
- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
Дело в том, что большая часть сведений об истории государства и права приходит к нам через так называемые исторические источники, которые разделяют на три основных вида: вещественные, устные и письменные.
Первые, как правило, немы и требуют очень сложной интерпретации, чтобы заставить их "говорить". Вторые - весьма ограничены во времени и крайне необъективны. И только третьи выглядят внушительно и монументально.
Исторический источник – объект, который существует во время исследования и содержит информацию о фактах прошлого, которые имеют познавательно-историческое значение. Историческими источниками считается все, что было создано человеческим обществом и дошло до нас в виде предметов материальной культуры, памятников письменности, мировоззрения, морали, обычаев, языка. Общепризнанной является классификация исторических источников по типам и видам. Первая касается всех источников. Вторая - только письменных памятников. Тип объединяет источники, которые одинаково кодируют и хранят историческую информацию.
По способу передачи событий прошлого исторические источники разделяются на такие типы:
вещественные (орудия производства, предметы быта, монеты, сооружения и тому подобное);
этнографические (данные о характерных особенностях культуры, быта, обычаев);
лингвистические (гидроними – названия рек и озер; топонимы - названия краев и местностей; этнонимы - названия племен и народов; ононими - фамилии и имена);
устные (песни, думы, легенды, переводы, пословицы, поговорки и тому подобное);
письменные (записи на папирусе, на пергаменте, на бересте, на бумаге).
Самыми молодыми группами источников являются фотодокументы. Они появились только во второй половине XIX ст. с изобретением фонографа и фотоаппарата.
Отдельно стоит вспомнить еще один вид источников – графити. Это древние выцарапанные надписи на стенах, на вещах, на стекле, на керамике. То есть надписи на всем, кроме бумаги.
По видам классифицируются только письменные источники.
Среди письменных источников из отечественной истории существуют такие виды:
летописи;
законодательные акты;
делопроизводственная документация;
частные акты;
статистические источники;
периодическая пресса;
документы личного происхождения: мемуары, воспоминания, дневники, письма, автобиографии;
литературные памятники;
публицистика и политические произведения;
научные труды разных исторических периодов.
Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
Исторический процесс создания государства и права на территории Украины шел традиционным, присущим многим народам путем, минуя все известные формационные периоды.
Первый этап истории государства и права Украины связан с возникновением человеческой цивилизации, формированием и развитием первобытнообщинного строя.
Древнее разноэтническое население современной территории Украины в своем развитии прошло этапы каменного, меднокаменного, бронзового и железного веков. В процессе эволюции современного человека совершенствовались орудия труда и менялись формы хозяйственной деятельности от примитивных - собирательства, охоты и рыболовства — к более сложным - скотоводству, земледелию и ремеслу. Были созданы соответствующие типы общественно-хозяйственной организации жизни первобытная палеолитическая и родовая общины, затем соседская община и племенная структура, сословно-классовое общество
Следующий этап в истории Украины связан с возникновением и развитием раннефеодального государства Киевская Русь. В политической истории истории государства и права Украины во времена Киевской Руси можно выделить следующие периоды
1. Первая половина IX - конец X вв. — формирование и возникновение
раннефеодального государства, значительное расширение границ Руси,
развитие феодальных отношений.
2 Конец X - до 30-х годов XII в - наивысший расцвет Киевской Руси
как единого государства
3 30-е годы XII в. - 40-у годы ХШ в - этап феодальной раздробленности и постепенного упадка Киевской Руси
В период XIV - первой половины XVII вв. украинские земли, ослаб пенные внутренними противоречиями, монголо-татарским игом, оказались за хваченными соседними государствами' Польшей, Литвой, Турцией. Тем не менее, в этот период продолжалось формирование украинской народности. Усиление национального, социального и религиозного угнетения привело к мощному национально-освободительному движению, ведущая роль в котором принадлежала казачеству. Проблема казачества, феномен Запорожской Сечи, как зародыша новой украинской казацкой государственности, является одной из центральных в украинской историографии.
Освободительная война (1648 -1654 г.г) стала кульминацией в проявлении национального самосознания украинского народа и возрождении украинской государственности. С середины XVII до конца ХVШ вв. происходила борьба за господство на украинских землях между Россией, Польшей и Турцией, которая завершилась подчинением большинства украинских земель России, Политическая жизнь Украины этого периода была ознаменована борьбой за сохранение украинской государственности в форме гетманщины в условиях укрепления российского абсолютизма, результатом ее была ликвидация Гетманщины (1774 г.), Запорожской Сечи (1775 г.), полкового, военного, административно-территориального устройства украинских земель (начало 80-х годов) и полной ликвидацией украинской автономии.
В XIX - начале XX вв. большая часть украинских земель входила в состав Российской империи, Галичина, Буковина, Закарпатье находались под властью Австро-Венгрии. Основным содержанием социально-экономического развития Украины было разложение феодально-крепостнической системы и формирование в ее недрах капиталистических отношений, их интенсивное развитие. Общественно-политические процессы характеризовались обострением классовых противоречий, формировавшем революционного демократизма, становлением украинской нации и ростом национального самосознания, образованием политических партий
Особое место в истории Украины занимает период 1917 - 1920гг. когда шел поиск путей развития украинской государственности от провозглашения УНР к гетманскому режиму П.Скоропадского и Директории, завершившийся образованием УССР.
В последующие 70 лет в составе СССР Украина приняла формы советской государственности, разделив с другими народами Советского Союза все испытания, трудности, героизм и трагизм этого времени.
Со второй половины 80-х - н. 90-х г. в истории Украины начался новый период возрождения украинской государственности.
Как и любая другая, эта периодизация курса в значительной мере условная. Однако в ее рамках представляется возможным рассмотреть главные государственно-правовые изменения и тенденции развития государства и права Украины.