- •1. Кримінальне право України як окрема галузь права.
- •2. Система принципів кримінального права України.
- •4. Чинність кримінального закону в просторі за територіальним принципом.
- •5. Чинність кримінального закону в просторі за національним принципом.
- •6. Чинність кримінального закону в часі.
- •7. Імплементація норм міжнародного права
- •8. Чинність кримінального закону щодо діянь, вчинених за межами України.
- •9. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину та особи, яка засуджена за вчинення злочину в іноземній державі.
- •10. Структура кримінального закону. Види диспозицій.
- •11. Поняття і види санкцій.
- •12. Тлумачення кримінального закону. Види тлумачення.
- •13. Поняття і ознаки злочину.
- •14. Класифікація злочинів за ступенем тяжкості.
- •15. Поняття кримінальної відповідальності.
- •16. Підстава кримінальної відповідальності.
- •17. Виникнення, форми реалізації та припинення кримінальної відповідальності.
- •18. Склад злочину: поняття, структура, зміст.
- •19. Поняття і механізм кваліфікації злочину.
- •20. Поняття об'єкту складу злочину.
- •23. Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони складу злочину.
- •24. Причиновий зв'язок в кримінальному праві та його значення.
- •25. Поняття і види суспільно-небезпечних наслідків. Матеріальний і формальний склади злочину.
- •27. Поняття та ознаки суб'єкту злочину.
- •28. Поняття неосудності за кк України.
- •29. Поняття обмеженої осудності за кк України.
- •30. Поняття і види спеціальних суб'єктів злочину.
- •31. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони складу злочину.
- •32. Поняття та види умислу.
- •33. Поняття і види необережності.
- •34. Складна вина.
- •35. Помилка у кримінальному праві.
- •36. Випадок (казус).
- •37. Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •38. Поняття закінченого злочину.
- •39. Готування до злочину.
- •40. Поняття і види замаху на злочин.
- •42. Поняття і ознаки співучасті у вчиненні злочину.
- •43. Види і характеристика співучасників злочину.
- •44. Організатор злочину: поняття та характеристика.
- •45. Вчинення злочину групою осіб.
- •50. Поняття та види причетності до злочину.
- •51. Форми множинності злочинів.
- •52. Повторність злочинів та її види.
- •53. Поняття сукупності злочинів та її види.
- •55. Рецидив злочину, його види.
- •57. Необхідна оборона.
- •58. Перевищення меж необхідної оборони.
- •59. Крайня необхідність.
- •60. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •61. Загальна характеристика підстав звільнення від кримінальної відповідальності.
- •62. Система інститутів звільнення від кримінальної відповідальності.
- •65. Поняття та мета кримінального покарання.
- •68. Штраф як вид кримінального покарання.
- •69. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •70. Громадські роботи як вид покарання.
- •71. Виправні роботи як вид покарання.
- •72. Службові обмеження для військовослужбовців як вид покарання.
- •73. Конфіскація майна як вид покарання.
- •74. Арешт як вид покарання.
- •75. Обмеження волі як вид покарання.
- •76. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як вид покарання.
- •77. Позбавлення волі як вид покарання.
- •78. Довічне позбавлення волі як вид покарання.
- •79. Загальні засади призначення покарання.
- •80. Обставини, що пом'якшують покарання.
- •81. Обставини, що обтяжують покарання.
- •82. Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів.
- •83. Призначення покарання при сукупності вироків.
- •88. Звільнення від відбування покарання за хворобою.
- •90. Помилування.
- •91. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •92. Звільнення неповнолітнього від покарання та його відбування.
- •93. Поняття примусових заходів медичного характеру.
- •94. Загальна характеристика кримінального права іноземних держав.
33. Поняття і види необережності.
