- •1. Предмет і метод політичної економії та їх тлумачення різними школами.
- •2. Зародження і розвиток економічної науки.
- •5. Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •6. Економічні відносини як спосіб організації економічної системи.
- •Виробничі можливості і суспільні потреби.Закон зростаю-чих потреб.
- •Економічні потреби суспільс-тва. Закон зростання потреб.
- •7. Економічні системи, їх типи і еволюція .
- •8. Власність як економічна кате-горія та її історичні типи, види, форми.
- •9. Суб’єкти та об’єкти влас-ності. Форми власності в Україні.
- •10. Тенденції розвитку відносин власності у світі та Україні.
- •11. Відносини власності в умовах змішаної економічної системи
- •12. Сутність та форми акціонерної власності
- •13.Колективна форма власності її сутність та форми
- •14. Матеріальне виробництво і його фактори.
- •15.Виробництво як джерело задоволення зростаючих потреб суспільства.
- •16. Товарна форма організації суспільного виробництва та закономірності виникнення товарного виробництва.
- •17. Товар та його властивості.
- •18. Характеристика розвиненої форми товарного виробництва.
- •19. Фунціонування товарного виробництва. Характеристика простого товарного виробництва.
- •20. Гроші та їх функції.
- •22. Єволюція грошей. Форми вартості і виникнення. Сучасна грошова система.
- •21. Грошовий обіг та його закони.
- •23. Витрати виробництва та їх види..
- •25.Прибуток як економічна економічна категорія. Фактори що впливають на норму та масу прибутку.
- •24. Продуктивні сили та виробничі відносини суспільства.
- •26.Ціна виробництва, собівартість і рентабельність
- •27. Первісне нагромадження капіталу. Особливості нагромадження капіталу в Україні.
- •28. Закони ринку. Закон попиту та його функціонування.
- •29. Конкуренція та її місце в ринковій економіці.
- •30. Державна форма власності, її форми.
- •31. Особливості розвитку ринкових відносин в Україні.
- •32 . Закон пропорзиції і механізм його дії.
- •33. Ринок, його функції та закони.
- •34. Принципи класифікації ринків. Види ринків.
- •36. Банківська система. Позичковий капітал та процент.
- •35 Сутність і основні елементи інфраструктури ринку.
- •37. Суть підприємництва та його роль в ринковій економіці.
- •38. Специфіка підприємництво в аграрній сфері.
- •39. Фермерське господарство як форма підприємництва.
- •40. Рентні відносини і особливості формування доходів у сільському господарстві
- •41. Особливості ціноутворення в аграрному виробництві. Ціна землі.
- •42 Земельна рента та її сутність.
- •43. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин та його роль в економіці .
- •44. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула руху капіталу.
- •45. Капітал як економічна категорія. Альтернативні теорії капіталу.
- •46. Капітал п-ва та його кругообіг і обіг.
- •47. Економічні функції держави та її роль в кругообігу продукту, ресурсів і доходу.
- •48. Інфляція її види та соціальні наслідки.
- •49. Валовий внутрішній продукт та методи його обчислення.
- •50. Тіньовий сектор в економіці Україні і його особливості.
- •51. Суть і види економічного відтворення.
- •52.Національний дохід та методи його розподілу.
- •53. Національне багатство: його складові та проблеми їх відтворення
- •55. Економічні кризи та їх причини.
- •54. Розподіл і перерозподіл національного доходу в державі.
- •56. Роль державного бюджету в накопиченні та перерозподілі національного доходу.
- •57.Економічне зростання та його типи і чинники.
- •58. Натуральна форма організації виробництва. Характеристика натурального господарства.
- •62. Проблеми повної зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
- •59. Економічне зростання та економічні цикли.
- •60. Держава як суб’єкт ринкових відносин.
- •61.Державне регулювання суспільного відтворення та його форми.
- •63. Зайнятість та відтворення робочої сили.
- •64. Неповна зайнятість і безробіття, його види і форми.
- •65. Економічна система капіталізму вільної конкуренції
- •66. Економічна система монополістичного капіталізму.
- •67. Робоча сила як товар і джерело додаткової вартості.
