- •1.Еволюція наукових теорій економіки підприємства та їх загальна характеристика.
- •2.Сутність, функції та моделі здійснення підприємницької діяльності.
- •3.Характеристика змісту, переваг та недоліків основних організаційно-правових форм здійснення підприємницької діяльності.
- •6.Сутнісно-видова характеристика підприємств, мета та напрями їх діяльності.
- •7.Правові основи функціонування підприємств та порядок їх створення, реорганізації й ліквідації.
- •8.Добровільні та інституційні об’єднання підприємств в Україні.
- •9.Ринкове середовище функціонування підприємств.
- •10.Управління підприємством: сутність, функції та методи здійснення.
- •12,Відтворення і розвиток виробничих та інфраструктурних об’єктів підприємства.
- •14.Характеристика типів організаційних структур управління підприємств.
- •19.Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства та інших суб’єктів господарювання.
- •20. Методичні підходи при плануванні чисельності окремих категорій працівників підприємства.
- •21.Продуктивність праці персоналу, її вимірювання, резерви та напрямки підвищення.
- •22.Мотивація персоналу: сутність, види та основні методи впливу.
- •23.Оплати праці на підприємстві: сутність, державна політика загальна організація.
- •24.Сутнісно-видова характеристика форм і систем оплати праці персоналу.
- •25.Сутність, структура, класифікація та види оцінки основного капіталу підприємства.
- •II. Показники, які характеризують технічне оснащення підприємства.
- •III. Показники, які характеризують ефективність використання основних виробничих фондів підприємства.
- •3. Рентабельність основних виробничих фондів.
- •27.Знос та амортизація основних засобів: поняття, вимірювання та методи нарахування.
- •29.Оборотний капітал підприємства: сутність та функціонально-елементний склад.
- •30.Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства.
- •33,Визначення необхідного обсягу та джерел формування інвестиційних ресурсів підприємства.
- •34.Методичні підходи до оцінки ефективності реальних інвестицій.
- •35. Сутність, форми та оцінка ефективності фінансових інвестицій.
- •36.Сутність, значення та класифікація інновацій.
- •38. Інтелектуальна власність: поняття, значення та процес її трансформації.
- •39. Поняття, характерні риси, елементний склад та значення нематеріальних ресурсів підприємства.
- •40. Нематеріальні активи підприємства та їх вартісна оцінка.
- •42. Особливості оцінки технічних та організаційних нововведень.
- •43. Техніко-технологічна база виробництва та забезпечення її розвитку.
- •44.Поняття, види, методичні основи визначення обсягу та ступеню використання виробничої потужності підприємства.
- •45.Сутнісно-видова характеристика та переваги лізингу.
- •51.Ціни на продукцію підприємства: поняття, елементний склад, види та методи встановлення.
- •53.Сутність, принципи, види та методи планування на підприємстві.
- •54.Поняття, призначення та типові розділи бізнес-плану підприємства.
- •55.Виробнича програма підприємства: сутність, зміст та технологія розробки.
- •56.Продукція (послуги) підприємства: поняття, види та вимірювання обсягу.
- •57. Сутнісно-видова характеристика витрат підприємства.
- •58. Система управління витратами на підприємстві: сутність, значення та принципи функціонування.
- •59. Методичні основи розрахунку кошторису та сукупних витрат на виробництво товарної продукції.
- •60. Конкурентоспроможність підприємства: поняття, зміст, чинники формування та методичні основи розрахунку.
- •62.Сутнісна характеристика і методичні основи визначення якості та конкурентоспроможності продукції.
- •63.Характеристика сучасних систем управління якістю продукції.
- •64.Стандартизація та сертифікація продукції підприємства.
- •65,Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
- •66.Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності діяльності підприємства.
- •68.Банкрутство підприємства: сутність, значення, процедури та способи прогнозування.
29.Оборотний капітал підприємства: сутність та функціонально-елементний склад.
Оборотний капітал є другою важливою складовою капіталу підприємства. Це сума коштів, що вкладені в матеріальні цінності, які повністю споживаються в першому виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції. Враховуючи цю особливість оборотний капітал є динамічною складовою, що х-зує кругообіг коштів та їх перехід від однієї стадії (грошової) в іншу (матеріальну). Оборотній капітал є частиною виробничих фондів підприємства, а саме предметів праці. Важливим аспектом оцінки оборотного капіталу є визначення його загальної потреби. Для цього використовують 3 методи: аналітичний, коефіцієнтний, метод прямого рахунку. В практиці для визначення потреби в оборотних коштах розраховують нормативи їх окремих елементів.
Структура оборотного капіталу:
1.виробничі запаси (сировина, паливо, матеріали, енергія, напівфабрикати куповані);
2.напівфабрикати власного в-ва;
3.витрати майбутніх періодів (витрати, які здійснюються у даному періоді, а будуть відшкодовані (включені у собівартість продукції) у наступних періодах);
4.незавершене в-во – це продукція, яка ще не пройшла всі стадії обробки;
5.готова продукція на складі;
6.відвантажувальна продукція;
7.дебіторська заборгованість – заборгованість інших підприємств за товари і послуги нашого підприємства;
8.грошові кошти на розрахунковому рахунку.
30.Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства.
Важливим аспектом оцінки оборотного капіталу є визначення його загальної потреби. Для цього використовують 3 методи : аналітичний, коефіцієнтний, метод прямого рахунку. В практиці для визначення потреб в оборотних коштах розраховують нормативи їх окремих елементів.
