Висновки

Отже, культурно-просвітницький рух у Болгарії прийняв широкий розмах. Болгарський народ і видатні діячі такі як: Паїсій Хілендарський, Софроній Врачанський, Петро Берон, Василь Апрілов виступали за формування власної болгарської мови, літератури, за звільнення від турецького іга, надання Болгарії вільно розвивати свою мову, літературу, патріотичні погляди.

Поряд з тим, що іде боротьба за відродження літератури, мови, відбувається боротьба і за незалежність церкви, головним ворогом болгарського народу крім турецької влади, була і Константинопольська грецька патріархія.

Болгарський народ, висував свої вимоги: скасувати відправи грецькою мовою, організовувати управління церквою самостійно, заміна грецьких священиків на болгарських. Вони прагнули здобути свою незалежність, адже довгій час болгарський народ перебував у залежності від Османської імперії.

Список використаних джерел та літератури:

1. Валев Л.Б. Исследования по новой и новейшей истории Болгарии. - М.,1986;

2. Всемирная история в 12-ти томах: Т.IV. - М., 1958;

3. Всемирная история: В 24 т. Минск, 1996. Т. 14;

4. Гандев Х.Фактори на болгарського возрождения - София,1953;

5. Державин История Болгарии в 4-х томах: Т.IV.-М.,Л., 1948;

6. История Болгарии в 2-х томах:Т. II.- М.,1954;

7. Історія південних і західних слов'ян. Київ, 1987;

8. Косев Д. Краткая история Болгарин. София, 1963;

9. Краткая история Болгарин: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1987;

10. Погодин А. Л. История Болгарин. Санкт-Петербург, 1909;

11. Яровий В.І. Історія західних та південних слов'ян у XX ст. Курс лекцій.- К., 1996;

15