42)Державний бюджет, його доходи і видатки. Бюджетний дефіцит, його причини, негативні наслідки і шляхи подолання.

Державний бюджет -  це система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням,зіншого,метою формування тавикористання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб. 

Структура бюджету:

Доходи:

Податки, податки з-під населення, акцизний збір, податок на добавлену вартість, доходи від зовнішньої діяльності та інші.

Видатки:

Фінансування державного сектору, соціальний захист населення, фінансування освіти, медицини, культури, витрати на управління на оборону.

Причини бюджетного дефіциту:

• спад виробництва внаслідок цикл. Коливань, який призводить до зниження рівня доходів(а відтак до податків)

• збільшення держ витрат на розвиток військово-промисл. Комплексу, реалізацію соц програм, фінансування збиткових підприємств.

• Значний сектор тіньової економіки що уникає сплати податків

• Зростання витрат на утримання управлінського апарату

• Непомірні втрати, розкрадання держ ресурсів.

• послаблення контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, постійне зростання цін, інфляція;

• нераціональна зовнішньоекономічна діяльність держави;

У країнах із фіксованою кількістю грошей в обігу можуть бути застосовані три способи покриття дефіциту бюджету - жорсткіше оподаткування, стимулювання нац. Виробництва, випуск боргових зобовязань держави(векселі, облігації)емісія паперових грошей, що веде до інфляції, державні позики, які спричиняють зростання державного боргу.

Державний борг - це сума нагромаджених у країні за певний час бюджетних дефіцитів за винятком позитивних сальдо бюджетів, що мали місце за цей же час. Розрізняють зовнішній і внутрішній державний борг.

Зовнішній державний борг - це борг іноземним державам, організаціям й окремим особам. Він лягає на країну важким тягарем, оскільки їй доводиться розраховуватися за нього цінними товарами, сировиною, надавати певні послуги, щоб сплатити відсотки й погасити сам борг.

Внутрішній борг - це борг держави своєму населенню.

Шляхи подолання дефіциту бюджету:

-стимулювання нац. Вир-ва

-ліквідація дотацій нерентабельних підприємств

-місія паперових грошей

-випуск боргових зобов*язань держави

43)Податки і їх види. Функції податків. Проблема оптимізації податків на прибуток і особисті доходи.

Податки- це обовязкові платежі в бюджет, які збирає держава з юридичних та фіз. Осіб.  Елементи податків: - обєкт податку(дохід, майно, цінні папери) - субєкт(або платник) фіз або юрид особа. - джерело податкудохід та зар. плата - ставка (розмір податку який припадає на одиницю оподаткування) - податкова пільга(повне або част. Звільнення від податку) Особливості податку: - адресність до бюджету - індивідуальна безоплатність(при стягненні податку держава не бере на себе обовязки щодо надання сплатнику певного еквіваленту) - обовязковість платежу(стягуються на основі безповоротності) - за допомогою податків здійснюється перерозподіл нац. Доходу. Функції: Фіскальна функція - є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією податки виконують своє головне призначення - наповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основна ознака цієї функції - її стабільність, що дозволяє формувати надходження податків до бюджету на постійній, стабільній засаді. Регулююча - виявляється в наданні пільг з оподаткування окремим галузям та виробникам, враховуючи їх перспективи, діяльність, рівень прибутковості та інше. Розподільча - своєрідне відображення фіскальної функції - наповнити скарбницю держави, щоб потім розподілити одержані кошти. Ця функція дуже щільно переплітається з регулюючою; наприклад, через непрямі податки створюються умови для перерозподілу коштів одних платників іншим (акцизи). Стимулююча створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція може бути пов'язана із застосуванням пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням бази оподаткування. Контрольна забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю, повнотою сплати податків платниками в Україні. Види податків: 1) За рівнем державних структур - Загальнодержавні(встановл. Держ органами) - Місцеві(місцевими органами) 2) За обєктом оподаткування(на доходи, на майно,на споживання) 3) Форма оподаткування - прямі (випл. Безпосередньо субєктами податків) реальні(земельний податок,будинки, на грошовий капітал), Особисті(податок на спадщину, даруваня, приріст капіталу ) - непрямі(виплачуються у сфері реалізації або споживаня товарів та послуг, не звязані з розмірами доходів) Фіскальні монопольні податки- непряме поподаткування товарів масового попиту, виробництво і реалізація яких монополізовані державою. Акцизи- непрямі податки у вигляді надбавки до ринкової ціни, ця надбавка належить державі. Переважно на товари масового споживання(цигарки, алкогол напої, автом.), комунальні транспортні, культурні послуги, телефон, авіа залізнодорож квитки.) Митні збори-податки на ввезення та вивезення товарів через кордон. Принципи оподаткування: - уникнення подвійного оподаткування  - захист вітчизняного виробника - обовязковість - доступність та зрозумілість - прогресивний характер оподаткування Особистий дохід — грошовий дохід працівника, що складається із заробітної плати і додаткових платежів, включаючи дивіденди, відсотки, ренту, премії, трансферти. Обчислюється до вирахування податків. Розрізняють номінальний дохід, обчислений безпосередньо в грошовій формі, і реальний дохід, обчислений з урахуванням купівельної спроможності грошей, що визначається рівнем цін.

