
- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
3 марта 1917г. в Киеве состоялась организация Украинской Центральной Рады. Задачей Центральной Рады было провозглашено объединение всех украинских сил. Председателем Рады был избран профессор М. С. Грушевский, его заместителями — Дмитрий Антонович и Дмитрий Дорошенко. Центральная рада обратилась с воззванием «К украинскому народу», в котором призывала сохранять спокойствие, избрать новых людей в органы самоуправления, строить свободную жизнь.
10 июня 1917г. Центральная Рада издала свой Первый Универсал, в котором провозглашалась автономия Украины.
3 июля 1917г. – издан Второй Универсал Центральной Рады, в котором заявляется о согласии ждать законодательного утверждения автономии Украины Учредительным собранием в ноябре 1917г.
7 ноября 1917г. в Киеве происходит издание Третьего Универсала Центральной Рады, в котором объявляется провозглашение Украинской Народной Республики как автономной республики в составе России, однако без власти большевиков.
УЦР приняла Конституцию УНР, а также ряд законов: введена собственная денежная система, утвержден герб, гимн УНР, украинскому языку придан статус государственного.
Основные положения III Универсала:
- провозглашалось образование Украинской Народной Республики(УНР) в пределах 9 украинских губерний, при этом формально не порывались федеративные связи с Россией;
- введение 8-часового рабочего дня;
- установление государственного контроля над производством;
- отмена помещичьего землевладения;
- земля объявлялась собственностью всего народа без выкупа;
- предоставление национальным меньшинствам «национально-персональной автономии»;
- обеспечение украинскому народу демократических прав и свобод: свобода слова, печати, вероисповедания, собраний, союзов, стачек, неприкосновенность личности и жилища;
- отмена смертной казни;
- предоставление амнистии политическим заключенным;
- назначение на декабрь 1917 г. выборов в Украинское Учредительное собрание, которое должно было быть созвано 9 января 1918 г.;
- начало мирных переговоров УЦР с Германией и ее союзниками.
Таким образом, были изложены конституционные основы государства, хотя оно и оставалось в федеративной связи с Россией. Центральная рада обратилась ко всем народам России с предложением создавать социалистические республики, которые были бы объединены в федерацию демократических государств.
Провозглашение УНР III Универсалом явилось выдающимся событием, которое знаменовало возрождение украинской государственности в XXв.
Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
В ноябре в 1917 г., после того как государства Антанты даже не ответили на предложение большевистской России о мирных переговорах, Совнарком России начал их с Германией и ее союзниками. Переговоры проходили в Брест-Литовскtу. Центральный Совет направил на переговоры свою делегацию в составе В. Голубовича (председатель), М. Левицкого, М. Любинецкого, М. Полозова, О. Севрюка, которая должна была отстаивать интересы независимой, соборной Украинской Народной Республики.
Провозглашение IV Универсалом независимости УНР дало Центральному Совету юридическое право представлять интересы республики на международной арене.
27 января (9 февраля) в 1918 г. в Бресте между Центральным Советом и странами немецко-австрийского блоку был подписанный мир (Брестский мир). В результате которого:
- Украина вышла из состояния войны со странами немецко-австрийского блоку (Германия, Австро-Угорщина, Болгария, Турция);
- Германия и Австро-Угорщина обязались помочь Центральному Совету возобновить контроль над всей территорией УНР. Центральный Совет согласился на введение немецко-австрийских войск в Украину;
- Центральный Совет взял на себя труд поставить союзникам большое количество хлеба, мяса, яиц но др. продуктов и сырья. В Украину предусматривались поставки сельскохозяйственной техники, машин.
Кроме того, тайным договором с Австро-Угорщиною предусматривалось разделение Галичины на украинскую и польскую части.
Россия, подписав 3 марта в 1918 г. мир со странами Четверного союза, вынуждена была признать независимость УНР. Украинское большевистское правительство было разрыхлено, первое установление советской власти в Украине испытало поражение.
В течение февраля-апреля 1918р. немецко-австрийские войска (450 тыс. человек) оккупировали всю Украину. 7 марта в Киев вернулся Центральный Совет.
При сложившихся обстоятельствах, деятеле УЦР начали осознавать: они не успевают за развитием событий. Поэтому появилась дилемма: оставаться на старых позициях, окончательно потеряв влияние на армию, изменить ли тактику.
Декларируя собственную позицию, украинская делегация опиралась на ноту Генерального секретариата от 11 декабря. Но однозначно негативное отношение стран Антанты к переговорам перечеркивало надежду на общий характер мира. Он должен был носить сепаратный характер. Поэтому и делегацию, и Центральный Совет волновало вопрос, насколько приемлемым будет этот мир для Украины.
Украинцы затребовали обеспечение территориальной целостности УНР.
Такая позиция смахивала на территориальную претензию к Австро-Угорщине и вызывала резкое отрицание австрийской делегации. В конечном итоге украинцы удовлетворились обещаниями создания автономного коронного края из украинских земель Галичины.