Необережність поряд з умислом - це основна форма вини у кримінальному праві. Необережна форма вини характерна для порушень правил безпеки руху та експлуатації транспорту, порушень вимог законодавства про охорону праці і безпеку виробництва, окремих службових злочинів. Не можна недооцінювати небезпеку необережних злочинів. Як свідчить практика, значна частина матеріальних збитків заподіюється необережними злочинами, котрі до того ж нерідко залишаються безкарними. Недисциплінованість окремих осіб, їх зневажливе ставлення до виконання своїх службових і професійних обов'язків в окремих випадках призводять до катастрофічних за своїми масштабами і тяжкістю наслідків.
34. Складна вина.
Злочин, склад якого передбачає наявність двох різних форм вини щодо діяння і наслідків, прийнято іменувати злочином є подвійною формою вини (складна вина). Подвійна форма вини частіше за все має місце при вчиненні тих злочинів, які пов‘язані з порушенням спеціальних правил і настанням від цього шкідливих наслідків (ст.67, 68, 77-1, 135, 215 тощо), або з настанням кількох наслідків (ч.3 ст.89, ч.3 ст.101 тощо). У злочинах, пов‘язаних із порушенням тих або інших спеціальних правил, подвійна форма вини може виявлятися в умислі щодо самого факту порушення таких правил і в необережності щодо шкідливих наслідків. У злочинах з кількома наслідками вина щодо першого, менш тяжкого наслідку, виявляється в умислі, а щодо більш тяжкого – в необережності, є наслідком навмисного злочинного діяння.
35. Помилка у кримінальному праві.
Помилка у кримінальному праві - це неправильне уявлення особи про дійсний юридичний або фактичний характер учиненого нею діяння та його наслідки.
Характер помилки може значно вплинути на правильне встановлення дійсного змісту суб'єктивної сторони злочину, а також на вирішення питання про правову оцінку вчиненого. Залежно від змісту неправильного уявлення особи розрізняють два види помилки: юридичну та фактичну.
Юридична помилка - це неправильне уявлення особи про юридичну природу вчиненого діяння, його правову оцінку та наслідки.
36. Випадок (казус).
Від злочинної недбалості треба відрізняти "випадок" ("казус"). Особливе розповсюдження має "випадок" у справах із заподіяння шкоди життю та здоров'ю людини, виробничого травматизму, порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту.
"Випадок" - це такий психічний стан особи, коли вона не передбачає настання суспільно небезпечних наслідків, не повинна була або (і) не могла їх передбачити. Випадок виключає вину в поведінці особи.
37. Поняття і види стадій вчинення злочину.
1. Поняття стадій злочину. Винній особі не завжди вдається закінчити задуманий і початий нею злочин з причин, що не залежать від її волі. Наприклад, вбивця тільки придбав зброю для вчинення злочину і був затриманий або, зробивши постріл у потерпілого, промахнувся чи лише поранив його. У цих і подібних випадках виникає питання про відповідальність за злочинні дії на певних стадіях злочину - певний період, ступінь, фаза, етап у розвитку чого-небудь, що має свої якісні особливості.
Стадії вчинення злочину - це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його припинення.
Стадії вчинення злочину є видами цілеспрямованої діяльності, етапами реалізації злочинного умислу, досягнення певної мети і тому можуть міститися тільки в злочинах, вчинених з прямим умислом.
Стадії вчинення злочину різняться між собою і моментом закінчення злочинного діяння. Воно може бути закінчене винним, але його вчинення може і не здійснитися, а, отже припинитися на попередніх етапах (готуванні або безпосередньому вчиненні злочину).
2. Види стадій вчинення злочину. КК визнає злочинними і караними три стадії вчинення злочину: 1) готування до злочину; 2) замах на злочин, що разом з готуванням до злочину становлять незакінчений злочин; 3) закінчений злочин. Ознаки готування до злочину і замаху на злочин передбачені відповідно у ст. 14 і ст. 15, а закінчених злочинів - у диспозиціях статей Особливої частини КК. Якщо злочин закінчений, то він поглинає всі стадії його вчинення, вони не мають самостійного значення і не впливають на його кваліфікацію.