6.7. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел подається відповідно до вимог державного стандарту мовою оригіналу, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків та перед додатками роботи.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. При цьому в алфавітному порядку зазначаються: державні та урядові документи, інші офіційні матеріали; монографії, довідники, навчальні посібники, підручники, статті з періодичних видань – наукових збірників, журналів тощо.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.

Приклад оформлення літературних джерел:

1. Азізов С.П. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах: Підручник / С.П. Азізов, П.К. Канінський, В.М. Скупий. – К.: ІАЕ УААН. – 834 с.

2. Блауг. М. Экономическая мисль в ретроспективе. – М.: Дело ЛТД, 1994. – 720 с.

3. Витрати і доходи домогосподарств України у 2009 році: Стат. зб. / Державний комітет статистики України. – 2003. – 450 с.

4. Гибсон Джеймс Л. Организация. Поведение, структура, процессы: Учебник для вузов: Пер. с англ. / Джеймс Л. Гибсон, Джон Иванцевич, Джеймс Донели. – 8-е изд. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 662 с.

5. Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності: Указ Президента України від 23.07.1998 № 817/98. – Режим доступу: http://www.rada gov.ua

6. Продовольчий комплекс України: Стан і перспективи розвитку в умовах глобалізації / А.О. Коваленко, С.І. Князєв, Л.В. Дейнеко та ін.; Ред. Л.В. Дейнеко; НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. – К.: Науковий світ, 2004. – 122 с.

6.8. Додатки

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __ » і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б. Один додаток позначається як Додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою випускової роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; В.З.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А. 1) – перша формула додатка А.