34. Капітал: економічна суть та класифікація. Амортизація

Капітал-це само зростаюча вартість або багатство,яке приносить додатковий дохід.

Види капіталу:

I. За сферами застосування (промисловий, торговельний, позичковий капітали, або капітал сфери виробництва та капітал сфери обігу). Промисловий капітал — капітал, який застосовується у

сфері матеріального та нематеріального виробництва з метою отримання прибутку. Торговельний капітал — капітал, який функціонує у сфері товарного обігу, забезпечуючи одержання торговельного прибутку. Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику та приносить власнику дохід у вигляді процента.

II. За напрямами інвестування (матеріально-речовий, людський, інтелектуальний, соціальний капітали).

III. За масштабами функціонування (місцевий, регіональний, національний, транснаціональний капітали).

IV. За значенням у створенні та перерозподілу доходу (реальний і фіктивний капітали). Реальний капітал обслуговує насамперед рух промислового капіталу, відіграє визначальну роль у створенні доходу, втілюючись у матеріально-речові, грошові та духовні цінності. Фіктивний капітал (від лат. fictio — вигадка) — капітал, представлений у цінних паперах (акціях, облігаціях тощо), який регулярно приносить дохід їх власнику і здійснює самостійний, відмінний від реального капіталу, рух на ринку цінних паперів.

V. За роллю у відтворювальному процесі (капітал-власність; капітал-функція). Капітал-власність — капітал, який перебуває у власності кредитора. Капітал-функція — запозичений капітал, який функціонує в певній галузі.

VI. За джерелами формування (власний та залучений капітали). Власний капітал — капітал, вкладений власником фірми; визначається як різниця між сукупними активами фірми та її зобов'язаннями. Залучений капітал створюється за рахунок розміщення цінних паперів та отримання банківського кредиту.

VII. За інноваційною спрямованістю (неризиковий та венчурний (ризиковий) капітали).

Венчурний капітал — ризиковий капітал, що функціонує в інноваційній сфері, забезпечуючи комерціалізацію нововведень.

VIII. За формами функціонування (індивідуальний, суспільний, колективний).

Капітал поділяється на основний та оборотний.

Основний – засоби в-цтва у платіжній формі, які переносять свою вартість на вироблену продукцію частинами протягом декількох виробничо технологічних циклів.

Оборотний- це предмети праці(сировина,напівфабрикати),грошові кошти, незавершене в-цтво,готова продукція,які переносять свою вартість на виготовлену продукцію протягом одного виробничого циклу.

Оборот основного капіталу у формі амортизації – це відшкодування відпрацьованих засобів виробництва.

Амортизація (від лат. amort — безсмертя або amortisatio — погашення) — термін, що використовується у двох значеннях: 1) процес поступового перенесення вартості основного капіталу на новостворену продукцію в міру його зношування; 2) процес відновлення вартості основного капіталу за

рахунок цільового нагромадження грошових засобів.

Амортизаційне відрахування — щорічне списання частини вартості основного капіталу. Амортизаційні відрахування є частиною валових витрат підприємства

Річна амортизація основного капіталу розраховується за формулою А_р=К/ t, де А — річна амортизація; К – вартість основного капіталу; t – термін (кількість років) служби основного капіталу. Норма амортизації — виражене у відсотках відношення річної суми амортизації до вартості елементів основного капіталу.

А' = (К/ t )100%, де А' — норма амортизації; А – сума амортизаційних відрахувань за рік; К – вартість авансованого основного капіталу.