеня його достатності для ефективного вирішення теоретичних і практичних завдань. По-третє, взаємодія знання і об'єкта пізнання виражається у визначенні ступеня істинності знання, його відповідності об'єкту. Висновки про таку відповідність особливо проблематичні в соціальному пізнанні, тобто у пізнанні особи і суспільства, у якому суб'єкти пізнання є одночасно об'єктами пізнання: люди вивчають себе і результати своєї діяльності. У соціальному пізнанні завжди наявні інтереси суб'єкта, який пізнає, тому таке пізнання завжди певною мірою суб'єктивне, одні об'єкти в його процесі сприймаються різними суб'єктами неоднозначно. Ця обставина зумовлює необхідність критичного підходу до оцінки результатів соціального пізнання, їх обов'язкового зіставлення з вимогами об'єктивних законів розвитку людини і суспільства.