
- •1.Предмет економічної теорії.
- •2.Зародження та етапи розвитку економічної теорії.
- •3.Сучасні економічні теорії. Розвиток економічної думки в Україні.
- •4.Методи дослідження економічних процесів та явищ.
- •5.Функції економічної теорії.
- •6.Економічні категорії та економічні закони.
- •8.Екойомічні потреби: їхня суть та класифікація. Закон зростання потреб.
- •9.Потреби та блага: зміст, структура, функції, корисність благ. Величина корисності.
- •11.Економічні інтереси: суть, види, взаємодія.
- •13.Виробництво як процес суспільної праці.
- •14.Основні фактори виробництва, їхня характеристика.
- •§ 3. Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники
- •15.Крива виробничих можливостей та її характеристика.
- •16.Виробнича функція та проблема економічного вибору.
- •17.Суспільне виробництво і суспільне багатство.
- •18.Ефективність суспільного виробництва та фактори зростання.
- •40.Товар та його властивості. Послуга як товар. Інформація як товар.
- •41.Величина вартості товару та фактори, що її визначають.
- •46.Виникнення грошей Еволюція концепцій
- •47.Форми грошей та їхня характеристика.
- •48.Функціональні форми грошей.
- •49.Закони грошового обігу.
- •55.Інфраструктура ринку: зміст та функції.
- •4.Капітал підприємства: зміст, структура, функції.
- •5.Основний капітал: визначення, структура.
- •6.Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •7.Оборотний капітал. Оборотні засоби Активи підприємства.
- •8.Кругооборот і оборот капіталу. Функціональні форми капіталу.
- •9.Час обороту капіталу. Швидкість обороту.
- •10.Менеджмент підприємства: необхідність, зміст, види.
- •11.Необхідність, види та функції маркетингу
- •12.Підприємництво: зміст, риси, об'єкти та суб'єкти.
- •13.Організаційно-правові форми підприємницької діяльності в Україні
- •14.Теорії підприємництва.
- •15.Ризик у підприємницькій діяльності та його види. Венчурний бізнес.
- •16.Організаційні форми сучасного підприємства.
- •17.Витрати виробництва та їхня структура.
- •18.Постійні, змінні та валові витрати.
- •19.Явні та неявні витрати
- •20.Граничні витрати. Закон спадної віддачі.
- •?? 21.Витрати обігу: чисті та додаткові.
- •22.Доходи і прибуток фірми: зміст, види.
- •23.Бухгалтерський облік та економічний прибуток.
- •24.Собівартість продукції як суспільна форма витрат виробництва, й структура і функції.
- •?? 25.Ринкова ціна: зміст, структура, функції.
- •? 26.Чинники, що впливають на величину ціни: вартісні, попиту, пропозиції, психологічні тощо.
- •27.Класифікація та види цін.
- •28.Цінова політика і методи ціноутворення
- •29.Особливості відтворення в сільському господарстві природні та суспільні.
- •З0.Апк: зміст, структура, функції.
- •31.Агробізнес як складова підприємництва: зміст, особливості.
- •32.Рента та орендна плата за землю.
- •33.Диференційна рента: зміст, причини виникнення, механізм утворення.
- •?? 34.Економічна і нормальна рента.
- •35.Абсолютна і нормальна рента: спільні та відмінні риси.
- •? 36.Монопольна та екологічна рента.
- •? 37.Принципи та механізм формування факторних доходів
- •38.Марксистський та маржиналістський підходи до проблеми формування доходів.
- •? 39.Види та джерела формування факторних доходів.
- •? 40.Функціональне і соціальне відчуження на ринку економічних ресурсів
- •44.Заробітна плата:зміст,форми,системи.
- •45.Номінальна та реальна заробітна плата
- •46. Позиковий відсоток як форма доходу на грошовий капітал, наданий у позику
- •48. Система національних рахунків: зміст, показники та методи їх кількісного вимірювання
- •49.Поняття та фактори економічного зростання
- •50.Типи та моделі економічного зростання
- •51.Грошовий обіг та його закони
- •52. Інфляція: зміст, причини, види, вимір, наслідки
- •53. Необхідність, зміст і джерела кредиту
- •54. Форми і види кредиту.Кредитна система України.
- •55. Банківська система: зміст, рівні, функції.
- •56.Принципи кредиту. Позиковий відсоток, зміст, види.
- •57.Фінанси:зміст, структура, функції.Фінансова система України.
- •59. Державний борг. Управління державним боргом
- •60. Податки: зміст, структура, функції. Фінансова система України
- •61. Сукупний сімейний дохід і структура його використання. Рівень життя та його показники
- •62. Нерівність доходів і проблема бідності. Показники
- •64. Суспільне відтворення: суть,види, типи.
