11. Джерелознавча критика як специфічний метод.

Джерелознавча критика - поетапне опрацювання фахівцями історичних джерел з використанням сукупності певних методів, прийомів, засобів.

Джерелознавча критика акумулює кілька груп методів:

• загальнонаукові (аналіз, синтез, історичний, логічний, ретроспективний, хронологічний);

• міждисциплінарні (статистичний, конкретних соціальних досліджень);

• загальноісторичні (історико-генетичний, історико-хронологічний, історико- порівняльний, історико-типологічний, історико-системний);

• спеціальні джерелознавчі (текстологічне й палеографічне вивчення та ін.)

12. Поняття класифікації історичних джерел. її принципи та завдання. Основні класифікаційні схеми. Класифікація джерел об'єктивно зумовлюється двома головними функціями джерелознавства: евристичною й аналітичною.

Основними принципами класифікації джерел є об'єктивність, історизм, науковість, зв'язок з дослідницькою та педагогічною практикою. Під поняттям класифікаційної схеми чи моделі розуміють сукупність тих чи інших параметрів групування джерел за обраними домінуючими ознаками з метою ґрунтовного їх дослідження і здобуття найповнішої і найдостовірнішої інформації.

– За способом кодування та відтворення інформації (Речові, Словесні (усні та писемні), Зображальні, Звукові (фонічні), Поведінкові, Конвенціональні).

–За змістом (Соціально-економічні, Політичні, Правничі, Культурологічні, Релігійні)

– За походженням (Особові, Колективні, За фондоутворювачем)

– За хронологічно географічною ознакою (Історичні епохи, періоди, Регіони)

– За формою (Будівлі Літописи Картини Кінофільми)

Типами історичних джерел називають ті їх групи, що мають споріднений спосіб передачі відомостей або близькі за змістом, формою і походженням.

Виділяють такі типи джерел: а) речові; б) словесні (вербальні); в) зображальні; г) звукові (фонічні); д) поведінкові. Враховуючи специфіку кодування інформації ряд дослідників виділяє як окремий тип джерел кіновідеофотодокументи.

13.Типо-видова (типолого-видова) класифікація історичних джерел.

Запропонована класифікація сформована була: Пушкорьвим Шмідтом що базувалась на найбільш широких категоріях джерел, які відрізнялись за принципом зберігання, кодування інформації та загальними властивостями.

Речові	Писемні	Звукові
залишки людей	акти	грамофонні
знаряддя праці	грамоти, угоди	магнітні
посуд	анкети	лазерні
прикраси	трактати, повісті	електронні
зброя	листи

14. Речові джерела.

Речові джерела в усіх їх різновидностях. Це і пам'ятки архітектури, знаряддя праці різних епох, предмети і речі домашнього вжитку. За всієї багатоманітності речових джерел (житла і гончарні вироби трипільців, єгипетські піраміди, зброя княжої і козацької доби, залишки запорізьких зимівників, мечі та списи хрестоносців, мазепинські церкви, парові машини й турбіни, космічні ракети і предмети одягу) спільним для них є те, що вони хоча й віддзеркалюють розмаїття інформації про різні історичні епохи, мають однаковий тип її кодування. Скрізь носієм інформації виступають матеріальні речі та предмети. Дослідження цього типу джерел здійснюється переважно за допомогою більш-менш однакових методів і прийомів.