- •68. Номінальна і реальна заробітна плата. Прожитковий мінімум та споживчий кошик.
- •69. Заробітна плата як економічна категорія та її форми.
- •70. Торгівельний капітал та джерела його накопичення.
- •71. Податкова система України. Податки і їх види.
- •72.Ринок як економічна категорія, суб’єкти та об’єкти ринкових відносин.
- •73. Соціалістична економічна система, її позиттивні та негативні риси.
- •74. Суперечності одержавленої адміністративно командної економіки, як причина розкладу соціалістичної системи.
- •75. Світогосподарські зв'язки та форми міжнародних відносин.
- •76. Доходи домогосподарств та їх розподіл
- •77. Проблеми входження України в світове господарство
- •80.Міжнародне співробітництво і розвиток світового господарства.
- •78. Підприємство як суб'єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств в Україні
- •79. Сутність і класифікація глобальних проблем
60. Держава як суб’єкт ринкових відносин.
Держава ніколи не була пасивною по відношенню до економіки. По мірі розвитку суспільного виробництва економічна роль держави зростала. Господарча діяльність держави виражається у формах оподаткування, в розробці та дотриманні принципів обов’язковості, рівномірності, пропорційності та прогресивності податків. Держава може за допомогою економічних важелів – заробітної плати, кредитів, процентів, податків, цін – згладжувати циклічні коливання, забезпечити необхідний рівень зайнятості, здійснювати регулюючі функції. Існує 4 види державної економічної діяльності: 1) прямий контроль економіки шляхом економічних важелів; 2) суспільне споживання, в якому держава виступає як покупець та споживач через державні закази та закупівлі товарів та послуг для потреб суспільства; 3) державне виробництво, в якому держава виступає як підприємець, як функціонер державного сектора економіки; 4) витрати на соціальне забезпечення – виплати ветеранам війни, людям похилого віку тощо. Держава повинна займатись закупівлею необхідної продукції для суспільних потреб, розвитком фундаментальних наук, підготовкою кваліфікованої робочої сили, розвитком інфраструктури, кредитуванням корпорацій тощо. Держава і ринкова система ділять між собою основні фундаментальні проблеми ринкової економіки. Завдяки цьому функціонування приватного сектору на основі ринкової систе-ми модифікується державним сектором різними способами, та-кими, наприклад, як перерозподіл доходу і багатства; коригу-вання розподілу ресурсів, контроль за рівнем зайнятості та інфляції тощо.
Держава виконує такі функції:
-політичну(забезпечення цілісності і збереження сус-ва)
-соціальна (забезпечує на всій території країни права і свободи людини)
-міжнародна (підтримання суверенітету держави)
-економічна (створення передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності сус-ва).
Отже, держава є повноправним суб’єктом економічних відносин.
61.Державне регулювання суспільного відтворення та його форми.
Державне регулювання виконує функцію створення та розвитку соціально-економічної інфраструктури, яка полягає у забезпеченні життєдіяльності галузей, які створюють загальні умови для функціонування економіки, сприяють суспільному відтворенню. Виконуючи функції централізованого регулювання, держава надає своїм заходам загального характеру. Всі вони однаковою мірою стосуються кожного з суб’єктів впливу. Планомірність необхідна для підтримання процесу відтворення у загальнонаціональному масштабі. Непрямі методи регулювання – фінансові та кредитні важелі, податки субсидії, зовнішньоекономічні та валютні заходи. Основні форми державного регулювання: короткострокове або емпіричне державне регулювання – комплекс антикризових та антициклічних заходів держави, спрямованих на пом’якшення наслідків економічної кризи. Довгострокове державне регулювання – економічне програмування. Сьогодні це найбільш поширена і розвинена форма державного втручання в економічні та соціальні процеси, впливу на процес відтворення. Розрізняють кон’юктурне (спрямоване на регулювання процесу відтворення через маніпулювання госп кон’юктурою) та структурне програмування (форма економічного регулювання – науково обґрунтовані плани економічного та соціального розвитку). Директивне планування – владні структури визначають економічні потреби та забезпечують реалізацію планів.