3. Фінанси організацій і установ, які провадять некомерційну діяльність

Фінансові ресурси установ і організацій некомерційного характеру — це грошові кошти, які мобілізуються ними із різних джерел для здійснення і розширення своєї діяльності. Джерела формування фінансових ре­сурсів залежать від двох факторів — виду послуг і харак­теру їх надання (на платній основі, безкоштовно)^

Зокрема, у сфері державного управління і оборони країни кожен громадянин та юридична особа може отри­мати такі послуги безкоштовно, а єдиним джерелом їх фінансування є бюджетні кошти.

Деякі види послуг у галузі культури, мистецтва, юриспруденції надаються покупцям тільки на платній основі (театри, кінотеатри, виставки, послуги нотаріа­ту, адвокатури).

Для фінансування установ і організацій некомерційного характеру використовуються такі джерела:

• бюджетні кошти, які виділяються установам і ор­ганізаціям на основі визначених нормативів;

• грошові кошти державних і муніципальних, при­ватних і колективних підприємств, громадських організацій, громадян за виконані роботи (послу­ги), проведені платні заходи згідно зі заключени- ми з юридичним особами договорами і замовлен­нями населення;

• надходження від надання платних послуг населенню;

• виручка від здачі в оренду приміщень, споруд,устаткування;

• обровіл

Кошти, які надходять з усіх джерел, утворюють фонд фінансових ресурсів (дохід) установи. Вони використо­вуються на виплату заробітної плати, відшкодування матеріальних і прирівняних до них витрат, розрахунки з іншими організаціями і банками, створення фондів економічного стимулювання. Залишки невикористаних упродовж року надходжень залишаються в розпоря­дженні установи і в бюджет не повертаються.

4. Фінанси громадських об'єднань та доброчинних фондів

Громадські організації створюються на основі належ­ності людей до однієї професії чи певної соціальної гру­пи, спільних інтересів і підходів до вирішення завдань загальносуспільного чи ідеологічного значення.

До громадських об'єднань відносять: професійні спіл­ки, політичні партії, товариства діячів мистецтв, спор­тивні товариства тощо. Специфічною організаційною фор­мою громадських об'єднань є також доброчинні фонди.

Фінанси громадських об'єднань передбачають такі грошові відносини:

1. між громадськими об'єднаннями і їх членами щодо сплати вступних і членських внесків;

2. громадських об'єднань з підприємствами, устано­вами, які можуть вносити добровільні пожертвування;

3. відносини всередині громадського об'єднання щодо формування і використання фондів (фонд оплати праці, фонд капітальних вкладень тощо);

4. між громадськими об'єднаннями та їх філіями.

Діяльність громадських організацій регламентується виключно їх статутом. Характерною особливістю вико­ристання власності громадських об'єднань є те, що вона не є джерелом доходів для окремих їх членів. Між спла­тою членських внесків і отриманням матеріальної допо­моги в тій чи іншій формі немає безпосереднього зв'язку.

Професійні спілки — найчисельніші самодіяльні гро­мадські організації, створені для захисту інтересів та прав громадян, що об'єднуються за професійною озна­кою. Діяльність профспілкових організацій забезпе­чується за рахунок:

• вступних і членських внесків;

• доходів від господарської, комерційної та іншої діяльності належних їм підприємств і організацій;

• благодійних внесків;

• коштів, що надходять від підприємств згідно з ко­лективними договорами.

Кошти, що надходять первинним профспілковим організаціям, витрачаються згідно з кошторисом на:

• культурно-виховну роботу;

• фізичну культуру і спорт;

• матеріальну допомогу членам профспілок;

• адміністративно-господарські та організаційні ви­трати;

• преміювання профактиву.

Основними джерелами існування будь-якої політич­ної партії є членські внески, які можуть не покривати всіх її витрат. Окрім того, джерелом доходів політич­них партій є надходження від видавничої та іншої діяль­ності, яка може бути комерційного характеру (продаж суспільно-політичної літератури, виробів із власною символікою; влаштування фестивалів, свят, виставок, лекцій тощо).

Політичним партіям заборонено отримувати кошти і майно від:

• іноземних держав, міжнародних організацій, іно­земних громадян і осіб без громадянства;

• державних органів і підприємств (окрім випадків,передбачених законодавством);

• підприємств, створених на основі змішаної форми власності, в яких частка держави або іноземного учасника перевищує 20 % ;

• анонімних жертводавців.

Склад і структура витрат окремих партій безпосеред­ньо залежить від масштабів їх діяльності. Ці витрати пов'язані, як правило, зі статутною діяльністю партій і включають: витрати на оплату праці партійних керів­ників і обслуговуючого персоналу; витрати на проведен­ня мітингів, зборів; витрати на наочну агітацію тощо.

Доброчинні фонди — це особлива форма організації фінансових відносин, яка характеризується виключно добровільним характером надходжень грошових коштів для утворення фондів і використання наявних коштів на благодійні цілі.

Держава не втручається у справи доброчинних фон­дів, але може сприяти їхній діяльності, особливо тоді, коли вона спрямована на вирішення проблем загально­національного або регіонального значення (у такому ви­падку можуть виділятися кошти з бюджету).

Залежно від статусу доброчинні фонди поділяють на державні й місцеві. Фонди є юридичними особами і мо­жуть мати у власності кошти, майно, майнові права, необхідні для здійснення статутної діяльності.

Особливість фінансів доброчинних фондів полягає в тому, що у джерелах формування коштів переважа­ють добровільні пожертвування та спонсорські внески.

Доходи доброчинних фондів формуються за рахунок:

• внесків членів фондів;

• благодійних внесків і пожертвувань фізичних та юридичних осіб;

• коштів, що передаються на договірних засадах фізичними та юридичними особами для фінансу­вання конкретних програм, які відповідають зав­данням фонду;

• кредитів та інших позик;

• частини доходів від діяльності створених благо­дійними фондами суб'єктів підприємництва в ме­ жах, передбачених їхніми установчими докумен­тами.

Кошти доброчинних фондів витрачаються на благо­дійну діяльність згідно зі статутом, оплату праці штат­ним працівникам, адміністративно-господарські та інші видатки.