2.2 Податок з доходів фізичних осіб

Податок з доходів фізичних осіб – це обов’язковий платіж, який платять резиденти – фізичні особи, що отримують дохід на території України чи поза її межами, та нерезиденти, що отримують доходи з джерелом походження з території України. Згідно ст. 162 ПКУ, платниками податку є: [8] - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; - фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; - податковий агент. Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності. Об'єктом оподаткування резидента є: - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; - доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); - іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об'єктом оподаткування нерезидента є(ст.163 ПКУ): - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; - доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Згідно ст.164 п.1 ПКУ,базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід. Слід пам'ятати, що відповідно до ст. 164 п.4 ПКУ, при нарахуванні (отриманні) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

У Згідно з ст. 164 п.5 ПКУ при нарахуванні (наданні) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами та помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100: (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена ​​для таких доходів на момент нарахування.

Цей коефіцієнт ще називають «натуральним» або «підвищувальним». По суті, він дозволяє «накрутити» зверху вартість не грошових доходів і вже з цієї суми утримувати податок. Зверніть увагу: це необхідно робити в тому випадку, якщо дохід саме нараховується в не грошовій формі (наприклад, у вигляді надання працівникові оздоровчої путівки). Якщо ж мова йде про погашення зобов'язань по заробітній платі, з якої податок вже утриманий, то використання коефіцієнта буде зайвим (приведе до подвійної сплати податку). Тобто не повинен застосовуватися коефіцієнт, якщо виплачується в натуральній формі зарплата на руки (за вирахуванням ПДФО та ЄСВ).

Виходячи з наведеної формули «натуральний коефіцієнт становить:

К = 1,176471 - для доходів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 15%;

К = 1,204819 - для доходів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 17%. До доходів у вигляді зарплати застосовується ставка 15%, а з суми перевищення над 10 розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, - 17%. У 2012 році рубіж для визначення ставки ПДФО становить 10730 грн. (1073 грн. Х 10). Ставка 15 (17)% застосовуються до загального місячного (річного) доходу платника податку (п. 167.1 ПКУ). Це означає, що в межах місяця для цілей порівняння з 10-кратним розміром МЗП порівнюються всі доходи платника, що обкладаються ПДФО за ставками 15 (17)%. Якщо протягом року платник податку отримував доходи (у тому числі, але не виключно, у вигляді заробітної плати) від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна сума таких доходів за будь-який календарний місяць перевищила 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати , ото він за підсумками року повинен подати декларацію про доходи (п. 176.1 ПКУ). Згідно з ПКУ, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування. Крім того, законодавством передбачено інші ставки податку, які залежать від виду оподатковуваного доходу. Ставка податку становить подвійний розмір загальної ставки, тобто 30% від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім виграшу у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів. Виняток становлять грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам - Чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня), що оподатковуються за загальною ставкою. Ставка податку становить 10% бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати шахтарів - працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, та інших категорій працівників за списком, затвердженим постановою КМУ. Відповідно до ПКУ платник податків має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. При цьому для окремих категорій платників така податкова соціальна пільга встановлена ​​у підвищених розмірах. Розмір 100% «звичайної» становить ПСП у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років відповідно до ПКУ і в розмірі 150% «звичайної» ПСП у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, як містить двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів). Згідно з ПКУ передбачає необхідність надання платниками податків річної декларації про майновий стан і доходи. Обов'язок платника податку щодо подання Податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи: виключно від податкових агентів; від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок; у вигляді об'єктів спадщини, обкладаються ПДФО за нульовою ставкою. Крім того, на підставі п. 179.4 ПКУ платники податку звільняються від обов'язку подання Податкової декларації в таких випадках: незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб або держави, станом на кінець звітного податкового року; перебувають під арештом або є затриманими або засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебувають на строковій військовій службі на кінець звітного податкового року. [8] Податкова декларація подається до органів ДПС фізичними особами, які не є суб'єктами господарювання, до 1 травня року, наступного за звітним .У ті ж терміни подають річну декларацію особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Таким чином, у загальному випадку граничним терміном подання декларації є 30 квітня. проживання. Ці особи зобов'язані подати до податкового органу декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. [5] Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну або сплачували фіксований податок, подають Податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування (зі спрощеної системи). Тобто, такі «нові» підприємці-загальносистемником повинні відзвітувати шляхом подачі Податкової декларації, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем ​​звітного (податкового) кварталу. Причому вперше зареєстровані підприємці в Податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан і доходи на дату державної реєстрації підприємцем.