36Колективізація українського села

Курс на колективізацію був проголошений XV з'їздом ВКП(б) у 1927 р., а з 1929 р. почалося її насильницьке форсоване здійснення.

Причини колективізації

Беручи курс на колективізацію, сталінське керівництво прагнуло:

-» завдяки колгоспам повністю підпорядкувати сільське госпо­дарство державі;

-> забезпечити населення країни дешевими продуктами харчу­вання і сировиною, отримати кошти для індустріалізації;

-» ліквідувати дрібнотоварний селянський уклад, який, на думку більшовиків, був джерелом капіталізму на селі.

було забезпечити лише насильницькими методами.

Жертвами репресій у процесі розкуркулювання стали понад 1 млн. осіб Особливо трагічною була доля тих селянських родин, яких виселяли на Північ і в Сибір.

.

. Голодомор 1932-1933 рр.

Не дивлячись на значне скорочення рівня сільськогосподарського виробництва, плани здачі продукції державі зростали. У 1932 р. план хлібозаготівлі Україна виконати не змогла, оскільки він був нереальним.

Хлібозаготівлею в Україні керувала спе­ціальна комісія на чолі з В. Молотовим — одним із головних винуватців геноциду українського народу.

Жорстокість, з якою проводили хлібозаготівлю в 1932 р., стала безпосередньою причиною небаченого за всю історію України голо­домору 1932-1933 рр. Прямі втрати від голоду становили 3,5-5 млн. осіб.

Наслідки колективізації

Сільське господарство стало колгоспним. На кінець 1932 р. в Україні було колективізовано близько 70% селянських господарств. На кінець 1937 р. - 96%.

На селі було утверджено командну економіку з повним підпо­рядкуванням колгоспів державній владі. Колгоспи були поставле­ні в такі умови, які різко обмежували їх господарську самостій­ність і підприємництво, культивували зрівнялівку, безгосподарc

позбавляли економічних стимулів розвиткуЛіквідовано так зване куркульство як клас не тільки економічно, а й фізично.

Страшним наслідком колективізації став голодомор 1932—1933 рр.

Завдяки колективізації було отримано засоби для задоволення потреб індустріалізації, забезпечено індустріальний стрибок.

Наприкінці 30-х років сільське господарство стало виходити на рівень продуктивності, що існував на початку суцільної колективі­зації, колгоспи почали виходити із кризи.

Запроваджувалася прогресивно-відрядна оплата праці, преміювання натурою. Поліпшувалися побутові умови на селі.

37Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні. Масові репресії

У кін. 20-х — на поч. 30-х рр. політична система Радянського Союзу, зберігаючи зовні всі атрибути демократії, фактично пере­творилася на тоталітарну,

яку дослідники називають режимом осо­бистої влади Сталіна або сталінщиною..

Монополія на владу

Більшовики усунули з політичної арени всі інші політичні партії. В Україні була заборонена діяльність лівих есерш, комуністів-бороть-бистів, української комуністичної (укапісти) та інших партій, які пропонували альтернативні шляхи розвитку.

. Відбулося об'єднання комуністичної партії з державним апаратом: ключові по­сади у владних структурах могли належати лише членам правлячої комуністичної партії. і комсомол.

Монополія на ідеологію

У суспільстві утвердилася монополія комуністичної ідеології: право на істину визнавалося лише за марксизмомТотальний контроль над засобами масової інформації дозволяв маніпулювати свідомістю населення, зводити брехню на державний рівень.

. Монополія на керівництво економікою

Партійно-державний апарат встановив монопольний контроль над економічною сферою, що і стало фундаментом тоталі­тарного режиму.

На вершині партійно-державної системи влади знаходився Ста­лін. У Радянському Союзі склався культ його особи.

У 20-30-ті рр. керівниками України були люди, які сумлінно викону­вали волю Сталіна.

Масові репресії

Невід'ємною частиною тоталітарної системи влади був репресив­ний апарат, який повинен був тримати суспільні процеси під жорст­ким контролем, знищувати будь-яку опозицьо сталінському режиму, будь-які прояви інакомислення.

Ідейним обгрунтуванням масового терору стала теорія Сталіна про неминуче загострення класової боротьби в міру просування до соціалізму та необхідність у зв'язку з цим посилення пильності і боротьби проти "ворогів народу".

. Репресії здійснювалися антиконституційними позасудови-ми "трійками" у складі першого секретаря обкому партії, начальника обласного управління внутрішніх справ і прокурора області. Вироки виносилися без свідків, без захисту, і навіть без підсудногоВ Україні репресії здійснювалися в особливо страшних розмірах: сталінський режим прагнув знищити рух за самоствердження укра­їнської нації. Це рішення пленуму разом з поло­женням Сталіна про загострення класової боротьби стало основою масового терору в Україні.

