- •1. Кримінальне право України як окрема галузь права.
- •2. Система принципів кримінального права України.
- •4. Чинність кримінального закону в просторі за територіальним принципом.
- •5. Чинність кримінального закону в просторі за національним принципом.
- •6. Чинність кримінального закону в часі.
- •7. Імплементація норм міжнародного права
- •8. Чинність кримінального закону щодо діянь, вчинених за межами України.
- •9. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину та особи, яка засуджена за вчинення злочину в іноземній державі.
- •10. Структура кримінального закону. Види диспозицій.
- •11. Поняття і види санкцій.
- •12. Тлумачення кримінального закону. Види тлумачення.
- •13. Поняття і ознаки злочину.
- •14. Класифікація злочинів за ступенем тяжкості.
- •15. Поняття кримінальної відповідальності.
- •16. Підстава кримінальної відповідальності.
- •17. Виникнення, форми реалізації та припинення кримінальної відповідальності.
- •18. Склад злочину: поняття, структура, зміст.
- •19. Поняття і механізм кваліфікації злочину.
- •20. Поняття об'єкту складу злочину.
- •23. Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони складу злочину.
- •24. Причиновий зв'язок в кримінальному праві та його значення.
- •25. Поняття і види суспільно-небезпечних наслідків. Матеріальний і формальний склади злочину.
- •27. Поняття та ознаки суб'єкту злочину.
- •28. Поняття неосудності за кк України.
- •29. Поняття обмеженої осудності за кк України.
- •30. Поняття і види спеціальних суб'єктів злочину.
- •31. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони складу злочину.
- •32. Поняття та види умислу.
- •33. Поняття і види необережності.
- •34. Складна вина.
- •35. Помилка у кримінальному праві.
- •36. Випадок (казус).
- •37. Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •38. Поняття закінченого злочину.
- •39. Готування до злочину.
- •40. Поняття і види замаху на злочин.
- •42. Поняття і ознаки співучасті у вчиненні злочину.
- •43. Види і характеристика співучасників злочину.
- •44. Організатор злочину: поняття та характеристика.
- •45. Вчинення злочину групою осіб.
- •50. Поняття та види причетності до злочину.
- •51. Форми множинності злочинів.
- •52. Повторність злочинів та її види.
- •53. Поняття сукупності злочинів та її види.
- •55. Рецидив злочину, його види.
- •57. Необхідна оборона.
- •58. Перевищення меж необхідної оборони.
- •59. Крайня необхідність.
- •60. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •61. Загальна характеристика підстав звільнення від кримінальної відповідальності.
- •62. Система інститутів звільнення від кримінальної відповідальності.
- •65. Поняття та мета кримінального покарання.
- •68. Штраф як вид кримінального покарання.
- •69. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •70. Громадські роботи як вид покарання.
- •71. Виправні роботи як вид покарання.
- •72. Службові обмеження для військовослужбовців як вид покарання.
- •73. Конфіскація майна як вид покарання.
- •74. Арешт як вид покарання.
- •75. Обмеження волі як вид покарання.
- •76. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як вид покарання.
- •77. Позбавлення волі як вид покарання.
- •78. Довічне позбавлення волі як вид покарання.
- •79. Загальні засади призначення покарання.
- •80. Обставини, що пом'якшують покарання.
- •81. Обставини, що обтяжують покарання.
- •82. Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів.
- •83. Призначення покарання при сукупності вироків.
- •88. Звільнення від відбування покарання за хворобою.
- •90. Помилування.
- •91. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •92. Звільнення неповнолітнього від покарання та його відбування.
- •93. Поняття примусових заходів медичного характеру.
- •94. Загальна характеристика кримінального права іноземних держав.
69. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю — вид кримінального покарання, відповідно до якого особі забороняється обіймати певні посади (наприклад, працювати лікарем) чи займатися певною діяльністю (наприклад, керувати транспортним засобом; слід відрізняти це покарання від аналогічного адміністративного стягнення).
Покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю є як основним, так і додатковим покаранням. За один і той самий злочин його не може бути призначено і основним, і додатковим одночасно.
Застосування цього покарання як основного можливе на строк від двох до п'яти років за умови, що воно передбачене в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України чи якщо суд визнає за необхідне перейти до більш м'якого покарання на підставі статті 69 КК України.
Застосування цього покарання як додаткового можливе на строк від одного до трьох років за умови, що воно передбачене в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України як обов'язкове; якщо воно факультативне, але суд визнає за неможливе збереження за особою права продовжувати обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; може бути призначено при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням; в разі переходу до більш м'якого покарання суд може і не призначати цей вид покарання.
70. Громадські роботи як вид покарання.
Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого. Виконання цього покарання здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи — на органи внутрішніх справ. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше десятиденного терміну з дня набрання вироком законної сили.
Засуджені до покарання у вигляді громадських робіт зобов'язані додержуватися встановлених порядку й умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції за викликом та реєстрації, повідомляти її про зміну місця проживання. Поважними причинами неявки в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавили можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені. Засудженому забороняється без дозволу інспекції виїжджати за межі України.
Надання засудженому щорічної відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт.
Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана інвалідом I чи II групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання.