
- •1. Кримінальне право України як окрема галузь права.
- •2. Система принципів кримінального права України.
- •4. Чинність кримінального закону в просторі за територіальним принципом.
- •5. Чинність кримінального закону в просторі за національним принципом.
- •6. Чинність кримінального закону в часі.
- •7. Імплементація норм міжнародного права
- •8. Чинність кримінального закону щодо діянь, вчинених за межами України.
- •9. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину та особи, яка засуджена за вчинення злочину в іноземній державі.
- •10. Структура кримінального закону. Види диспозицій.
- •11. Поняття і види санкцій.
- •12. Тлумачення кримінального закону. Види тлумачення.
- •13. Поняття і ознаки злочину.
- •14. Класифікація злочинів за ступенем тяжкості.
- •15. Поняття кримінальної відповідальності.
- •16. Підстава кримінальної відповідальності.
- •17. Виникнення, форми реалізації та припинення кримінальної відповідальності.
- •18. Склад злочину: поняття, структура, зміст.
- •19. Поняття і механізм кваліфікації злочину.
- •20. Поняття об'єкту складу злочину.
- •23. Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони складу злочину.
- •24. Причиновий зв'язок в кримінальному праві та його значення.
- •25. Поняття і види суспільно-небезпечних наслідків. Матеріальний і формальний склади злочину.
- •27. Поняття та ознаки суб'єкту злочину.
- •28. Поняття неосудності за кк України.
- •29. Поняття обмеженої осудності за кк України.
- •30. Поняття і види спеціальних суб'єктів злочину.
- •31. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони складу злочину.
- •32. Поняття та види умислу.
- •33. Поняття і види необережності.
- •34. Складна вина.
- •35. Помилка у кримінальному праві.
- •36. Випадок (казус).
- •37. Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •38. Поняття закінченого злочину.
- •39. Готування до злочину.
- •40. Поняття і види замаху на злочин.
- •42. Поняття і ознаки співучасті у вчиненні злочину.
- •43. Види і характеристика співучасників злочину.
- •44. Організатор злочину: поняття та характеристика.
- •45. Вчинення злочину групою осіб.
- •50. Поняття та види причетності до злочину.
- •51. Форми множинності злочинів.
- •52. Повторність злочинів та її види.
- •53. Поняття сукупності злочинів та її види.
- •55. Рецидив злочину, його види.
- •57. Необхідна оборона.
- •58. Перевищення меж необхідної оборони.
- •59. Крайня необхідність.
- •60. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •61. Загальна характеристика підстав звільнення від кримінальної відповідальності.
- •62. Система інститутів звільнення від кримінальної відповідальності.
- •65. Поняття та мета кримінального покарання.
- •68. Штраф як вид кримінального покарання.
- •69. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •70. Громадські роботи як вид покарання.
- •71. Виправні роботи як вид покарання.
- •72. Службові обмеження для військовослужбовців як вид покарання.
- •73. Конфіскація майна як вид покарання.
- •74. Арешт як вид покарання.
- •75. Обмеження волі як вид покарання.
- •76. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як вид покарання.
- •77. Позбавлення волі як вид покарання.
- •78. Довічне позбавлення волі як вид покарання.
- •79. Загальні засади призначення покарання.
- •80. Обставини, що пом'якшують покарання.
- •81. Обставини, що обтяжують покарання.
- •82. Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів.
- •83. Призначення покарання при сукупності вироків.
- •88. Звільнення від відбування покарання за хворобою.
- •90. Помилування.
- •91. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •92. Звільнення неповнолітнього від покарання та його відбування.
- •93. Поняття примусових заходів медичного характеру.
- •94. Загальна характеристика кримінального права іноземних держав.
50. Поняття та види причетності до злочину.
Причетність до злочину - це дія чи бездіяльність, яка хоча і пов'язана з вчиненням злочину, але не є співучастю в ньому.
На підставі положень частин 6 і 7 ст. 27 КК, з урахуванням теорії і сформованої практики, виділяються такі види причетності до злочину:
1) Заздалегідь не обіцяне (тобто не обіцяне до закінчення (завершення) злочину) приховування злочину.
2) Заздалегідь не обіцяне придбання чи збут майна, добутого злочинним шляхом.
3) Заздалегідь не обіцяне потурання злочину.
4) Заздалегідь обіцяне (тобто обіцяне до закінчення злочину) недонесення про злочин.
Причому перші три види причетності є самостійними злочинами і тому тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Що ж стосується недонесення, то воно законом взагалі злочином не вважається.
51. Форми множинності злочинів.
Види множинності злочинів чітко визначені чинним кримінальним законом, це:
> повторність злочинів (ст. 32 КК);
> сукупність злочинів (ст. 33 КК);
> рецидив злочинів (ст. 34 КК).
Не може утворювати множинність діяння, за яке:
♦ закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК);"
♦ закінчились строки давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК);
♦ погашена або знята судимість (статті 89 та 91 КК);
♦ звільнено від кримінальної відповідальності за актом амністії або помилування (статті 86 та 87 КК); а також на підставі статей 45, 46, 47, 48 КК;
♦ звільнення від покарання та його відбування на підставі акта амністії або помилування (ст. 85 КК).
Множинності злочинів визначають такі ознаки:
вчинення особою двох чи більше кримінально-караних діянь передбачає обов'язкове вчинення не менш ніж двох злочинних діянь. Якщо одне з діянь належить не до категорії злочину, а до категорії інших правопорушень - множинність відсутня;
52. Повторність злочинів та її види.
Повторністю злочинів (ст. 32)визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК.
Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями КК, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Ознаки повторності злочинів:
а) особою (групою осіб) вчинено два або більше самостійних одиничних злочинів;
б) одиничні злочини, що утворюють повторність, вчиняються неодночасно;
в) для повторності не має значення була або не була особа засуджена за раніше вчинений нею злочин;
г) повторність виключається, якщо за раніше вчинений злочин особа була звільнена від КВ, закінчилися строки давності або на цей злочин поширилася амністія чи за нього була погашена або знята судимість.
Види повторності злочинів:
1) повторність злочинів, не пов’язана з засудженням винного за раніше вчинений ним злочин;
2) повторність злочинів, пов’язана з засудженням винного за раніше вчинений ним злочин (рецидив).
53. Поняття сукупності злочинів та її види.
Відповідно до ст. 33 КК сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.
Таким чином, при сукупності злочини:
1) особою вчинено два або більше злочини;
2) кожен з них кваліфікується за різними статтями або за різними частинами однієї статті Особливої частини КК;
3) за жоден з них особа не була засуджена, тобто всі вони вчинені до винесення вироку хоча б за один з них.