
- •Визначення вимірного простору.
- •Симетричність
- •2. Збіжність послідовностей точок в вимірному просторі.
- •3. Різні типи множин в вимірному просторі.
- •4. Поняття границі функції кількох змінних(фкз).
- •6. Повторні границі.
- •7.Означення неперервності функцій кількох змінних в точці. Властивості неперервних функцій.
- •8.Рівномірна неперервність функцій кількох змінних.
- •9. Частинні похідні. Диференційованість функцій кількох змінних.
- •10. Диференціювання складеної функції кількох змінних
- •11. Повний диференціал фкз, інваріантність його форми та геом. Зміст.
- •13. Частинні похідні та диференціали вищих порядків функції кількох змінних.
- •14. Формула Тейлора двох змінних.
- •Формула Тейлора для функції кількох змінних.
- •16 Поняття локального екстремуму фкз. Необхідні умови.
- •17. Достатні умови екстремуму функції кількох змінних.
- •1 18 8. Умовний екстремум функцій двох змінних
- •19. Умовний екстремум фкз,
- •20. Існування, неперервність, диференційованість неявної функції, що задана одним рівнянням
- •21. Неявні функції, що задаються системою рівнянь.
- •Звичайні диференціальні рівняння першого порядку. Поняття розв’язку ( частинного і загального ).
- •25. Однорідні диф. Рів-ня 1-го порядку та рів-ня, що зводяться до них.
- •26. Лін. Диф рів-ня 1-го порядку. Рів-ня Бернуллі
- •27 Метод Бернуллі
- •28. Рівняння у повних диференціалах. Інтегрувальний множник.
- •29. Основні поняття теорії диференціальних рівнянь вищих порядків
- •Задача Коші для диференціальних рівнянь вищих порядків. Теорема існування та єдиності розв”язку задачі Коші.
- •31Диференціальні рівняння вищих порядків, що допускають зниження порядку.
- •32. Лінійні однорідні диф. Рівняння другого порядку та їхні властивості.
- •33. Поняття лінійної залежності і незалежності двох функцій на відрізку. Визначник Вронського.
- •34.Формула Ліувілля-Остроградського для лінійних однорідних диференціальних рівнянь 2-го порядку. Фундаментальний набір розв’язків.
- •35. Загальний розв’язок лінійного однорідного диференціального рівняння другого порядку. (лодр2)
- •36. Поняття про загальний розв’язок лінійного неоднорідного диференціального рівняння другого порядку. Метод Лагранжа варіації довільних сталих.
- •38. Структура загального розв’язку лінійного однорідного диференціального рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •39. Структура загального розв’язку лінійних однорідних диференціальних рівнянь вищих порядків зі сталими коефіцієнтами.
- •40. Знаходження частинного розв’язку лндРn зі сталими коефіцієнтами методом невизначених коефіцієнтів.
- •41. Задача Коші для нормальної системи др. Теорема існування та єдиності розв’язку зк. Метод виключення.
- •42, Системи лінійних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •43.Означення збіжності числового ряду. Властивості числових рядів. Необхідна умова збіжності. Ознака Коші.
- •44. Ознаки порівняння числових рядів з додатними членами.
- •Ознаки Даламбера і Коші збіжності числових рядів з додатними членами.
- •Інтегральна ознака Коші збіжності числових рядів з додатними членами. Узагальнений гармонічний ряд.
- •47. Абсолютно та умовно збіжні знакозмінні числові ряди.
- •48. Теорема Лейбніца про збіжність знакопереміжних числових рядів.
- •49. Область збіжності фр. Рівномірна збіжність фр.
- •Ознака рівномірної збіжності функціонального ряду. Властивості рівномірно збіжного функціонального ряду.
- •5 1. Степеневі ряди. Теорема Абеля.
- •Інтервал збіжності степеневого ряду. Властивості степеневих рядів.
- •53. Розвинення функції в ряд Тейлора. Розвинення елементарних функцій в ряд Маклорена
- •54. Ортогональні системи функцій
- •55. Ряд Фур’є по ортогональній системі функцій.
- •56. Наближення у середньому заданої ф-ції за доп. Ортогон. Многочл.
- •Ортогональність тригонометричної системи функцій.
- •Ряд Фур’є по тригонометричній системі функцій.
- •59.Достатня умова збіжності рф
- •61. Наближення у середньому заданої функції за допомогою тригонометричного многочлена. Нерівність Бесселя. Рівність Парсеваля.
- •Подвійні інтеграли, їх основні властивості.
