4. Міжнародні валютні ринки

Світовий валютний ринок включає окремі ринки, локалізовані в різних регіонах світу, центрах міжнарод­ної торгівлі й валютно-фінансових операцій.

Під міжнародним валютним ринком розуміють си­стему тісно пов'язаних між собою кабельними і супутниковими комунікаціями регіональних валютних ринків.

Виділяють такі найбільші регіональні валютні ринки:

— європейський (з центрами в Лондоні, Парижі, Цю­риху);

— американський (з центрами в Нью-Йорку, Чика­го, Лос-Анджелесі, Монреалі);

— азійський (з центрами в Токіо, Гонконгу, Сінга­пурі, Бахрейні).

Оскільки окремі регіональні валютні ринки знахо­дяться в різних часових поясах, міжнародний валютний ринок працює цілодобово.

Основними учасниками ринку іноземної валюти є центральні емісійні банки країн, комерційні банки, спе­ціалізовані брокерські й дилерські організації, трансна­ціональні компанії, фірми і фізичні особи.

Основою ринку іноземних валют є інтербанківський ринок — результат взаємодії валютних рахунків комер­ційних банків.

Роль валютного ринку визначається його функція­ми, які зводяться до:

1)обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталу;

2) формування валютного курсу під впливом попиту і пропозиції;

3) розробки механізмів для захисту від валютних ризиків, руху спекулятивного капіталу.

Основними інструментами валютного ринку є банків­ські перекази й акцепти, акредитиви, чеки, векселі й де­позитні сертифікати.

Валютні ринки класифікують за низкою ознак.

1. Залежно від суб'єктів валютний ринок поділяють на:

а) міжбанківський (прямий і брокерський);

б) клієнтський;

в) біржовий.

2. Залежно від обсягу, характеру валютних операцій і кількості використовуваних валют валютні ринки по­діляють на:

а) глобальні;

б) регіональні;

в) внутрішні.

Глобальні валютні ринки зосереджені в світових фінансових центрах. На регіональних валютних рин­ках здійснюються операції з певним колом конвертова­них валют. Внутрішній валютний ринок — це ринок однієї держави. Під ним розуміють усю сукупність опе­рацій, що здійснюються банками, розташованими на території певної країни, з валютного обслуговування своїх клієнтів.

5. Валютні ризики

Валютний ризик — це сукупність негативного впли­ву зміни обмінного курсу на вартість фірми. Коливання валютного курсу відображається або в бухгалтерській звітності фірми, або на залишках грошових коштів.

Валютний ризик поділяють на:

— обліковий (акаунтинговий) ризик;

— валютно-економічний ризик.

Акаунтинговий ризик виникає через те, що зміна ва­лютного курсу може негативно позначитися на вартості фірми (банку) при конвертуванні фінансової звітності щодо зовнішньоекономічних операцій з іноземної валю­ти у вітчизняну.

Окрім того, фірми піддаються ризику несприятливої дії зміни курсів іноземних валют на власні грошові кошти на поточних валютних рахунках. Такий ризик називають валютно-економічним.

Валютно-економічний ризик складається з двох ком­понентів:

— контрактний ризик;

— конкурентний ризик.

Контрактний ризик виникає як можливість отри­мання фірмою валютних доходів чи збитків у зв'язку з виконанням валютно-деномінованих контрактних зо­бов'язань. Конкурентний ризик виникає через те, що зміни валютного курсу можуть змінити майбутні дохо­ди і витрати компанії, тобто загальні грошові потоки, не пов'язані з окремими контрактами. Зміна цього типу ризику вимагає довготермінового розгляду ринкових позицій фірми, на конкурентоздатність яких можуть впливати зміни валютного курсу. Отже, фірма зіткнеть­ся з конкурентним ризиком у той момент, коли вона інвестує кошти для роботи із сильною іноземною конку­ренцією.