- •1.Основні законодавчі акти про охорону праці
- •2.Перелік обов'язкових документів з охорони праці в установах освіти
- •3. Дія іонізуючих випромінювань на організм людини
- •Одиниці виміру іонізуючих випромінювань
- •1. Нормативна документація з питань оп.
- •2. Метрологічні умови виробничого середовища
- •3. Охорона праці в комп'ютерних класах
- •1. Найважливіші підзаконні нормативно-правові акти з питань охорони праці.
- •2. Гігієінічні класи умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Заходи захисту від іонізуючого випромінювання.
- •1. Гарантії прав громадян на охорону праці.
- •2. Визначення та контроль метеорологічних параметрів.
- •3. Охорона праці в навчально-виробничих майстернях.
- •1. Поняття та види робочого часу
- •2. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •3. Охорона праці в кабінетах (лабораторіях) фізики, електротехніки.
- •1) Організація часу відпочинку працюючих.
- •2) Шкідливі речовини і їх вплив на організм людини.
- •3) Заходи безпеки під час проведення занять у кабінеті фізики.
- •1) Охорона праці жінок.
- •2) Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини.
- •3) Заходи безпеки під час підготовки і проведення демонстраційних дослідів.
- •1. Загальні положення
- •2.1. Правила поведінки у кабінеті фізики:
- •2.2. Вимоги безпеки у кабінеті хімії:
- •2.3. Правила роботи з витяжною шафою:
- •1) Охорона праці молоді
- •2))) Вентиляція виробничих приміщень
- •3)) Заходи безпеки під час проведення екскурсій
- •1)) Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, відшкодування шкоди потерпілому.
- •2))) Основні світлотехнічні величини.
- •3))) Дія електричного струму на організм людини.
- •Організація роботи з охорони праці у навчально-виховних закладах. Керівник (ректор, директор, завідувач).
- •2. Природне освітлення
- •3. Види ураження людини електричним струмом
- •1. Організація роботи з охорони праці у навчально-виховних закладах.
- •2. Штучне освітлення
- •3.Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин.
- •1.Організація роботи з охорони праці у навчально-виховних закладах. Завідувач кабінетом, лабораторією, майстернею, навчально-виробничою майстернею, майстер виробничого навчання.
- •2.Шум та його шкідлива дія на людину. Нормування та вимірювання шуму.
- •3.Крокова напруга.
- •Організація роботи з охорони праці у навчально-виховних закладах. Завідуючий майстернею, навчально-виробничою майстернею.
- •Заходи захисту від шуму
- •Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •Охорона праці в комп'ютерних класах
- •Захист від дотику до частин обладнання, що проводить струм.
- •Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах. Викладач, учитель, класовод, класний керівник.
- •Організація роботи з охорони праці у навчально-виховних закладах. Викладач, учитель, класовод, класний керівник, вихователь.
- •Заземлення, занулення, захисне вимкнення електричного обладнання навчально-виробничих майстерень
- •1. Організація роботи з охорони праці у навчально виховних закладах.
- •3.Організація пожежної охорони
- •Джерела та характеристика електромагнітного випромінювання
- •2.Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах
- •3. Джерела загоряння та пожежна небезпека електрообладнання
- •1.Повідомлення про нещаснівипадки, їх розслідування та облік.
- •2. Діяелектромагнітноговипромінювання на організмлюдини, йогонормування.
- •3. Статична електрика.
- •1.Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •2. Випромінювання, його вплив на людину та засоби захисту
- •3. Захист від блискавки
- •1.Звітність про нещасні випадки і аналіз причин, що призвели до них
- •2.Інфрачервоні випромінювання (джерела, дія на організм людини, нормування)
- •3.Протипожежні вимоги до будинків і споруд
- •1.Контроль і нагляд за станом охорони праці в галузі освіти
- •2.Основні види захисту від інфрачервоного випромінювання
- •3.Основні вимоги пожежної безпеки дитячих дошкільних закладів
- •3. Основні вимоги пожежної безпеки до навчальних та наукових закладів
- •1. Навчання з питань оп
- •2 . Лазерне випромінювання
- •3. Основні вимоги пожежної безпеки до будівель (приміщень) для електронно-обчислювальних машин, обчислювальних центрів
- •Виробничий травматизм та професійні захворювання.
- •Основні заходи захисту від лазерного випромінювання
- •Порядок дій у разі пожежі
- •1.Причини нещасних випадків та методи їх аналізу
- •2.Іонізуюче випромінювання
- •3.Засоби та способи гасіння пожежі.
1. Поняття та види робочого часу
Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.
Конституція України в ст. 45 передбачає, що працівникові гарантується встановлена законом тривалість робочого часу.
Робочий час поділяється на види, розрізняють нормальний, скорочений і неповний робочий час. Так, відповідно до ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Причому потрібно наголосити, що передбачені законодавцем гарантії відносно граничної тривалості робочого часу поширюються на найманих працівників підприємств усіх форм власності (ст. З КЗпП України). У колективних договорах або інших локальних актах можуть бути закріплені положення про 40-годинний робочий тиждень, а також менші за тривалістю норми робочого часу на даному підприємстві, в установі, організації.
Норма робочого часу — це встановлена законом, колективним або трудовим договором для даного працівника тривалість його робочого часу за певний календарний період — день, тиждень, місяць.
Робочий день — це тривалість робочого часу в годинах і хвилинах протягом доби. Робочий тиждень — це тривалість робочого часу протягом календарного тижня. Звичайно застосовуються два види робочого тижня: 5-д енний з двома вихідними днями і 6-денний з одним вихідним днем.
Скорочений робочий час встановлений у законодавстві:
КЗпП, а також в інших нормативно-правових актах. Так, згідно із ст. 51 КЗпП для працівників, праця яких відбувається на роботах зі шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого часу — від 24 до 36 годин на тиждень. Перелік таких робіт і тривалість робочого часу при їх виконанні передбачені Списком виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку і скорочений робочий. Право на скорочений робочий день виникає, якщо працівник виконує роботи у шкідливих умовах праці не менше за половину робочого дня. Вказаний список обов'язковий для всіх підприємств, установ, де є види робіт, професії і посади, вказані в ньому.
Скорочена тривалість робочого часу передбачена для неповнолітніх працівників з метою охорони їх здоров'я. Так, для працівників віком від 16 до 18 років встановлений 36-годинний робочий тиждень, віком від 15 до 16 років — 24-годинний робочий тиждень (ст. 51 КЗпП). Для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул, — не більш 24 годин на тиждень, а якщо учні працюють протягом навчального року у вільний від занять час, то тривалість їх робочого часу на повинна перевищувати половини тієї норми, яка встановлена для осіб відповідного віку, тобто для учнів віком від 14 до 16 років — не більше 12 годин на тиждень, а віком від 16 до 18 років — 18 годин на тиждень (ст. 51 КЗпП).
Неповний робочий час — відповідно до ст. 56 КЗпП встановлюється угодою сторін як при вступі на роботу, так і в період роботи. Неповний робочий час може бути у вигляді:
а) неповного робочого дня (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на зумовлену кількість годин);
б) неповного робочого тижня (при якому зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів у тиждень)
в) поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (наприклад, тривалість робочого дня 5 годин при 4 робочих днях на тиждень).
Неповний робочий час може бути встановлений угодою роботодавця і працівника на певний термін і без зазначення терміну. В обов'язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних жінок, жінок, що мають дітей у віці до 14 років, дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку (ст. 56 КЗпП).