Екзаменаційний білет № 27

1. Дати визначення та навести приклади до понять:

1.1. локус;

1.2. колориметричне джерело світла;

1.3. субтрактивний синтез;

1.4. шкідливі поглинання блакитної фарби.

2. Суть кольорокорекції в CMYK.

Локус – це крива, яка сполучає точки монохроматичних кольорів (490, 500, 510). Починається локус з λ = 400нм, доходить до λ ≈ 545нм, а потім співпадає з стороною gr трикутника колірності. Так як в спектрі немає пурпурних кольорів, то локус замикають прямою для отримання максимально насичених одиничних пурпурних кольорів.

Для того, щоб описати колір предмету, який не випромінює світло, слід врахувати спектральний склад падаючого світла. Склад падаючого світла залежить від різних факторів. Наприклад, склад сонячного світла залежить від пори року, часу, присутності хмар в небі. Склад інших випромінювачів залежить від режимів їх живлення. Для забезпечення однакових результатів, було визначено та стандартизовано такі колориметричні джерела світла.

Джерело А. Т = 2856К. Середня температура лампи розжарювання.

Джерело В. Т = 4800К. Температура при прямому сонячному світлі.

Джерело С. Т = 6774К. Випромінювання денного неба затягнутого хмарами.

Джерело D. T = 6500К. Розподілення потоку в УФ зоні нормовано.

В поліграфії застосовують D50, D55 для отримання денного світла з жовтим відтінком, а D75 для отримання денного світла з більш голубим відтінком.

Джерело Е – люмінесцентне джерело. Характеризується однаковим розподілом енергії по всій зоні спектру.

Частина випромінювання, яка проходить через шар речовини, поглинається ним. Тобто ця речовина віднімає певну долю з випромінювання. В цьому і полягає субтрактивний синтез. Інакше кажучи, субтрактивний синтез являє собою утворення кольорів за рахунок поглинання фарбою певного спектру, яким вона керує (корисне поглинання). Так, Пурпурна фарба – Зеленим кольором, Блакитна – Червоним, Жовта – Синім.

Шкідливим поглинанням називають поглинання фарбою тієї зони спектру, яку вона має пропускати. Таким чином, блакитна фарба має повністю пропускати Зелену та Синю зони спектру та повністю поглинати Червону. Але в силу відсутності ідеальних фарб, має місце деяке поглинання Зеленої та Синьої ділянок спектру, це і називається шкідливим поглинанням Блакитної фарби.

Основними принципами кольорокорекціїї можна вважати:

1. Найважливішим принципом у кольорокорекції є агресивне збільшення тонового діапазону. Це значить, що білий колір має бути ще білішим, а чорний – ще чорнішим при умові збереження деталей. Це робиться кривими, які відсікають невикористані можливості. Наприклад: найтемніше значення на зображенні складає 70%, але ми знаємо, що друкарська машина справиться з 85%, тобто збільшуємо крутизну кривої таким чином, щоб 70% стали 85%. При цьому відбувається теоретична втрата різкості на клаптях зображення, які спочатку були темнішими за 70%.

2. Через недосконалість блакитної фарби її канал потрібно настроювати і встановлювати трохи вище, ніж пурпурний та жовтий. Тоді пам’ятні кольори і нейтральні нас не підведуть. В цьому випадку, після встановлення кінцівок кривих, ми можемо вигнути їх, як того вимагає ситуація.

3. Настроювання значень світлин і тіней для одержання максимального діапазону з вигинанням кривих для збільшення контрасту на головних деталях зображення навіть при деформуванні менш важливих деталей – ось розумна ціна за покращену якість. За допомогою кривих можлива більш складніша корекція зображення. Уявімо, що маємо справу з людським обличчям, якому не вистачає природної жвавості. Відразу звертаємо увагу на канал пурпуру. Виясняється, що діапазон пурпуру знаходиться від 40% в найсвітліших клаптях до 50% в найтемніших. Якщо побудуємо криву , яка опустить 40% до 35% та підніме 50% до55%, ми, буквально, подвоюємо контраст. Замість діапазону в 10% матимемо діапазон у 20% і маємо простір для варіацій. Контраст можливо і потроїти, зробивши з 40% 30, а з 50% 60. Та коли ми опустимося до 30%, всі світлі ділянки можуть бути зіпсованими, якщо зображення матиме ще об’єкти зі світлинами світлішими за 40% пурпуру. В основному, питання збільшення діапазону можна вирішувати тільки за рахунок менш важливих об’єктів, якістю яких можна знехтувати. Спрямована корекція матиме сенс лише в СМYК. Застосовувати спрямовану корекцію в RGB не доцільно і не ефективно, так як кольорові діапазони в цій моделі набагато ширші, і, крім кольору каналом визначається ще й яскравість. В моделі СМYК яскравість в основному передається каналом чорного.

4. Зображення можливо суттєво покращити шляхом різкого збільшення контрасту в небажаному кольорі. Наприклад, зображення зеленого листя матиме приблизно рівні канали жовтого і блакитного, в той час як пурпурний може бути небажаним, тобто він матиме надто вузький діапазон, який можливо розширяти на благо загальної якості зображення через прекрасне фокусування з основними каналами. При відтворенні тілесних кольорів однаковими каналами будуть жовтий і пурпур, а блакитний може бути небажаним. Тому канал блакитного може слугувати гарним і ефективним коректором для надання об’ємності обличчю.

5. Коли у моделі СМYК домінує один колір, а два інших набагато слабші, тоді дійсно небажаний колір буде або червоний, або зелений, або синій, та тільки не блакитний, жовтий чи пурпурний.

6. Найкращий спосіб додати зображенню деталей – це мати різкий контрасний канал чорного, так як корекція чорного зазвичай не впливатиме на кольоровий баланс. Підняття чорної кривої – найпростіший спосіб підсилити тіні. Канал чорного можна розцінити як другий небажаний колір (можна зустріти термін “забруднюючий”). Різкість чорного каналу можна збільшувати на відміну від інших каналів; криві, які піднімать четвертні тони чорного, зазвичай дуже ефективні. Об’ємністю зображення повинно завдячувати саме слабкому каналу чорного.