Напрями масових репресій в Україні

". Першою була сфабрикована справа проти "Спілки визволення Укра­їни", за якою в 1930 р. було засуджено 45 осіб - відомих українських вчених, письменників, політичних діячів колишньої УНР. Серед них - академік, заступник голови Центральної Ради у 1917 р. С.Єфре-мов,

колишній міністр закордонних справ УНР А.Ніковський. .

Наслідки репресій:

/ тотальний терор торкнувся всіх категорій населення, були фі­зично знищені мільйони українців, унаслідок чого українська нація зазнала величезних демографічних втрат;

» / занепад української національної культури, інтелектуального потенціалу української нації;

/ деформація морально-етичних відносин (насадження атмо­сфери страху та абсолютної покори, заохочення доносів, соціальна незахищеність населення, формування тоталітарної свідомості);

38. Радянсько-німецькі договори 1939р. і західноукраїнські землі.

30-ті рр. характериз. значним ускладненням міжнародних відносин і зрост. загрози війни.Економ.криза і депресії 1929-1930рр.призвели до різкого загострення ситуації індустр.країн,до поглиблення суперечностей між провідними країнами світу.У результаті відбулося формув.двох протилежних блоків держав:США,Великобританія,Франція та Німеччина,Італія,Японія.Три останні 1935р. уклали Антикомінтернівський пакт,спрямований проти СРСР.10 лютого 1939 Гітлер заявив,що мета його політики-панування в Європі і світове панування на віки.Фашистськими державами було здійснено серію актів агресії у різних районах світу:-захоплення Італією Ефіопії та Албнії;-війна з республіканською Іспанією;-захоплення Австралії;-спроба захопити частину далекосхідних територій СРСР. 23 серпня 1939 було підписано рад.-нім.договір про ненапад(пакт Молотова-Ріббентропа), який давав можливість Сталіну збільшити територію союзу до кордонів Рос.імперії.Згідно з пактом і таємним протоколом рад.війська 17 вересня 1939 перейшли польський кордон і вступили в зах.Укр. Після приєднання зах.-укр.земель до СРСР поч.їх радянізація.Позитивне:-експропріація маєтків польських землевласників з обіцянкою розподілу землі між селянами;-українізація системи нар.освіти,заходи в ліквідації не писемності;-запровадж.безкошт.мед.обслуговування;-ств.системи соц..забезпечення.Негативне:-жорстокий репресивний режим;-примусова колективізація селян;-утвердж.тоталіт.режиму;-утиски релігійного життя.

39.напад Нім. На СРСР.Початковий період війни.

1вересня1939 нім.війська напали на Польщу.Це стало початком Другої світової війни.1940-41 Гітлер підкорив майже всю Європу і згідно з планом Барбароса почав підготовку до війни проти СРСР. 22 червня 1941 Нім.напала на Рад.Союх. план барбароса передбачав бліцкриг-блискавичну війну. Нім.армія наступала у 3 напрямках:зах.-на Ленінград;центр.-на Москву;півд..-на Київ. За планом «Ост» німці мали намір заселити Україну нім.колоністами. наступ на Укрздійсн.група»Південь» на чолі з Рундштедтом. З 23 по 29 червня в районі Луцьк-Рівне-Броди тривала найбільша танкова битва поч..етапу війни.30 чевня німці окупували Львів. Червона армія за перші тижні війни втратила у 10разів більше ніж Нім. Поч.період склався невдало для Рад.Союзу.Причини поразок:-прорахунки в оцінці воєнно-політичної ситуації;-неукомплектованість Червоної армії;-незаверш.заходів по зміцненню зах.кордонів.наприкінці 1941р.нім.війська окупували майже всю Укр.,однак план блискавичної війни було зірвано внаслідок опору народу.Оборонні дії:-22червня створ. Ставку гол.командуваня під керівництвом С.Тимошенка;-29червня прийнято Директиву партійним і рад.організаціям,яка містила план оборони і евакуації;-30червня ств.Держ.комітет оборони на чолі з Сталіним. Розпочато форм. нар.ополчення,пербудова економіки на воєнний лад.

40.Нім.окупаційний режим і антинацистський рух опору в Укр.

