- •Предмет курсу "Історія України". Термін "Україна". Періодизація історії України.
- •Географічне положення, природні умови, населення сучасної України. Національна символіка.
- •Первинно-общинний лад на території України: періодизація, економічний розвиток, форми суспільної організації, розвиток культури та релігійних уявлень.
- •Суспільний лад, господарство і культура кіммерійців, скіфів,сарматів.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура.
- •Утворення київської русі. Політична система, риси феодалізму.
- •Соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •Причини феодальної роздробленості:
- •Галицьке князівство.
- •Боротьба південно-західної русі з монголо-татарами. Русь під владою Золотої Орди.
- •Розвиток культури в період роздроблення Русі.
- •Українські землі у складі вкл
- •14. Люблінська і Берестейська унія
- •15. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої.
- •16. Виникнення українського козацтва. З.С
- •17. Козацько-селянські повстання наприкінці XVI - на початку XVII ст.
- •18. Роль українського козацтва в боротьбі з турецько-татарською агресією. Гетьман Петро Сагайдачний.
- •19. Культура України у хvі – на початку хvіі ст.
- •20. Визвольна війна під проводом б. Хмельницького
- •21. Основні етапи Визвольної Війни. Хід війни.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика Богдана Хмельницького
- •23. Входження України під протекторат російської держави. Березневі статті.
- •25. Мазепа
- •26. Конституція Пилипа Орлика
- •27. Обмеження і ліквідація автономії України у складі Російської імперії
- •28. Соціально-економічний розвиток України 17-18 століття
- •29. Знищення запорізької січі. Доля українського козацтва
- •30. Становище Правобережжя та західноукраїнських земель в 18 столітті
- •31. Геополітичні зміни в Україні в другій половині 18 ст
- •32. Культура наприкінці хvіі — у першій половині хvііі ст.
- •33. Зміни в адміністративно-політичному устрої України. Участь України у російсько-французькій війні 1812
- •36. Діяльність декабристських організацій
- •37. Західноукраїнські землі в першій половині 19 ст.
- •39.. Буржуазні реформи 60-70-х років хіх ст.
- •40. Модернізація економіки України в другій половині 19 століття.
- •41. Суспільно-політичні рухи в Україні другої половини хіх ст. Національна політика російського царизму в Україні.
- •42. Західно-українські землі в другій половині хіх ст.
- •56. Тоталітаризм як явище світового порядку, його суть і особливості в Радянському Союзі. Масові репресії 30-х рр хх ст. В Україні, їх наслідки.
- •57. Становище українських земель в 20-30-і роки хх ст.
- •58. Приєднання західноукраїнських земель до до урср та політика радянської влади в цих регіонах (1939-1941 рр).
- •59. Напад Німеччини на срср. Початковий період війни.
- •60. Німецький окупаційний режим і рух опору в Україні.
- •61. Визволення України від німецько-фашистських загарбників.
- •62. Україна в системі міжнародих відносин після другої світово війни. Возз'єднання українських земель.
- •63. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.
- •64. Соціально-економічні перетворення та національна політика в західних областях України в післявоєнні роки. Політична платформа і тактика боротьби оун-упа в 1945-1953 рр.
- •65. Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 1940-х - на поч. 1950-х рр. Сталінські репресії.
- •66. Проблеми розвитку народного господарства України в середині 1950-першій половині 1960-х рр.
- •67. Спроби лібералізації суспільно-політичного життя 1950-1960 рр. Шестидесятники
- •69. Дисидентський рух в Україні
- •70. Перебудові процеси в срср. Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980х-1990х рр.
- •71. Розбудова незалежної Української держави. Вибори до Верховної Ради 2002. Вибори Президента України в листопаді-грудні 2004 р, їх результати.
- •72. Україна на міжнародній арені.
- •73. Суспільно-політичні рухи та політичні партії в Україні в сучасних умовах.
- •74. Національне культурне відродження в Україні на сучасному етапі. Найбільші релігійні конфесії в Україні.
- •75. Соціально-економічне та політичне становище в Україні на сучасному етапі.
