Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора эп.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
528.9 Кб
Скачать

57. Сутнісно-видова характеристика витрат підприємства.

Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети. Усі витрати на підприємстві можна умовно поділити на інвестиційні та поточні.

Поточні витрати пов’язані безпосередньо з процесом в-ва та реалізацією продукції.

Класифікація витрат

1.за способом віднесення витрат на собівартість:

- прямі – розраховуються прямим методом на об’єкт віднесення витрат

- непрямі – пов’язані з 2 і більше об’єктами віднесення витрат і розподіляються на один об’єкт витрат пропорційно до економічно обгрунтованої бази.

2.за відношенням до процесу виготовлення продукції:

- основні – характеризують ресурси, які використані в процесі безпосереднього виготовлення продукції

- накладні – характеризують ресурси, які використані в процесі обслуговування та управління виробництвом

3.за ступенем залежності від обсягів виробництва

- постійні

- змінні – витрати, які змінюються пропорційно до зміни обсягів виробництва

4.за сферами виникнення витрат:

- виробничі

- невиробничі

5.за змістом та призначенням витрат

- економічні елементи – характеризують використані ресурси за ек змістом і незалежно від форм і сфер їх виникнення.

Виділяють 5 економічних елементів:

1)матеріальні витрати

2)з/п

3)нарахування на з/п

4)амортизація

5)інші витрати

- статті калькуляції – характеризують склад використаних ресурсів залежно від сфери та місця їх виникнення.

6.за послідовністю формування витрат:

- технологічну собівартість

- цехову

- виробничу

- повну

58. Система управління витратами на підприємстві: сутність, значення та принципи функціонування.

Управління витратами — це процес цілеспрямова­ного формування витрат за їх видами, місцями та носіями в процесі постійного контролювання рівня витрат і стимулю­вання їхнього зниження.

Система управління витратами має функціональ­ний та організаційний аспекти. Вона включає такі функці­ональні підсистеми: 1) пошук і виявлення чинників економії ресурсів; 2) нормування, планування, облік та аналіз витрат; 3) стимулювання економії ресурсів і зниження витрат.

Виявлення та використання чинників економії ресурсів і зниження витрат має бути одним із головних обов'язків насамперед керівників і спеціалістів підприємства.

До вирішальних чинників економії ресурсів і зниження вит­рат належить безперервне підвищення технічного та організа­ційного рівнів виробництва. З урахуванням цієї обставини розробляються норми витрат усіх видів матеріальних ре­сурсів.

У процесі планування встановлюються граничні (допус­тимі) загальні витрати у виробничих підрозділах і в цілому по підприємству (кошториси) та на одиницю продукції. Фак­тичний рівень витрат розраховується за даними бухгалтерсь­кого обліку. Порівняння фактичних витрат з плановими дає змогу в процесі економічного аналізу оцінювати роботу підрозділів щодо використання ресурсів, знаходити причи­ни відхилень фактичних витрат від планових і відповідно стимулювати їхнє зниження.

Управління витратами передбачає їх диференціа­цію за місцями і центрами відповідальності. Місце вит­рат — це місце їх формування (робоче місце, група робочих місць, дільниця тощо). Центр відповідальності — організаційна єдність місць витрат з відповідальним за їхній рівень. Формування місць витрат і центрів відповідаль­ності здійснюється за функціональною та територіаль­ною ознаками. У першому випадку витрати локалізують­ся в певній функціональній сфері діяльності. Територіальні місця витрат і центри відповідальності включають структурні підрозділи підприємства (відділи, дільниці, цехи), які виокремлені просторово.

За центрами відповідальності складаються кош­ториси (планові витрати), обчислюються фактичні вит­рати, а для виробничих підрозділів визначається со­бівартість одиниці продукції (послуг). Важливе практичне значення має поділ витрат кожного центру відповідальності на прямі і непрямі, змінні та постійні.

Розмежування прямих і непрямих витрат викорис­товується для визначення собівартості окремих виробів (калькулювання). Розподіл витрат на змінні та постійні за центрами відповідальності (місцями витрат) застосовується для складання так званих гнучких кошторисів й оцінки діяль­ності. Формули:

Загальні витрати: Сзаг=Сзм.о*N+Спост

Загальні на одиницю продукції: Сзаг.о.=Сзм.о.+ (Спост.\N)

Критичний обсяг виробництва: Nкр=Спост.\(Ц-Сзм.о)

-\\- для багато продуктивного виробництва: Vкр=Спост\Кмп,.

Коеф.маржинального прибутку Кмп=(В-Сзм)\В, В – річний обсяг виробництва та виторг

Коефіцієнт безпеки виробництва Кбп=(Nф(n)- Nкр)\Nф(n) – фактичний або план.обсяг