45.Сутнісно-видова характеристика та переваги лізингу.

Згідно із ЗУ «Про лізинг» лізинг — це підприємницька діяльність, спря­мована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, і яка полягає в наданні лізингодавцем (юридичною особою або індивідуальним підприємцем, які здійснюють лізингову діяльність) у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу (особі, котра одержує майно за договором лізингу) майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність (з дору­чення і за погодженням з лізингоодержувачем) у продавця (поста-чальника-виробника майна), за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме й рухоме май­но, що належить до основних фондів, у тім числі машини, устатку­вання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо, стосовно яких немає обмежень щодо пе­редавання їх у лізинг (оренду). Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти (мисливські угіддя, ліси, водоймища тощо).

Загальновживана класифікація виді лізингу

1.Строк використання об'єкта лізингу

- Оперативний (із неповною окупністю) - лізинг із неповною окупністю орендованих основних фондів. Він здійснюється за договором лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач одержує у платне користування від лізингодавця відповідне майно на строк, менший за період амортизації 90 відсотків вартості об'єкта лізин­гу (оренди).

- Фінансовий (із повною окупністю) - лізинг з повною окупністю орендованих матеріальних еле­ментів основних фондів.

2.Масштаб поширення лізинго­вих відносин

- Внутрішній (загальнодержавний). За своєю сутністю і масштабом поширення буває внутрішньо- або загальнодержавним. Українські суб'єкти лізингу можуть практично здійснювати дві його форми — зворотний та пайовий лізинг. Зворотний лізинг передба­чає викуп лізингодавцем майна у власника (виробника) і передачу цього майна в лізинг тому самому власнику. За пайового лізингу оренда здійснюється за участю кількох суб'єктів лізингу із залу­ченням одного чи кількох кредиторів. При цьому сума інвестова­них кредиторами коштів не може перевищувати 80 відсотків вар­тості набутого для лізингу майна.

- Міжнародний. Суб'єктами міжнародного лізингу завжди є інвестори інших країн.

3.Характер лізингових операцій

- Сервісний - застосовується за умови придбан­ня на лізингових засадах складної техніки або такої, що зазнає швидкого техніко-економічного старіння (наприклад, комп'ютер­но-обчислювальна та розмножувальна техніка, транспортні за­соби тощо).

- Зворотний

48. Виробничий процес на підприємстві: сутність, структура та принципи організації.

Виробничий процес – це сукупність взаємозв‘язаних дій людей, засобів і предметів праці, а також сил природи, спрямованих на виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг).

Елементи ВП: робоча сила (на яку впливають ресурси), використання ресурсів, результати засоби праці, предмети праці, інформація, природні процеси=> виконані роботи\виготовлена продукція\надані послуги.

Види: за призначенням: Основні(профілльна продукція), допоміжні(продукція для забезпечення нормального здійснення основних процесів), обслуговуючі(забезпечують нормальні умови для осн і доп процесів) , за перебігом в часі: дискретні(циклічність)\безперервні(характерні для в-цтва продукції, яка не має закінченого обсягу і форми), за рівнем автоматизації: ручні\механізовані(працівником за доп машин) \ автоматизовані(виконуються машинами під наглядом працівника) \автоматичні(машинами без участі прац).

Принцип спеціалізації означає обмеження різноманітності еле­ментів вир-чого процесу, передусім зменшення номенклатури продукції, яка виготовляється на кожній ділянці під-ва, а також різновидів виробничих операцій, що виконуються на робо­чих місцях. Принцип пропорційності потребує узгодження пропускної спро­можності всіх частин вир-чого процесу, усієї взаємозв'язаної си­стеми підрозділів і машин. Пропорційність досягається тоді, коли сукупна продуктивність технологічно зв'язаних ланок вир-­ва пропорційна обсягу робіт, що виконуються Це відповідає умові П1/В1*М1=П2/В2*М2=Пn /Вn*М n де п — кількість технологічно взаємозв'язаних підрозділів; П, В, М — у кожному підрозділі відповідно обсяг робіт, про­дуктивність одного робочого місця, кількість робочих місць Принцип паралельності передбачає одночасне виконання ок­ремих операцій і процесів. Додержання цього принципу є особли­во важливим у виготовленні складних виробів, що компонуються з багатьох деталей, вузлів, агрегатів, послідовне вир-во, яких потребувало б тривалого часу. Принцип прямоточності означає, що предмети праці в про­цесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях та операціях вир-чого процесу, без зустрічних і зво­ротних переміщень. Принцип безперервності потребує, щоб перерви між суміжни­ми технологічними операціями були мінімальними або їх було зовсім ліквідовано. Найбільшою мірою цей принцип реалізується в безперервних виробництвах — хімічному, металургійному, енергетичному та ін Принцип ритмічності полягає в тім, що робота всіх підрозділів під-ва і випуск продукції мають здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю. Принцип автоматичності передбачає економічно обґрунтоване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні опе­рацій вир-чого процесу. Особливо актуальною є реалізація цього принципу у вир-вах із важкими та шкідливими умовами праці. Принцип гнучкості означає, що виробничий процес має опе­ративно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, зв'я­заних із переходом на виготовлення іншої продукції або з моди­фікацією. Гнучкість вир-чого процесу уможливлює освоєння нової продукції в короткий термін і з меншими витратами Принцип гомеостатичності полягає в тім, щоб вир-ча система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам, Це досягається створенням технічних та організаційних механізмів саморегулювання і стабілізації.

49. Типи та методи організації виробництва.

Тип виробництва — класифікаційна категорія вироб­ництва, що враховує його об'єктивно наявні конкретні власти­вості (широту номенклатури, регулярність, стабільність та об­сяг випуску продукції).

