
- •1)Предмет економічної теорії. Економічна теорія і економічна наука.
- •2)Функції економічної теорії і тенденції її розвитку
- •3)Метод економічної науки: загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень
- •4)Суспільне виробництво – матеріальне і нематеріальне
- •6)Основні макроекономічні показники – валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, національний дохід, національне багатство
- •7)Національне багатство і його складові
- •8)Економічна і соціальна ефективність національної економіки
- •9)Відносини власності як основа економічної системи. Типи, види та форми власності, їх переваги і обмеженості.
- •10)Етапи розвитку суспільного виробництва. Сучасний технологічний спосіб виробництва
- •11)Форми господарства: натуральна і товарна. Умови виникнення товарного вир-ва
- •12)Товар та його властивості. Величина вартості товару
- •13)Походження, суть і функції грошей. Види грошових систем. Закон грошового обігу
- •15)Величина вартості товару. Індивідуальні і суспільно-необхідні затрати праці. Фактори,що впливають на величину вартості товару
- •16)Витрати виробництва. Прибуток і дохід
- •17)Підприємництво і капітал в ринковій економіці. Суть капіталу. Загальна формула капіталу і її протиріччя.
- •18)Структура капіталу підприємства та механізм його функціонування. Основний і оборотний капітал.
- •19)Форми капіталу і види прибутку. Ринковий механізм вирівнювання норми прибутку
- •20) Ринок, його функції, структура і інфраструктура
- •21)Конкуренція як фактор функціонування ринкової економіки. Види конкуренції та основні методи боротьби.
- •22) Підприємництво як особливий вид ринкової діяльності. Сфери підприємницької діяльності.
- •23) Суспільне відтворення і його суть. Проблеми пропорціональності і збалансованості і їх сучасне вирішення.
- •25) Економічне зростання і його типи. Закономірність переходу до нової якості економічного зростання.
- •26)Циклічність як властивість економічної системи. Фази циклу та їх характеристика
- •28) Джерела формування і структура використання сімейних доходів.
- •29) Взаємовідносини держави і економіки. Необхідність державного регулювання сучасної ринкової економіки.
- •30) Функції держави в ринковій економіці. Напрямки впливу держави на ринкову економіку.
- •31) Методи державного регулювання ринкової економіки. Значення цільових програм.
- •32) Суть , функції і принципи розподілу доходів.
- •33) Інфляція: суть, причини виникнення, типи, основні види та форми.
- •34) Робоча сила як товар. Фактори , що впливають на величину вартості робочої сили.
- •35) Підприємство як суб*єкт ринкових і господарських відносин. Види підприємств. Взаємовідносини підприємств – конкуренція і партнерство.
- •Попит споживачів
- •39)Підприємництво: види діяльності та форми організації
- •1. Виробниче підприємництво
- •2. Комерційне (торговельне) підприємництво.
- •3. Фінансово-кредитна підприємництво.
- •4. Посередницьке підприємництво
- •5. Страхове підприємництво.
- •2. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності
- •40) Система цін в ринковій економіці. Види цін. Державне регулювання цін в ринковій економіці
- •41) Суть і функції фінансової системи. Структура фінансової системи
- •42)Державний бюджет, його доходи і видатки. Бюджетний дефіцит, його причини, негативні наслідки і шляхи подолання.
- •43)Податки і їх види. Функції податків. Проблема оптимізації податків на прибуток і особисті доходи.
- •45) Сучасна банківська система. Необхідність двоярусної системи. Функції центрального банку .
- •46 )Суть умови розвитку, принципи діяльності та основна мета підприємництва
- •49) Відтворення і економічний ріст. Фактори і типи економічного росту. Структурні зміни в економічному розвитку
- •50) Форми розподілу необхідного продукту. Заробітна плата: суть, основні види, форми та системи
- •51) Суспільні фонди споживання, їх структура та основні фонди розподілу
- •53) Всесвітнє господарство і етапи його еволюції. Форми світогосподарських зв*язків
- •56) Міжнародні валютно-фінансові відносини і їх еволюція. Валютна політика держави. Конвертосваність національної валюти
- •57) Ресурсний, науково-виробничий і експортний потенціал України. Фактори, що впливають на його використання
- •Форми спільного підприємництва.( спільне — створюється об'єднанням майна різних власників.)
19)Форми капіталу і види прибутку. Ринковий механізм вирівнювання норми прибутку
У процесі поглиблення суспільного поділу праці на певному етапі розвитку товарно-грошових відносин і сфери обміну як складової суспільного відтворення відбувається відокремлення товарної і грошової форми капіталу у відносно самостійні види капіталу:
- торговий;
- позичковий.
Торговий капітал - це капітал, який використовується у сфері обігу і який обслуговує процес реалізації товарів.
Першим етапом розвитку торгового капіталу найдавнішою його формою був купецький капітал. В історії розвитку товарно-грошових відносин він відігравав складну і суперечливу роль.
З одного боку, він створював умови для розвитку капіталістичних відносин, оскільки стимулював процеси накопичення і концентрації грошових коштів в руках вузького кола осіб, руйнував натуральні засади виробництва, посилював диференціацію товаровиробників, формував і розширював світовий ринок.
