29. Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти цр.

Центральна Рада була основним суперником більшовиків у боротьбі за владу в Україні. Слід підкреслити, що на цей час РСДРП (б) не користувалася достатньою підтримкою українського населення. Протистояння між Центральною Радою і Раднаркомом Росії вилилося у конфлікт між ними. 4 грудня 1917р. Раднарком з метою активізації боротьби проти Центральної Ради надіслав їй ультиматум. Більшовицький уряд заявив, що, визнаючи УНР і її право відокремитися від Росії, він не визнає Центральну Раду повноважним представником укр. народу, оскільки вона не бажає скликати Всеукраїнський з'їзд рад. ЦР звинувачувалася у дезорганізації фронту, у роззброєнні більшовицьких частин в Україні, у змові проти проголошеної більшовиками радянської влади. Зрозуміло, що ультиматум повинен був підготувати підґрунтя для збройного втручання Раднаркому у внутрішні справи УНР. Сподівання більшовиків переобрати склад Центральної Ради на Всеукраїнському з'їзді рад не виправдалися. Перебуваючи у значній меншості, вони покинули Київ і 11-12 (24-25) грудня 1917 р. провели альтернативний з'їзд у Харкові. Харківський з'їзд не бувправочинним, та це не завадило з'їзду проголосити встановлення радянської влади в Україні, створити Центральний виконавчий комітет рад України (ЦВК) та радянський уряд - Народний Секретаріат. Раднарком Росії визнав новостворену владу і надав їй допомогу у боротьбі проти ЦР, надіславши в Україну війська (біля 60 тис.чол.) на чолі з Антоновіш-Овсієнком. Таким чином, як ми бачимо, більшовики нав'язали Україні громадянську війну. Війна більшовиків з УHP тривала впродовж грудня 1917 - січня 1918 pp. ЦР виявилася не готовою до успішного збройного протистояння ворогові.

30.Четвертий універсал був проголошений 9 січня 1918р.

• Проголошення самостійної вільної суверенної державиУНР

• Влада УНР належить тільки народу україни

• Установлення мирних відносин із сусідніми державами Росією, Польщею, Австрією,Румунією, Туретчиною.

• Органи влади в УНР

• УНР, і генеральний секретаріат

• Підтвердження усіх та свободи 3 універсалу та право національних меншин

• Переб.створення міліції відновлення промисловості, прав. Земл.реформами в інтересах селян.

Бретськи мирний договір був підписаний 27січня 1918року і місті Брест було підписано бреський договір.

• У-на вийшла із стану війни

• Нім. та Австро-угорщина мали допомогти ЦР відновити контроль над усією територієюУНР

• ЦР взяла на себе відповідальність постачати союзникам велику кількість хліба.

31. Українська держава гетьман П.Скоропадського

ПавлоСкоропадський — нащадок гетьмана поч. XVIII ст. ІванаСкоропадського, один із най-більших українських землевласників, з 1912 р. — генерал-майор російської армії, Миколи II. У 1917 році брав участь у створенні загона вільного козацтва. Уряд гетьмана складався з великих землевласників, військових, помірно-консервативних громадян-діячів.

Основні напрями політики уряду

П.Скоропадського

• Замість УНР булла проголошена Українська держава. Республіканська форма правління замінена на авторитарну (Гетьманат).

• Гетьман зосередив у своїх руках усю повноту влади — законодавчу, виконавчу, судову.

• Відновлено поміщицьке землеволодіння, приватну власність на фабрики, заводи, шахти.

• Поміщики розгорнули рух за відшкодування завданих їм під час революції збитків.