Визначення нормативів оборотних коштів(НОК):
1.НОК у виробничих запасах
НОК вз = Мд * Нз, де Мд – денна потреба в матеріалах, Нз – норма запасу матеріалів у днях.
На підприємстві можуть формуватись такі запаси матеріалів: транспортні, поточні, підготовчі, страховий запаси.
2.НОК у незавершеному в-ві
НОК нзв = СВд * Тц * Кнв, СВд – денний випуск продукції у виробничій собівартості, Тц – тривалість виробничого циклу, Кнв – коеф наростання витрат.
Кнв=q пв+0.5*q рв
q пв – частка поч. витрат, q рв – частка кінцевих витрат.
Кнв=(А1+1/2А2)/(А1+А2), де А1+А2 – виробничі витрати, А1 – первісні витрати, А2 – інші витрати.
3.НОК у залишках готової продукції
НОК гп = СПд * НГПз, де СПд – денний випуск продукції у повній собівартості; НГПз – норма запасу готової продукції на складі.
4. НОК дебіторської заборгованості
НОК дз = РПд * Тор, РПд – денний обсяг реалізованої продукції, Тр – термін оплати рахунків покупцями.
5.Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів
НОК вмп = Витрати(В) на поч. року + В поточного періоду – В, що будуть погашені або відшкодовані у поточному періоді.
31. Оцінка ефективності використання оборотних коштів та шляхи її підвищення.
Дня аналітичної оцінки рівня використання оборотних коштів підприємства застосовують певні показники, а рівня підвищення ефективності — відповідні конкретні напрямки.
Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) оборотних коштів розраховується діленням вартості обсягу продажу (реалізованої продукції, наданих послуг) за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період.
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів — показник, обернений до коефіцієнта оборотності таких коштів. Він показує, скільки оборотних коштів підприємства припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції.
Тривалість одного обороту в днях (швидкість обороту) оборотних коштів визначається як відношення кількості календарних днів у періоді до коефіцієнта оборотності за той самий період.
Рентабельність оборотних коштів — відносний показник, який розраховується як відношення одержаного прибутку (валового або чистого) до суми оборотних коштів за певний період.
Способи підвищення ефективності: - оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва; - скорочення тривалості виробничого циклу; - поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення; - прискорення реалізації товарної продукції.
У результаті прискорення оборотності ок зменшується потреба в оборотних коштах, відбувається вивільнення їх з обороту. Абсолютне вивільнення коштів – зменшується потрібна абсолютна їх сума, відносне – реалізується більше продукції.
32. Поняття, значення, функціонально-елементний склад та класифікація інвестицій.
Інвестиції— це довгострокові вкладення капіталу (грошей) у під-ку діяльність (для одержання прибутку).Той, хто має капітал (гроші) і вкладає його (їх) у ту чи іншу комерційну справу, називається інвестором, а сам процес вкладення капіталу — інвестуванням (довгостроковим фінансуванням).Класифікація інвестицій за об’єктами вкладання коштів: реальні та фінансові, за характером участі інвесторів : прямі і непрямі , за періодом інвестування: короткотермінові та довгострокові, за формою власності інвестиційних ресурсів приватні державні іноземні , спільні, за регіональною ознакою: внутрішні, закордонні. Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що їх випускають підприємства або держава. Реальні інвестиції — це вкладення капіталу (грошей) у різні сфери та галузі народного господарства (суспільного виробництва) з метою оновлення існуючих і створення нових “капітальних” (матеріальних) благ, а як наслідок — одержання набагато більшого прибутку. Зовнішні прямі інвестиції — це вкладення капіталу за кордоном, що за величиною становить не менше 10% вартості того чи того конкретного проекту, закордонні інвестиції, менші за 10% вартості здійснюваного за їх допомогою капітального проекту, називаються портфельними. Прямі - це безпосередня участь інвестора у процесі вибору об’єктів інвестування, вкладання коштів у ці об’єкти. Непрямі це процес інвестування який, здійснюється іншими особами, якими можуть бути інвестиційні чи фінансові посередники.
Капітальні вкладення - періодично здійснювані довгострокові витрати капіталу на відтворення основних фондів (матеріальних активів) та об‘єктів соціальної інфраструктури підприємства.. Валові капітальні вкладення — це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте й розширене відтворення виробничих основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури, а чисті — витрати лише на розширене відтворення. Величину чистих капіталовкладень неважко розрахувати; для цього із загального обсягу капітальних вкладень треба виключити розмір амортизаційних відрахувань, котрі використовуються, як відомо, на просте відтворення основних фондів та іншого майна під-ва. Елементний склад капітальних вкладень: 1) вартість будівельно-монтажних робіт; 2) вартість усіх видів вир-го устаткування, а також зарахованих до основних фондів інструментів та інвентарю; 3) інші капітальні роботи й витрати.
В інвестиційній політиці під-в та їхніх добровільних об'єднань дуже важливо приймати обґрунтовані рішення щодо відтворювальної структури капітальних вкладень, котра відображає співвідношення довгострокових витрат на просте й розширене (технічне переозброєння і реконструкція, розширення діючих підприємств, нове буд-во) відтворення основних фондів. Головна тенденція зміни відтворювальної структури капітальних вкладень протягом останніх років полягає в значному збільшенні частки витрат на технічне переобладнання та реконструкцію діючих під-в у більшості галузей вир-ої сфери.