Різновиди організаційних типів виробництва:

• одиничне — виробництво, що характеризується широкою номенклатурою продукції і малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких здійснюється через три­валі проміжки часу або й зовсім не передбачається;

• серійне — виробництво, яке має обмежену номенклатуру продукції, а виготовлення окремих виробів періодично повто­рюється певними партіями (серіями); загальний їх випуск може бути достатньо великим; воно буває дрібно-, середньо- і великосерійним;

• масове — виробництво, що відрізняється вузькою номен­клатурою продукції (часто вона обмежується одним типом і видом виробу), зате великим обсягом і тривалим часом її виго­товлення;

• дослідно-експериментальне — виробництво, яке вигото­вляє зразки або невеликі партії (серії) виробів для проведення дослідних робіт, випробувань, доробки конструкції.

Є два методи організації виробництва: не потоковий і потокий.

Рівень ефективності організаційних типів виробниц­тва: найефективнішим є масове виробництво, яке уможлив­лює застосування високопродуктивного спеціального устатку­вання та раціональної організації виробництва (виробничих процесів); а технічно та організаційно найскладнішим і найменш ефек­тивним є одиничне виробництво.

Непотокове виробництво: різні за конструкці­єю і технологією виготовлення предмети праці, оскільки кількість кожного з них є невеликою та недостатньою для нормального завантаження устаткування; робочі місця розміщуються однотипними технологіч­ними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій; предмети праці переміщуються у процесі обробки склад­ними маршрутами, що збільшує перерви між операціями. Застосовується у одиничному і серійному виробництві.

Методи модифікації непотокового виробництва: одинично-технологічний, партіонно-технологічний, предметно-груповий.

Потокове виробництво є високоефективним методом ор­ганізації виробничого процесу. За умов потоку виробничий про­цес максимально відповідає засадам його раціональної орга­нізації.

Потокове виробництво: за групою робочих місць закріплюється обробка або скла­дання виробів однієї назви (обмеженої кількості найменувань конструктивно і технологічно однорідних виробів); технологічний процес має високу поопераційну диферен­ціацію; на кожному робочому місці виконуються одна чи кіль­ка подібних операцій; предмети праці передаються з операції на операцію по­штучно або невеликими транспортними партіями відповідно до ритму роботи; робочі місця розміщуються послідовно за ходом техноло­гічного процесу. Застосовується до великосерійного та масового виробництва.

Основною структурною ланкою потокового виробни­цтва є потокова лінія, тобто технологічно та організаційно ви­окремлена група робочих місць, на яких виготовляється один чи кілька типорозмірів подібних виробів згідно з ознаками по­токового виробництва.

Параметри потокових ліній: такт — інтервал (проміжок) часу, через який з поточної лінії сходять вироби, що рухаються один за одним; визначаєть­ся діленням планового фонду часу роботи лінії за розрахунко­вий період на обсяг виробництва продукції в натуральному ви­разі за той самий період; ритм — інтервал часу, через який з лінії сходять предме­ти праці, що передаються з операції на операцію транспортни­ки партіями; розраховується множенням такту лінії на розмір транспортної партії; синхронізована операція — операція, тривалість якої до­ведено до величини, що дорівнює або є кратною такту лінії; кількість робочих місць — визначається для кожної опе­рації діленням її тривалості на такт потокової лінії; швидкість руху конвеєра — розраховується діленням від­стані між центрами двох суміжних виробів на конвеєрі на такт потокової лінії; довжина робочої зони на конвеєрі.

50. Характеристика основних форм організації виробництва.

Концентрація виробництва означає його усуспільнення через збільшення розмірів підприємств, зосередження робочої сили, засобів виробництва і випуску продукції на все більш великих підприємствах (інтеграційних структурах). Види: агрегатна, технологічна, заводська.

Деконцентрація виробництва як форма його організації та пріоритетний зворотний процес стає об‘єктивно необхідною в період формування і розвитку ринкових відносин між виробниками та споживачами. Такий сучасний процес здійснюється з допомогою створення широкої мережі малих і середніх підприємств, розукрупнення існуючих великих підприємств. Як свідчить світовий досвід, заново створювані малі підприєм­ства (фірми) є технічно передовими, спеціалізованими, мобі­льними та економічно ефективними.

Спеціалізація виробництва відображає процес зосе­редження діяльності підприємства (фірми) на виготовленні пев­ної продукції (виконанні окремих видів робіт, наданні платних послуг).

Види спеціалізації підприємств: предметно спеціалізовані; подетально; технологічно (стадійно) спеціалізовані;функціонально спеціалізовані.

Конверсія виробництва характеризує істотне (інколи повне) перепрофілювання частини (усього) виробничого потенціалу підприємства на виробництво іншої продукції під впли­вом докорінної зміни ринкового середовища чи глобальних чин­ників розвитку економіки. Види: предметно-функціональна.

Коперування є формою виробничих зв'язків між під­приємствами різних галузей, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції. Воно органічно пов'язане з розвитком спеціалізації виробництва, характеризується відносною постій­ністю зв'язків між продуцентами та обов'язковим дотриман­ням підприємствами-суміжниками техніко-технологічних ви­мог головних підприємств, що випускають готові до спожи­вання (використання, експлуатації вироби). Види: предметне, галузеве, регіональне, міждержавне.

Комбінування виробництва — процес органічного по­єднання в одному підприємстві (комбінаті) кількох виробництв, які належать до різних галузей промисловості або народного господарства в цілому. Види: вертикальне, горизонтальне, змішане.

Диверсифікація виробництва – одночасний розвиток кількох (багатьох) технологічно не пов‘язаних видів виробництва, у значному розширенні номенклатури та асортименту продукції підприємства. Види: різногалузева технологічно не зв‘язана.