- •1.Еволюція наукових теорій економіки підприємства та їх загальна характеристика.
- •2.Сутність, функції та моделі здійснення підприємницької діяльності.
- •3.Характеристика змісту, переваг та недоліків основних організаційно-правових форм здійснення підприємницької діяльності.
- •6.Сутнісно-видова характеристика підприємств, мета та напрями їх діяльності.
- •7.Правові основи функціонування підприємств та порядок їх створення, реорганізації й ліквідації.
- •8.Добровільні та інституційні об’єднання підприємств в Україні.
- •9.Ринкове середовище функціонування підприємств.
- •10.Управління підприємством: сутність, функції та методи здійснення.
- •12,Відтворення і розвиток виробничих та інфраструктурних об’єктів підприємства.
- •14.Характеристика типів організаційних структур управління підприємств.
- •19.Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства та інших суб’єктів господарювання.
- •20. Методичні підходи при плануванні чисельності окремих категорій працівників підприємства.
- •21.Продуктивність праці персоналу, її вимірювання, резерви та напрямки підвищення.
- •22.Мотивація персоналу: сутність, види та основні методи впливу.
- •23.Оплати праці на підприємстві: сутність, державна політика загальна організація.
- •24.Сутнісно-видова характеристика форм і систем оплати праці персоналу.
- •25.Сутність, структура, класифікація та види оцінки основного капіталу підприємства.
- •II. Показники, які характеризують технічне оснащення підприємства.
- •III. Показники, які характеризують ефективність використання основних виробничих фондів підприємства.
- •3. Рентабельність основних виробничих фондів.
- •27.Знос та амортизація основних засобів: поняття, вимірювання та методи нарахування.
- •29.Оборотний капітал підприємства: сутність та функціонально-елементний склад.
- •30.Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства.
- •33,Визначення необхідного обсягу та джерел формування інвестиційних ресурсів підприємства.
- •34.Методичні підходи до оцінки ефективності реальних інвестицій.
- •35. Сутність, форми та оцінка ефективності фінансових інвестицій.
- •36.Сутність, значення та класифікація інновацій.
- •38. Інтелектуальна власність: поняття, значення та процес її трансформації.
- •39. Поняття, характерні риси, елементний склад та значення нематеріальних ресурсів підприємства.
- •40. Нематеріальні активи підприємства та їх вартісна оцінка.
- •42. Особливості оцінки технічних та організаційних нововведень.
- •43. Техніко-технологічна база виробництва та забезпечення її розвитку.
- •44.Поняття, види, методичні основи визначення обсягу та ступеню використання виробничої потужності підприємства.
- •45.Сутнісно-видова характеристика та переваги лізингу.
- •51.Ціни на продукцію підприємства: поняття, елементний склад, види та методи встановлення.
- •53.Сутність, принципи, види та методи планування на підприємстві.
- •54.Поняття, призначення та типові розділи бізнес-плану підприємства.
- •55.Виробнича програма підприємства: сутність, зміст та технологія розробки.
- •56.Продукція (послуги) підприємства: поняття, види та вимірювання обсягу.
- •57. Сутнісно-видова характеристика витрат підприємства.
- •58. Система управління витратами на підприємстві: сутність, значення та принципи функціонування.
- •59. Методичні основи розрахунку кошторису та сукупних витрат на виробництво товарної продукції.
- •60. Конкурентоспроможність підприємства: поняття, зміст, чинники формування та методичні основи розрахунку.
- •62.Сутнісна характеристика і методичні основи визначення якості та конкурентоспроможності продукції.
- •63.Характеристика сучасних систем управління якістю продукції.
- •64.Стандартизація та сертифікація продукції підприємства.
- •65,Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
- •66.Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності діяльності підприємства.
- •68.Банкрутство підприємства: сутність, значення, процедури та способи прогнозування.
12,Відтворення і розвиток виробничих та інфраструктурних об’єктів підприємства.