26. Конституція Пилипа Орлика
Пилип Орлик – еміграційний гетьман України з 1710 року. Він був палким українським патріотом і продовжив справу великого гетьмана І. Мазепи. Під час його виборів між майбутнім гетьманом і козаками було укладено своєрідні статті, згодом названі Конституцією Пилипа Орлика. Хоча вони й не були втілені в життя, але увійшли в історію як перша в Європі конституція демократичногосуспільства. У вступі цього акта проголошувалось, що Україна повинна бути вільною державою. Окремі статті обмежували владу гетьмана: державні справи гетьман мав вирішувати спільно з генеральною Радою, до якої також входили виборні депутати від полків. Вирішення судових справ проти старшини передавалось генеральному судові. Планувалось чітко розмежувати державний скарб і особисті фінанси гетьмана. Мала вільно обиратись полкова і сотенна старшина, а гетьман тільки затверджував її. На гетьмана покладався обов’язок захищати козаків і посполитих від надмірних утисків, опікуватись козацькими вдовами та сиротами. Цим актом мали бути скасовані оренди і стації, які збиралися з народу для утримання компанійського (сердюцького) війська. Конституція обумовлювала також права Православної Церкви, підпорядкованої константинопольському патріарху. Кордон України знову мав проходити, як заХмельницького, по Случі.
Отже, Конституція Пилипа Орлика має ліберально-демократичні тенденції. Зміст деяких її статей свідчить про те, що засадипарламентаризму зародились в середовищі українських політиків уже на початку ХVІІІ століття.
27. Обмеження і ліквідація автономії України у складі Російської імперії
Обмеження і ліквідація державності та автономії України у складі Росії пройшло кілька етапів: 1) 1654—1708 роки — перехід від протекторату до автономії України, поступове, але постійне обмеження її прав; 2) 1708-1727 роки — форсований наступ на українську автономію; 3) 1727-1764 роки — чергування двох тенденцій у російському уряді щодо України — звідси то повернення гетьманської влади, то посилення імперського тиску; 4) 1764-1781 роки — остаточна ліквідація української автономії.
Після Полтавської битви гетьман І. Скоропадський звернувся до царя з проханням підтвердити права й вільності Гетьманщини. Але Петро І не тільки не підтвердив їх, але й видав «Рішучий указ» 1709 р., за яким козацькі війська, як і раніше, повинні були підкорятися московським генералам, а московським воєводам дозволялося втручатися в українські справи. Значним обмеженням влади гетьмана стало призначення в Україну царських резидентів. Малоросійська колегія стає вищим контролюючим органом Гетьманщини. На посади полковників почали призначати неукраїнців. Після смерті у 1722 р. Скоропадського імператор не дозволив обирати нового гетьмана. Наказним гетьманом став Павло Полуботок (1722-1724), який разом зі старшиною звернувся до царя з проханням ліквідувати Малоросійську колегію, дозволити обрати нового гетьмана. Але цар не дозволив цього. Згодом помер Петро І, а його внук Петро II дозволив обрати гетьмана. На цю посаду обрали авторитетного 73-річного Данила Апостола. Він звернувся до царя з проханням відновити автономію України, як за Б. Хмельницького. Йому відповіли «Решительными пунктами» 1728 p., зміст яких свідчив, що йдеться не про дві договірні сторони, а про указ царя щодо порядків на Гетьманщині. При гетьмані Апостолі почалася кодифікація українського права. Після смерті Д. Апостола у 1734 р. цариця Анна Іванівна не дозволила обрання нового гетьмана..У 1750 p., під час царювання дочки Петра І Єлизавети, було дозволено обрання нового гетьмана. Ним став брат фавори та імператриці Кирило Розумовський .К. Розумовський розумів деякий анахронізм устрою української державності й хотів перетворити козацьку напіввійськову державу, що базувалася на розподілі на військові одиниці, у цивільну, шляхетську. Після того як російською імператрицею стала Катерина II, вона задумала посилити централізацію своєї держави, ліквідувати автономію України, перетворивши її на звичайну провінцію Росії. Катерина хотіла, щоб не тільки гетьмана не стало, а щоб «сама назва гетьмана зникла» 4 червня 1775 р. за наказом Катерини II було зруйновано Запорізьку Січ — останній атрибут української державності. Україна втратила свої збройні сили, одну з головних ознак національної держави, свій оригінальний політичний устрій, автономні права і була зведена до стану звичайної окраїни Російської імперії.