
- •Визначення вимірного простору.
- •Симетричність
- •2. Збіжність послідовностей точок в вимірному просторі.
- •3. Різні типи множин в вимірному просторі.
- •4. Поняття границі функції кількох змінних(фкз).
- •6. Повторні границі.
- •7.Означення неперервності функцій кількох змінних в точці. Властивості неперервних функцій.
- •8.Рівномірна неперервність функцій кількох змінних.
- •9. Частинні похідні. Диференційованість функцій кількох змінних.
- •10. Диференціювання складеної функції кількох змінних
- •11. Повний диференціал фкз, інваріантність його форми та геом. Зміст.
- •13. Частинні похідні та диференціали вищих порядків функції кількох змінних.
- •14. Формула Тейлора двох змінних.
- •Формула Тейлора для функції кількох змінних.
- •16 Поняття локального екстремуму фкз. Необхідні умови.
- •17. Достатні умови екстремуму функції кількох змінних.
- •1 18 8. Умовний екстремум функцій двох змінних
- •19. Умовний екстремум фкз,
- •20. Існування, неперервність, диференційованість неявної функції, що задана одним рівнянням
- •21. Неявні функції, що задаються системою рівнянь.
- •Звичайні диференціальні рівняння першого порядку. Поняття розв’язку ( частинного і загального ).
- •25. Однорідні диф. Рів-ня 1-го порядку та рів-ня, що зводяться до них.
- •26. Лін. Диф рів-ня 1-го порядку. Рів-ня Бернуллі
- •27 Метод Бернуллі
- •28. Рівняння у повних диференціалах. Інтегрувальний множник.
- •29. Основні поняття теорії диференціальних рівнянь вищих порядків
- •Задача Коші для диференціальних рівнянь вищих порядків. Теорема існування та єдиності розв”язку задачі Коші.
- •31Диференціальні рівняння вищих порядків, що допускають зниження порядку.
- •32. Лінійні однорідні диф. Рівняння другого порядку та їхні властивості.
- •33. Поняття лінійної залежності і незалежності двох функцій на відрізку. Визначник Вронського.
- •34.Формула Ліувілля-Остроградського для лінійних однорідних диференціальних рівнянь 2-го порядку. Фундаментальний набір розв’язків.
- •35. Загальний розв’язок лінійного однорідного диференціального рівняння другого порядку. (лодр2)
- •36. Поняття про загальний розв’язок лінійного неоднорідного диференціального рівняння другого порядку. Метод Лагранжа варіації довільних сталих.
- •38. Структура загального розв’язку лінійного однорідного диференціального рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •39. Структура загального розв’язку лінійних однорідних диференціальних рівнянь вищих порядків зі сталими коефіцієнтами.
- •40. Знаходження частинного розв’язку лндРn зі сталими коефіцієнтами методом невизначених коефіцієнтів.
- •41. Задача Коші для нормальної системи др. Теорема існування та єдиності розв’язку зк. Метод виключення.
- •42, Системи лінійних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •43.Означення збіжності числового ряду. Властивості числових рядів. Необхідна умова збіжності. Ознака Коші.
- •44. Ознаки порівняння числових рядів з додатними членами.
- •Ознаки Даламбера і Коші збіжності числових рядів з додатними членами.
- •Інтегральна ознака Коші збіжності числових рядів з додатними членами. Узагальнений гармонічний ряд.
- •47. Абсолютно та умовно збіжні знакозмінні числові ряди.
- •48. Теорема Лейбніца про збіжність знакопереміжних числових рядів.
- •49. Область збіжності фр. Рівномірна збіжність фр.
- •Ознака рівномірної збіжності функціонального ряду. Властивості рівномірно збіжного функціонального ряду.
- •5 1. Степеневі ряди. Теорема Абеля.
- •Інтервал збіжності степеневого ряду. Властивості степеневих рядів.
- •53. Розвинення функції в ряд Тейлора. Розвинення елементарних функцій в ряд Маклорена
- •54. Ортогональні системи функцій
- •55. Ряд Фур’є по ортогональній системі функцій.
- •56. Наближення у середньому заданої ф-ції за доп. Ортогон. Многочл.
- •Ортогональність тригонометричної системи функцій.
- •Ряд Фур’є по тригонометричній системі функцій.
- •59.Достатня умова збіжності рф
- •61. Наближення у середньому заданої функції за допомогою тригонометричного многочлена. Нерівність Бесселя. Рівність Парсеваля.
- •Подвійні інтеграли, їх основні властивості.
- •63. Зведення подвійних інтегралів до повторних.
- •64 Обчислення подвійних інтегралів у полярних координатах. Застосування подвійних інтегралів.
- •66. Заміна змінних у потрійних інтегралах. Перехід від декартових координат до циліндричних і сферичних координат.
