36Колективізація українського села

Курс на колективізацію був проголошений XV з'їздом ВКП(б) у 1927 р., а з 1929 р. почалося її насильницьке форсоване здійснення.

Причини колективізації

Беручи курс на колективізацію, сталінське керівництво прагнуло:

-» завдяки колгоспам повністю підпорядкувати сільське госпо­дарство державі;

-> забезпечити населення країни дешевими продуктами харчу­вання і сировиною, отримати кошти для індустріалізації;

-» ліквідувати дрібнотоварний селянський уклад, який, на думку більшовиків, був джерелом капіталізму на селі.

було забезпечити лише насильницькими методами.

Жертвами репресій у процесі розкуркулювання стали понад 1 млн. осіб Особливо трагічною була доля тих селянських родин, яких виселяли на Північ і в Сибір.

.

. Голодомор 1932-1933 рр.

Не дивлячись на значне скорочення рівня сільськогосподарського виробництва, плани здачі продукції державі зростали. У 1932 р. план хлібозаготівлі Україна виконати не змогла, оскільки він був нереальним.

Хлібозаготівлею в Україні керувала спе­ціальна комісія на чолі з В. Молотовим — одним із головних винуватців геноциду українського народу.

Жорстокість, з якою проводили хлібозаготівлю в 1932 р., стала безпосередньою причиною небаченого за всю історію України голо­домору 1932-1933 рр. Прямі втрати від голоду становили 3,5-5 млн. осіб.

Наслідки колективізації

Сільське господарство стало колгоспним. На кінець 1932 р. в Україні було колективізовано близько 70% селянських господарств. На кінець 1937 р. - 96%.

На селі було утверджено командну економіку з повним підпо­рядкуванням колгоспів державній владі. Колгоспи були поставле­ні в такі умови, які різко обмежували їх господарську самостій­ність і підприємництво, культивували зрівнялівку, безгосподарc

позбавляли економічних стимулів розвиткуЛіквідовано так зване куркульство як клас не тільки економічно, а й фізично.

Страшним наслідком колективізації став голодомор 1932—1933 рр.

Завдяки колективізації було отримано засоби для задоволення потреб індустріалізації, забезпечено індустріальний стрибок.

Наприкінці 30-х років сільське господарство стало виходити на рівень продуктивності, що існував на початку суцільної колективі­зації, колгоспи почали виходити із кризи.

Запроваджувалася прогресивно-відрядна оплата праці, преміювання натурою. Поліпшувалися побутові умови на селі.

37Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні. Масові репресії

У кін. 20-х — на поч. 30-х рр. політична система Радянського Союзу, зберігаючи зовні всі атрибути демократії, фактично пере­творилася на тоталітарну, яку дослідники називають режимом осо­бистої влади Сталіна або сталінщиною..

Монополія на владу

Більшовики усунули з політичної арени всі інші політичні партії. В Україні була заборонена діяльність лівих есерш, комуністів-бороть-бистів, української комуністичної (укапісти) та інших партій, які пропонували альтернативні шляхи розвитку.

. Відбулося об'єднання комуністичної партії з державним апаратом: ключові по­сади у владних структурах могли належати лише членам правлячої комуністичної партії. і комсомол.

Монополія на ідеологію

У суспільстві утвердилася монополія комуністичної ідеології: право на істину визнавалося лише за марксизмомТотальний контроль над засобами масової інформації дозволяв маніпулювати свідомістю населення, зводити брехню на державний рівень.

. Монополія на керівництво економікою

Партійно-державний апарат встановив монопольний контроль над економічною сферою, що і стало фундаментом тоталі­тарного режиму.

На вершині партійно-державної системи влади знаходився Ста­лін. У Радянському Союзі склався культ його особи.

У 20-30-ті рр. керівниками України були люди, які сумлінно викону­вали волю Сталіна.

Масові репресії

Невід'ємною частиною тоталітарної системи влади був репресив­ний апарат, який повинен був тримати суспільні процеси під жорст­ким контролем, знищувати будь-яку опозицьо сталінському режиму, будь-які прояви інакомислення.

Ідейним обгрунтуванням масового терору стала теорія Сталіна про неминуче загострення класової боротьби в міру просування до соціалізму та необхідність у зв'язку з цим посилення пильності і боротьби проти "ворогів народу".

. Репресії здійснювалися антиконституційними позасудови-ми "трійками" у складі першого секретаря обкому партії, начальника обласного управління внутрішніх справ і прокурора області. Вироки виносилися без свідків, без захисту, і навіть без підсудногоВ Україні репресії здійснювалися в особливо страшних розмірах: сталінський режим прагнув знищити рух за самоствердження укра­їнської нації. Це рішення пленуму разом з поло­женням Сталіна про загострення класової боротьби стало основою масового терору в Україні.

Напрями масових репресій в Україні

". Першою була сфабрикована справа проти "Спілки визволення Укра­їни", за якою в 1930 р. було засуджено 45 осіб - відомих українських вчених, письменників, політичних діячів колишньої УНР. Серед них - академік, заступник голови Центральної Ради у 1917 р. С.Єфре-мов,

колишній міністр закордонних справ УНР А.Ніковський. .

Наслідки репресій:

/ тотальний терор торкнувся всіх категорій населення, були фі­зично знищені мільйони українців, унаслідок чого українська нація зазнала величезних демографічних втрат;

» / занепад української національної культури, інтелектуального потенціалу української нації;

/ деформація морально-етичних відносин (насадження атмо­сфери страху та абсолютної покори, заохочення доносів, соціальна незахищеність населення, формування тоталітарної свідомості);