• Демократичний режим змінився авторитарним. Створювалася регулярна українська армія. Уряд видав закон про загальну військову повинність. Гетьман передбачав відродити козацтво як стан українського суспільства. Успішною була діяльність уряду в культурній сфері: українізація шкіл, відкриття нових гімназій, університетів, Української академії наук, Національного архіву та інших культурно-просвітницьких центрів. Здійснювалася активна зовнішня політика,у 23 країнах вона мала своїх представників. Було укладено договір про добросусідські відносини з Росією.Знаходячись під контролем Німеччини, уряд гетьмана не мав можливості налагодити стосунки з країнами Антанти і нейтральними країнами. Позбавила його підтримки широких верств українського населення — селян, робітників, інтелігенції. Уряд гетьмана не визнали соціалістичні партії, селянський союз, інші політичні та громадські організації. Опозиційні до гетьманату сили об’єдналися навколо Українського Національного Союзу (УНС). 13 листопада 1918 р. на засіданні УНС з метою організації боротьби протигетьманського режиму було створено опозиційний уряд — Директорію на чолі з В.Винниченком (ввійшлиС.Петлюра, Ф.Швець, О.Андрієвський, А.Макаренко).Боротьбу проти гетьманського режиму вели і більшовики. У липні 1918 р. Булла утворена Комуністична партія більшовиків України.Українські більшовики прагнули відновити в Україні радянську владу і зберегти єдність із радянською Росією.Значно зросли симпатії українського населення до більшовиків, які висунули гасло безкоштовної передачі землі селянам, а фбрик і заводів — робітникам.11 листопада 1918 р. Перша світова війна закінчилася поразкою німецько-австрійського блоку. Росія зняла з себе обов’язок не втручатися у внутрішні справи України.14листопада у грамоті “До всіх українських громадян” П.Скоропадський заявив про федерацію України з Росією і про “відновлення Великої Росії”. Суверенність Української держави скасовувалася.У відповідь на гетьманську грамоту Директорія оголосила про початок повстання протии гетьманського режиму. Повстанський рух охопив майже всю Україну.28 листопада з ініціативи КП(б) було створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України Уряд гетьманаопинився у безвихіднійситуації. 14 грудня війська Інректорії зайняли Київ. Цього ж дня П.Скоропадський зрікся влади.Гетьманський уряд передав владу Директорії, яка заявила про підновлення УНР.Директорія булла від початку свого правління у стані війни з Радянською Росією.

32.Зовнішня та внутрішня політика УНР

Прихід Директорії до влади у грудні 1918 р. Започаткував нову добу в розвитку націонтаально-демократичної революції — добу Директорії- УНР. Директорія була урядом соціалістичного спрямування. Прийшовши до влади, вона розгорнула активну державотворчу діяльність. Була зокрема, відновлена назва держави УНР, визначені органии влади 22 січня 1919 р. Проголошено Злуку УНР із ЗУНР. Землевласни і підприємці позбавлялися політичних, зокрема, виборчих прав.З 21 по 29 січня 1919 р. Працював Трудовий конгрес, який схвалив Акт Злуки, висловився за демократичний лад в Україні, визначав за Директорією право призначати членів Ради народних міністрів, видавати закони, які мали затверджуватися на сесіях Трудового конгресу, доручив Директорії оборону України. Та вже 2 лютого 1919 р.через 1,5 місяці після приходу до влади, Директорія під тиском більшовицьких військ залишила Київ, перебравшись до Вінниці, а згодом - на територію ЗУНР, до Тернополя.У червні 1919 р. Під контрольнаДиректорія становила смугу завширшки 10-20 км — між поляками і більшовиками.Внутрішня політкаи.

• видала закон про ліквідацію приватні власності на землю, але не поспішала з його реалізацією; проти селян, які самостійно розв’язували земельні питання, здійснювалися каральні акції;

• Обіцялапозбавитибуржуазіювиборчих прав, але залишилаїйуі і права;

• Ліквідувавшигетьманськийдержавнийапарат, не змогластворити нового і т.д.

• Директорія втрачала підтримку українського населення в той час, коли авторитет більшовиків зростав.

Зовнішня політика.

• Поразкою завершилися переговори Директорії про мир з Росією;

• не вдалося домовитися про підтримку з боку країн Антанти, які в грудні 1918 р. Висадили свої війська на півдні України і надали підтримку білогвардійській армії Денікіна

• Радянсько-більшовицькі війська мали чисельну перевагу, були краще організовані, ніж напів партизанська арміяС.Петлюри. На більшовиків перейшли загони Махна, “зелених”, Григор’єва.

Отже, 2 лютого 1919 р. Радянські війська вступили до Києва і до травня майже на всій території України булла встановлена радянська влада.