- •63. Зведення подвійних інтегралів до повторних.
- •64 Обчислення подвійних інтегралів у полярних координатах. Застосування подвійних інтегралів.
- •66. Заміна змінних у потрійних інтегралах. Перехід від декартових координат до циліндричних і сферичних координат.
- •Означення криволінійних інтегралів першого та другого роду, їх основні властивості та обчислення.
- •Означення поверхневих інтегралів першого та другого роду, їх властивості та обчислення. Поверхневі інтеграли другого роду
- •Формули Остроградського та Стокса.
Визначення вимірного простору.
Озн.
1. Множина всіх впорядкованих систем
вигляду
;
для яких введено лінійні комбінації
та скалярний добуток
називається n-вимірним
арифметичним евклідовим
векторним
простором.
Позначення:
-
нуль-вектор.
- обернений вектор.
Властивості скалярного добутка (за озн.)
Симетричність
Лінійність
Властивості
Нерівність Коші-Шварца
(1)
Доведення:
- виконується.
Наслідок
1:
(2),
Наслідок
2:
(3)
Зауваження: Нерівності (1), (2), (3) в координатній формі:
Означення:
Відстанню між векторами
називається число
Означення
2:
Множина всіх впорядкованих систем
для яких введено поняття відстані
називається
n-вимірним
точковм арифметичним евклідовим
простром.
Позначення:
- початок координат
-
точка простору
Властивості
відстані
Симетричність
Зауваження: Введений точковий простір є прикладом метричного простору.
Метричний
простір
– це пара
де
-
довільна не порожня множина,
-
це метрика (числова функція, яка
задовольняє властивостям 1-4).
2. Збіжність послідовностей точок в вимірному просторі.
Нехай
Означення
околом
точки
(кульовим околом т. а /
відкритою
кулею радіуса
з
центром в т.
)
називається множина
Означення:
Послідовністю точок в просторі
називається відображення
послідовність
точок в
Підпослідовність
основної послідовності
Означення:
Точка
називається границею послідовності
якщо
Позначення:
Означення’:
Теорема (Критерій збіжності в /по координатна збіжність):
Доведення спирається на нерівність, яка доводиться піднесенням до квадрату
Властивості
границі послідовності в
аналогічні
в випадку
Означення: Множина в називається обмеженою, якщо вона міститься в деякому n-вимірному кубі
Зауваження: Будь-яка куля містить куб та сама міститься в деякому кубі.
Означення: послідовність точок в називається обмеженою, якщо множина її значень обмежена.
Теорема Больцано-Веєрштраса: З будь-якої обмеженої послідовності точок можна виділити збіжну підпослідовність.
Доведення:
Нехай послідовність точок
обмежена. Отже множина її значень
міститься в кубі.
обмежені
За
теоремою Больцано-Веєрштрасе
збіжна
збіжні
За критерієм збіжності
Околом нескінченно віддаленої точки називається множина
Кажуть,
що послідовність
прямує до
,
коли
3. Різні типи множин в вимірному просторі.
Точка множини назив.її внутрішньою точкою,якщо вона міститься в цій множині разом з деяким своїм околом.
Множина
всіх внутрішніх точок множини
назив.її
внутрішністю.
Позначимо
:
.
Множина,у якої всі точки є внутрішніми
назив.відкритою
(
).
Лема: круговий окіл є відкритою множиною.
Точка
простору
назив.
точкою дотикання множини Е,якщо будь-який
її окіл містить точки множини Е.
Теорема:
т.
є
точкою дотикання множини
.
Точка простору назив. граничною (предельной) точкою множ. Е, якщо в будь-якому її околі містяться точки множ. Е ,відмінні від неї самої.
т. назив. ізольованою точкою множ. Е,якщо будь-який окіл цієї точки не містить інших точок Е, крім самої х.
Будь-яка
точка дотикання множини Е є або
граничною,або ізольованою. Множина всіх
точок дотикання множини Е назив. її
замиканням. Позначення:
Множина,яка
містить всі свої точки дотикання, назив.
замкненою.
Теорема: з будь-якої послідовності точок компакту (замкнена обмежена множина) можна виділити збіжну до його точки підпослідовність.
Точка простору назив. межевою(граничной) точкою множини Е,якщо будь-який її окіл містить як точки множини Е,так і точки,що не належать Е.
Множина
межевих точок назив. межею. Позначення:
.
Кривою в просторі назив. неперервне відображення відрізка в просторі
Т=
Множина Е назив. лінійнозв’язною, якщо будь-які дві її точки можна сполучити кривою в цій множині.