2.Нормативно-правові засади прямого оподаткування в україні Перескакивает на следующую страницу. Исправь

2.1 Податок на прибуток підприємств

2.1. Податок на прибуток підприємств

Вот так форматируются названия подразделов. Исправь по всей курсовой работе

Система оподаткування України включає в себе як прямі, так і непрямі податки. Пряме оподаткування в Україні базується на чотирьох основних видах податків: податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб, земельний податок та податок з володарів транспортних засобів. З 2 грудня 2010 року всі види прямого оподаткування регулюються головним видом нормативно-правовим актом як, Податковий Кодекс України [3]. Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з розрахункового прибутку, який є об'єктом оподаткування. Платники податку на прибуток наведені в ст. 133 ПКУ. Виділяють платників податку з числа резидентів і з числа нерезидентів, визначення яких ми приведемо нижче. Резиденти – це: юридичні особи та їх відокремлені особи, створені і здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; фізична особа-резидент-фізична особа, яка має місце проживання в Україні. Нерезиденти - це: іноземні компанії, організації, створені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України. Згідно з ст.134, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є:

а) прибуток з джерелом надходження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів збиткового періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;

б) дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України. Відповідно до п. 151.1 ПКУ основна ставка податку на прибуток становить 16%. Однак застосовувати її вже зараз суб'єкти підприємницької діяльності (далі - СПД) не можуть. Це випливає з п.10 підрозділом.4 розділом. ХХ ПКУ. У таблиці 3.1 наведено зміни ставок податку на прибуток на перехідний період [8].

Таблиця 2.1

№ п/п	Період часу	Ставка податку, відсоток
1	С 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. включно	23
2	С 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. включно	21
3	С 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. включно	19
4	С 01.01.2014 р.	16

Зміни основної ставки податку на прибуток [8]

Крім основної, існують і інші ставки податку на прибуток. У відповідності зі ст. 151.2 ПКУ за 0 % ставкою оподатковується прибуток від страхової діяльності юридичних осіб. Однак застосовується така ставка не завжди, а лише у випадках, встановлених п. 156.2 ПКУ. Згідно з п. 8 підрозд. 4 розд. XX ПКУ за результатами діяльності до 31 грудня 2012 року страховики, які отримують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, а також від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, обчислюють і сплачують податок на прибуток таким чином: - протягом звітного податкового року страховики щокварталу сплачують податок за ставкою 3% з суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування, співстрахування і перестрахування ризиків на території України або за її межами; - за результатами звітного року страховики розраховують розмір податку на прибуток, що обчислюється від оподатковуваного прибутку у порядку, встановленому ст. 156 і п.п. 134.1.1 ПКУ, але не сплачують його. Крім того, ставка 0% застосовується підприємствами, на яких поширюється дія «податкових канікул» на період з 1 квітня 2011 року по 1 січня 2016 року. Відповідно до п. 151.3 ПКУ для оподаткування доходів нерезидентів застосовуються ставки податку 0, 4, 6, 12, 15 і 20%. При цьому під дію цього пункту підпадають не тільки нерезиденти, але і прирівняні до них особи, які отримують доходи з джерелом їх походження з України у випадках, встановлених ст. 160 ПКУ. Розміри ставок податку на прибуток для нерезидентів і випадки, в яких такі розміри застосовуються, наведені в табл. 2.2.

Таблица 2.2

Ставки податку на прибуток для нерезидентів [8]

п/п	Об'кт оподаткування	Размір ставки	Норма ПКУ
1	Прибутки нерезидентів, отримані у вигляді доходів від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов'язань	Основ­на (16% в 2014 г.)	П. 160.3
2	Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту	6%	П. 160.5
	Страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, які здійснюються страховиками або іншими резидентами:			П. 160.6
	1) у межах договорів з обов'язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб - нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів "Зелена карта"	0%
3	2) у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в попередньому рядку	4%
	3) при укладенні договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному таким уповноваженим органом, підтверджують, що перестрахування здійснено у перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеним уповноваженим органом), а також при укладенні договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту	0%
	4) у випадках інших, ніж зазначені в попередніх підпунктах	12%
4	Виплати з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом (крім постійного представництва нерезидента на території України) від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), здійснюються резидентами або постійними представництвами нерезидентів, крім доходів, зазначених у попередніх рядках	15 %*	П. 160.2
5	Виплати нерезидентам за виробництво та / або розповсюдження реклами про такого резидента, здійснюються резидентами	20%	П. 160.7

Податок на прибуток підприємства, нараховується платником самостійно за певною ставкою від певної податкової бази. Тобто для того, щоб розрахувати суму податку на прибуток, необхідно ставку податку помножити на податкову базу. Відзначимо, що платник податку, який має відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої територіальної громади, ніж він сам, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок: - до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів; - до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад але місцезнаходженням відокремлених підрозділів. Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку та загальній сумі витрат цього платника податку. Вибір порядку сплати податку на прибуток здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (або відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають до податкового органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлена ​​наказом ДПА У від24.01.2011 № 36. Для цілей оподаткування податком на прибуток з 2012 року використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, 3 квартали та рік. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем ​​податкового періоду. Однак існують і винятки з цього правила. Так, для виробників сільськогосподарської продукції (визначених ст. 155 ПКУ) річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закріплюється 30 червня наступного звітного року (абз. другий п.п. 152.9.1 ПКУ). Для виробників сільськогосподарської продукції, зареєстрованих як платники фіксованого сільськогосподарського податку, такі норми не застосовуються, так як такі особи не є платниками податку на прибуток підприємств згідно з п. 307.1 ПКУ. [8] Якщо особа береться на облік органом державної податкової служби як платник податку в середині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закріплюється останнім календарним днем ​​наступного податкового періоду. У такому випадку тривалість звітного податкового періоду перевищує нормальну тривалість податкового періоду. Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим періодом вважається період, на який припадає дата такої ліквідації. У такому випадку тривалість звітного податкового періоду менше нормальної.