З іншого боку, купецький капітал:
- наживав великі прибутки за рахунок нееквівалентного обміну і тим самим нещадно експлуатував основну масу населення;
- підривав економічну основу безпосередніх товаровиробників;
- гальмував розвиток виробництва.
Розв'язання цієї суперечності втілилось у поступовій підпорядкованості купецького капіталу закономірностям промислового капіталу.
В умовах зародження капіталізму власники останнього особисто без посередників займались усіма операціями, пов'язаних з перетворенням товарної форми промислового капіталу в торговий. Разом з тим це уповільнювало кругообіг капіталу. Це й стало причиною відокремлення торгового капіталу від промислового і перетворення його на самостійно функціонуючий торговий капітал, рух якого здійснюється за формулою
Г-Т-Г'
Це відокремлення проявилось у формі утворення особливої групи підприємців (капіталістів-продавців), що спеціалізуються лише на реалізації товарів. В результаті відбувся розподіл праці між промисловими і торговими капіталістами.
Наслідком відокремлення торгового капіталу є:
- подальший розвиток суспільного поділу праці і спеціалізація виробництва;
- розширення ринку для промислового капіталу;
- прискорення обороту капіталу;
- зниження витрат капіталу на одиницю продукції та підвищення норми прибутку.
Метою торгового капіталіста, як і промислового, є отримання прибутку. Він привласнює його на тому підґрунті, що торговий капітал виконує функції, які необхідні для відтворення усього суспільного капіталу, який обслуговує стадію Т-Г' в круго-обороті промислового капіталу, опосередковано сприяє зростанню додаткової вартості.
"Торговий капітал, - підкреслює Карл Маркс, - не створює ні вартості, ні додаткової вартості, а лише опосередковує їх реалізацію ". Але оскільки він обслуговує необхідну фазу процесу виробництва, то " ... повинен таким чином приносити середній річний прибуток, як і капітал, який функціонує в різних галузях виробництва ".
Джерелом торговельного прибутку є додаткова вартість, яка створюється в сфері матеріального виробництва, частину якої привласнює торговець. Цією частиною промислові капіталісти діляться з торговцем за те, що він реалізує їх товари. Таким чином, торговий прибуток - це особлива перетворена форма додаткової вартості, що створюється найманими працівниками у сфері виробництва і присвоюється торговими підприємцями за участь у реалізації товарів, вироблених промисловими капіталістами.
Розподіл додаткової вартості між промисловими і торговельними капіталістами відбувається стихійно в результаті гострої міжгалузевої конкурентної боротьби. Механізм цього процесу можна розглянути на такому прикладі. Припустимо, що:
- функціонуючий промисловий капітал дорівнює 720С + 180У = 900 г.о.;
- при т'=100% і споживання протягом року з усього постійного капіталу, вартість вироблених товарів становитиме: 720С + 180 V + 180т = 1080 г.о.
Тоді норма прибутку промислового капіталу становитиме:
Така норма прибутку стає основою формування величини середнього прибутку як промислового, так і торгового капіталів, оскільки:
- величина прибутку промисловців дорівнює 162 г.о.
Промисловий капітал — капітал, який функціонує у сфері виробництва (матеріального й нематеріального) і перебуває водночас на всіх трьох стадіях кругообороту у відповідних функціональних формах (грошовій, продуктивній, торговій). Ці форми поступово відгалужуються від П. к. і розвиваються за притаманними їм законами, а П. к. ототожнюється з продуктивним. Повний цикл руху цих функціональних форм капіталу становить кругооборот П. к. Кожна із функціональних форм здійснює свій власний кругооборот. Головною формою П. к. є продуктивний капітал. Він функціонує у сфері виробництва.
Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику та приносить власнику дохід у вигляді процентів від позики.
З розвитком суспільства, зазначав він, норма прибутку має тенденцію до зниження. Вона зумовлена, на думку Рікардо, тим, що продуктивність праці в сільському господарстві зменшується (дія закону спадаючої родючості грунту), а це веде до зростання цін на продукти харчування, отже, і до зростання заробітної плати і відповідного зниження прибутку. Фактором, що протидіє падінню норми прибутку, Рікардо вважає розвиток продуктивних сил. Зменшення прибутку в зв'язку із зростанням заробітної плати Рікардо розглядає як надзвичайно складну проблему, що загрожує нагромадженню капіталу, тому що зменшується джерело нагромадження і зникають «стимули до нагромадження». Рікардо підкреслює, що він аналізує «прибуток взагалі», тобто йдеться про прибуток як економічну категорію. Що ж до величини прибутку в окремих галузях чи в окремих капіталістів, то вона може перевищувати середню норму. Такий прибуток Рікардо називає «незвичним». Але це явище буде тимчасовим. У результаті переливу капіталів норма прибутку вирівнюється. Суперечливим є висловлювання Рікардо щодо маси прибутку. Він заявляє, що маса прибутку, а отже, й норма прибутку будуть знижуватись. Водночас він твердить, що нагромадження капіталу веде до зростання маси прибутку. Проте це зростання у нього має певну межу, зумовлену зниженням норми прибутку.