- •Означення криволінійних інтегралів першого та другого роду, їх основні властивості та обчислення.
- •Означення поверхневих інтегралів першого та другого роду, їх властивості та обчислення. Поверхневі інтеграли другого роду
- •Формули Остроградського та Стокса.
Інтегральна ознака Коші збіжності числових рядів з додатними членами. Узагальнений гармонічний ряд.
Я
кщо
f(x) невід’ємна,
,
f(x) – спадна, то ряд
збіжний
тоді і тільки тоді, коли невласний
інтеграл
збіжний.
Приклад:
Узагальнений
гармонічний ряд
.
Використ. інтеграл. ознаку Коші:
Отже,
ряд збіжний, якщо р>1, розбіжний, якщо
.
Заув.
47. Абсолютно та умовно збіжні знакозмінні числові ряди.
О. ЧР наз знакозмінним, якщо він містить додатні і від’ємні члени.
О. Знакозмінний ряд наз абсолютно збіжним, якщо є збіжним ряд, складений з абсолютних величин його членів.
Теорема. Якщо числовий ряд є абсолютно збіжним, то він є і просто збіжним (за означ.).
Доведення.
,
де
сума дод членів,
сума від’ємних членів.
О. Якщо ЧР є зб, але не є абсолютно збіжним, то ряд наз умовно зб.
Теорема Рімана. Якщо ряд є абсолютно збіжним, то він залишається абсолютно збіжним при будь-якому переставленні його членів, при чому сума ряду не змінюється.
Якщо ряд є умовно зб., то для будь-якого числа а можна так переставити члени ряду, що сума його буде дорівнювати а, більше того можна так переставити члени ряду, що новий ряд стане розб.
48. Теорема Лейбніца про збіжність знакопереміжних числових рядів.
Теорема:
Якщо ряд
має
(послідовність
строго
спадна), то
(ряд
є збіжним та сума ряду S
задовольняє
умову
Доведення:
За
теоремою Веєрштрасе
Зауваження: Якщо ряд задовольняє умови теореми Лейбніца, то можна оцінити похибку, яка отримується при заміні ряду на його частинну суму
Похибка
49. Область збіжності фр. Рівномірна збіжність фр.
Озн.:
ФР наз. ряд вигляду
Озн.: Областю збіжності ФР наз. множина значень аргумента при яких ФР перетворюється в збіжний числ. ряд.
=
,
= S(x)
S(x)
=
+
,
– залишок
ФР, позн.
зб.
,
=
0,
Озн.:
ФР
наз. рівномірно збіжним на множині X,
якщо для
>0
та
виконується:
<
,
=
<
Як ми бачимо y=S(x) не виходить за межі y=S(x)+ та y=S(x)-
Ознака рівномірної збіжності функціонального ряду. Властивості рівномірно збіжного функціонального ряду.
Означення:
Функціональний
ряд називається рівномірно збіжним на
множині Х, якщо
Теорема Вейєрштраса(ознака рівномірної збіжності ФР)
ФР
є рівномірно збіжним на відрізку
,
якщо цей ряд мажорований на цьому
відрізку, тобто існує збіжний ЧР з
додатніми членами
Властивості рівном. зб. ФР
якщо ФР є рівномірно збіжним на
,
- неперервна на то S(x) - неперервна на
якщо ряд є рівномірно збіжним на , - неперервна на , то ФР можна почленно інтегрувати, тобто
якщо ФР є збіжним, члени ряду диференційовні на , ряд скалдений з похідних членів ряду рівномірно збіжного на , то :
5 1. Степеневі ряди. Теорема Абеля.
Озн. Степеневим рядом наз-ся ФР вигляду
Т
еорема
Абеля. 1.
Якщо СР є збіжним при деякому значенні
,
то він є абсолютно збіжним для
.
2.
Якщо СР є розбіжним для деякого значення
,
то цей ряд є розбіжним для
.
Доведення. 1.
2.
Від супротивного. Припустимо, що
,
але СР в т.
збіжний, тоді повинна бути збіжність в
т.
,
суперечність!
В
исновок.
Область збіжності СР симетрична відносно т.0.
Озн.
Радіусом збіжності СР наз-ся число
:
СР є абсолютно збіжн. На
і є розбіжним на
.
Формули для знаходження
:
2.
Доведемо формулу 1.
Властивості
степеневих рядів: 1. СР
є рівномірно збіжним на
,
який міститься в інтервалі збіжності
.
2.
Сума СР є неперервною ф-цією на
.
3.
СР можна почленно інтегрувати на
.
4.
СР можна почленно диференціювати на
інтервалі збіжності
,
при чому новий ряд буде мати той самий
інтервал збіжності. Заув.
Вл-ть
4 має місце у випадку, коли ряд n-раз
диференційований.