44) Кредит, його види і функції. Кредитні інструменти регулювання економіки

Кредит (від лат. "creditum" - позика, борг, "credere" - вірю) - як економічна категорія виражає відносини між людьми з приводу позики грошей на умовах обов'язкового повернення їх у певний строк з оплатою у вигляді відсотка. Юридична або фізична особа, яка видала гроші в борг, є кредитором, а котра отримала - позичальником. У процесі руху позики між кредитором і позичальником складаються певні економічні відносини.

Види кредиту:

• Комерційний кредит надається одними фірмами іншим у товарній формі з відстрочкою платежу.

• Банківський кредит надається банками й іншими кредитними установами підприємцям у вигляді грошових позик.

• Державний кредит надається населенням країни своєму уряду (державі) шляхом купівлі державних облігацій внутрішньої позики.

• Споживчий кредит надається фізичним особам на придбання товарів тривалого використання (меблі, автомашини, побутова техніка).

• Міжнародний кредит надається країнами одна одній в грошовій, товарній, валютній формах на умовах поворотності, строковості і платності та цільового характеру.

• Іпотечний кредит надається у вигляді довгострокових позик банками під заставу нерухомості для купівлі або будівництва житла, купівлі землі, потреб господарювання тощо.

• Міжгосподарський кредит надається одним суб'єктом господарювання іншому і включає комерційний кредит, дебіторсько-кредиторську заборгованість та ін.

• Консорціумний надається позичальнику банківським консорціумом для кредитування однієх але великох угоди в нац. Або іноземній валюті

Форми кредиту

Грошова - рух переважної частини фонду країни здійснюється у грошовій формі (позики надаються та погашаються грошима)

Товарна (натурально речова) кредитні відносини між продавцем на покупцем виникають у випадку коли останні одержують товари, послуги з відстрочкою платежу.

Функції:

• перерозподіляє грошовий капітал

• сприяє скроченню витрат обігу

• прискорює централізацію та концентрацію капіталу

• є інстументом регулювання економіки

• акумулює та мобілізує осн. Капітал

Важливим інструментом грошово-кредитного регулювання є купівля і продаж державних цінних паперів на відкритому ринку. За допомогою цих операцій центральний банк регулює кредитні можливості депозитних установ. Так, при купівлі комерційними банками державних цінних паперів на відповідну величину збільшуються їх депозити, при їх продажу - вони зменшуються.

Не менш ефективним засобом грошово-кредитного впливу на економічну кон'юнктуру є зміна дисконтної ставки при наданні позички комерційним банкам. Знижуючи або підвищуючи процентну ставку, центральний банк обмежує або розширює доступ комерційних банків до кредитів. За допомогою такої політики він впливає на рівень процентних ставок по кредитах комерційних банків, що відповідно викликає скорочення або збільшення попиту на комерційний кредит з боку їх клієнтів.

Отже, кредит є важливим економічним важелем управління економікою країни. Він може сприяти її розвитку або ж стати фактором, що дестабілізує економіку.