Формування, відтворення й розвиток виробничих та інфраструктурних об'єктів здійснюються в процесі капітального будівництва, яке об'єктивно вважають специфічним елементом інфраструктури підприємства. Капітальне будівництво — це процес створення нових, реконструкції, розширення й технічного переоснащення діючих виробничих та інфраструктурних об'єктів підприємств або інших первинних суб'єктів господарювання.
До сфери капітального будівництва відносять: 1) спорудження будівель та об'єктів виробничого та невиробничого (соціального) призначення; 2) монтаж виробничого й невиробничого устаткування та інших засобів праці й соціальної діяльності;3)проектно-пошукові та інші підготовчі роботи, зв'язані зі спорудженням нових і реконструкцією функціонуючих об'єктів виробничого й соціального призначення;4) капітальний і відновлюваний ремонти будівель і споруд виробничого та соціального призначення.
Планування: 1. уточнюються розрахунки балансу виробничої потужності підприємства чи пропускної спроможності об‘єктів соціальної інфраструктури. 2. оцінюються можливості приросту виробничої потужності або пропускної спроможності об‘єктів відповідно виробничого і невиробничого призначення за рахунок розширення, реконструкції і проведення інших організаційно-технічних заходів. 3. визначається необхідний обсяг введення в дію нових виробничих потужностей або потрібне збільшення пропускної спроможності об‘єктів соціального призначення. Кошторисна вартість будівництва – виражені в грошовій формі нормативні витрати на: будівельно-монтажні роботи; придбання устаткування, інструменту та інвентарю; проведення проектно-пошукових робіт; покриття інших витрат, пов‘язаних з будівництвом конкретних об‘єктів. Елементи кошторису буд-монтажних робіт: прямі витрати, накладні витрати(на обслуговування і управління будівництвом)., планові накопичення. Проектування: двостадійне проектування – охоплює розробку технічного проекту (економічна частина, ген проект і транспорт, технологічна, будівельна частина, організація будівництва, кошторисна документація) і робочих креслень. Способи ведення будівельно-монтажних робіт: підрядний (ведення робіт спеціалізованими підрядними буд-монтажними організаціями), господарський( самим забудовником власними силами і засобами).
13. Сутнісна характеристика організаційної структури управління підприємством та методичні принципи її формування.
Організаційна структура управління будь-яким суб'єктом господарювання — це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.
В організаційній структурі управління тим чи тим суб'єктом господарювання кожний її елемент (виробничий або управлінський підрозділ) має певне місце й відповідні зв'язки з іншими елементами. Зв'язки названих елементів системи управління поділяються на лінійні, функціональні та міжфункціональні.
Лінійні зв'язки виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів управління (директор—начальник цеху—майстер). Ці зв'язки з'являються там, де одного керівника підпорядковано іншому. Функціональні зв'язки характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління, але між ними не існує адміністративного підпорядкування (начальник цеху—начальник планово-економічного відділу). Міжфункціональні зв'язки мають місце між підрозділами того самого рівня управління (начальник цеху—начальник цеху, начальник служби маркетингу—начальник конструкторського відділу). Характер зв'язків визначає відповідний тип організаційної структури управління суб'єктом господарювання.
Принципи: • Економічність — досягнення максимально можливих результатів діяльності за мінімальних витрат. • Системність — кожна ланка у виробництві розглядається як частина великої техніко-економічної системи, в яку вона входить. • Пропорційність — постановка завдань, визначення засобів і способів їх здійснення з урахуванням необхідності дотримання узгодженого розвитку суб'єктів управління. • Особиста матеріальна заінтересованість — матеріальне заохочення працівників за результатами праці. • Директивність, єдиноначальність і самоуправління. Принцип директивності застосовується в процесі управління державними підприємствами (організаціями). Єдиноначальність—принцип, за якого будь-яку управлінську ланку очолює керівник, що несе повну відповідальність за результати діяльності і має право підпису на банківських та інших юридичних документах. Самоуправління діє в ланках управління, де власником ресурсів і результатів діяльності є трудовий колектив (малі фірми, акціонерні товариства тощо).