Захопивши Укр.німці розчленували її на окремі частини:-Буковина,Одеська та Ізмаїлська,часина Вінницької та Миколаївської областей були віддані Румунії.Ці землі наз.«Трансністрія» -галичина разом з польським територіями ввійшла до складу окремого генерал-губернаторства;-більшість земель увійшла до складу Рейхскомісаріату на чолі з Е.Кохом;-прифронтові області підпорядковувалися військовому командуванню. Укр.вкрилася концтаборами,тюрмами,гето,геноцид єврейському народу.окупаційний режим відзначився жорстокістю,але виявився неефективним,так як викликав рух опору в Укр.Рух опору мав дві течії:рад.рух опору(партизани і підпільники) та нац..рух опру на чолі з ОУН.Наприкінці 1942 діяло 800 партизанських загонів.Формами боротьби партизан були:-диверсії на комунікаціях ворога,знищення ліній зв’язку ,доріг,мостів.-розгром ворожих штабів.-диверсії на залізницях.-рейди в тил ворога.Рад.рух опору прагнув ло відновлення статусу Укр.у складі СРСР. Нац.-визв.рух опру прагнув до відродж.незалежності укр..держави.Осн.обєктами партиз.дій з боку УПА були:-німці та їх союзники;-форм.Арміїї Крайової та польське населення;-рад.пратиз.загони,а згодом підрозділи Червоної армії.УПА у 1943р. провели 47боїв проти німців і 54 проти рад.партизан.Укр.була охоплена масовим рухом опору,але через глибокі суперечності між течіями опору точилася жорстока боротьба

41. Визволення України від німецьких загарбників. Закінчення Другої світової війни. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини і її сателітів. Визволення України почалося під час сталінградської битви, яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР. Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 р. Масове ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви. 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. Розвиваючи успіх, радянські війська у вересні 1943 р. вийшли до Дніпра. У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася героїчна битва за Дніпро, на якому німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони. Кульмінацією битви за Дніпро було визволення Києва від окупантів. Сталін ігноруючи реальне співвідношення сил, наказ будь-якою ціною звільнити Київ до «Великого Жовтня». У 1944 р. радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України: - Житомирсько-Бердичівська операція; - Корсунь-Шевченківська операція; -Рівненсько-Луцька операція; -Криворізька операція; -Наступ на півдні; -Визволення Криму; -Східно-Карпатська операція. 8 травня 1945 р. німецько-радянська війна завершилася капітуляцією Німеччини. 2 вересня 1945 р. капітуляцією Японії завершилася Друга світова війна. Українці в роки Другої світової війни билися проти гітлерівської Німеччини і її союзників у складі Радянської армії, антинацистського руху Опору. У збройній боротьбі проти ворога участь брало понад 6 млн. українців. Великий внесок у перемогу зробили працівники тилу, вчені, медики, діячі літератури і мистецтва. Людські втрати у війні склали понад 10 млн. військових і цивільних осіб. Було зруйновано багато міст, містечок, сіл, промислових підприємств, медичних закладів та закладів освіти.

42. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946 – 1947 рр. Відбудова господарства. Війна призвела до небаченого руйнування економіки України. Відбудова господарства починалася відразу ж після визволення укр. земель, а вже в травні 1945 р. було відбудовано 30% зруйнованих промислових потужностей. У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла четвертий п’ятирічний план відбудови народного господарства, що передбачав перевищення його довоєнного рівня. Особливості відбудови промисловості. Важливою проблемою були капіталовкладення. Основним джерелом інвестицій були внутрішні резерви. Відбудова господарства розпочалася з важкої промисловості. При цьому уряд керувався політичними мотивами. Україні за декілька років були відновлені шахти Донбасу, Дніпрогес і великі теплові електростанції, металургійні заводи. Розвиток важкої промисловості відбувався за рахунок легкої, сільського господарства, науки і культури, які фінансувалися за залишковим принципом. Важливим джерелом відбудови став героїчний ентузіазм народу. Невдовзі Україна знову зайняла традиційне місце паливно-металургійної бази Радянського Союзу. Особливості відбудови сільського господарства. Відбудова с/г проходила в надзвичайно складних умовах: *скоротилися посівні площі, не вистачало робочих рук, техніки, коней. *важким було становище селян, *ситуацію ускладнила посуха 1946 р. і голод взимку 1946 – 1947 рр., від якого в Україні померло багато людей. Але головною причиною голоду стала не посуха, а позиція держави і комуністичної партії. Капіталовкладення були недостатніми. У результаті на кінець 1950р. с/г не досягло довоєнного рівня. Фінанси. З метою зміцнення фінансів у грудні 1947 р. було здійснено грошову реформу. Її проводили конфіскаційними методами. Старі гроші, що перебували в обігу, обмінювалися на нові у співвідношенні 1:10. виклади до 3 тис. – з розрахунку 3:2, а понад 10 тис. крб. – зменшувалися в половину.