- •65.Циклічність-форма економічного розвитку.Типологія економічних циклів.
- •66.Промисловий цикл та його фази.
- •67.Теорія циклів:монетарна,кейнсіанська. Марксистська
- •68. Зміст, головні завдання економ. Політики
- •69. Взаємозв'язок економічної теорії і економічної політики
- •70. Цілі та інструменти економічної політики
- •71.Методи впливу держави на економіку
- •72.Економічні функції держави в ринковій економіці
- •74.Світове господарство:зміст,виникнення,етапи розвитку.
- •75.Міжнародні економічні відносини:зміст та структура
- •76.Міжнародна валютно-фінансова система
- •78.Міжнародна міграція трудових ресурсів.
- •79. Міжнародний рух капіталу: зміст, форми, тенденції
- •80. Міжнародна торгівля. Фритрейдерство і протекціонізм
- •82. Глобалізація як тенденція соціально-економічного розвитку
- •83. Україна в системі світового господарства
- •84. Зайнятість і безробіття. Види та рівень безробіття
80. Міжнародна торгівля. Фритрейдерство і протекціонізм
Міжнародна торгівля. Розвиток зовнішньої торгівлі історично став першою формою економічних зв'язків між різними народами і країнами. Сьогодні міжнародна торгівля — одна зі сфер міжнародних товарно-грошових відносин як сукупність зовнішньої торгівлі усіх країн світу. Розрізняють міжнародну торгівлю товарами і послугами, проте як правило, під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю товарами на світовому ринку.
Багато держав, які мають обмежену ресурсну базу і вузький внутрішній ринок просто не в змозі виробляти з достатньою ефективністю (прибутковістю) усі товари, які, по-перше, необхідні для внутрішнього споживання, а по-друге, розраховані на масовий ринок. Для таких країн зовнішня торгівля є вагомим засобом отримання потрібних товарів в обмін на реалізацію своїх. Зовнішньоторговельний оборот може досягати в таких країнах значної частки ВНП.
Загалом міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і таким чином збільшувати загальний обсяг виробництва. В цілому країни так само, як і окремі особи чи регіони їх, мають змогу вигравати за рахунок спеціалізації на товарах, які вони можуть виробляти з найбільшою відносною ефективністю, та наступного їх обміну на товари, які вони не в змозі самі ефективно виробляти. В основі більш поглибленого розкриття питання "чому країни торгують?" знаходяться дві обставини. По-перше, економічні ресурси (природні, людські, інвестиційні, товари) розподілені між країнами світу нерівномірно; країни суттєво різняться щодо своєї забезпеченості економічними ресурсами. По-друге, ефективне виробництво різноманітних товарів потребує різних технологій або комбінацій ресурсів.
Зовнішньоторговельний оборот будь-якої країни складається з експорту та імпорту.
Експорт (вивіз) товарів означає, що їх реалізація відбувається на зовнішньому ринку. Економічна ефективність експорту визначається тим, що дана країна вивозить ту продукцію, витрати виробництва якої нижчі за світові. Розмір виграшу при цьому залежить ВІД співвідношення національних і світових цін даного товару, від продуктивності праці в країнах, що беруть участь у міжнародному обороті даного товару в цілому.
Імпорт (ввіз) товарів -- за нормальних умов країна купує товари, виробництво яких у цей час економічно не вигідне, тобто купуються вироби з меншими витратами, ніж витрати на виробництво даної продукції в країні. При підрахунку ефективності зовнішньої торгівлі визначається той економічний виграш, який отримує дана країна у зв'язку зі швидким задоволенням своїх потреб у певних товарах через імпорт: вивільнення ресурсів, які витрачаються на виробництво подібних товарів в країні.
Загальна сума світового міжнародного товарообороту обчислюється як загальна сума світового експорту. Це випливає з того, що експорт однієї країни є імпортом іншої. Рахунок ведеться за сумою експорту, а не імпорту, оскільки перший відіграє вирішальну роль в активному торговому балансі як співвідношенні експорту та імпорту. Для України характерний стійкий пасив торгового балансу насамперед у зв'язку з імпортом енергоносіїв. Розв'язання цієї проблеми знаходиться на шляху структурної трансформації економіки та її державного регулювання.
Основними характеристиками розвитку сучасної міжнародної торгівлі є такі.
1 . В сучасних умовах зростаючої інтернаціоналізації господарського життя темпи розвитку світової торгівлі мають тенденцію до випередження зростання виробництва.
У міжнародну торговельну сферу щорічно надходить 1 /5 всього, що виробляється, вирощується та добувається на Землі.
Участь окремих країн та їх угруповань у світовому обміні залежить від ступеня їх залучення до міжнародного поділу праці та інтеграції у світове господарство.
Чітко діє тенденція до різкого збільшення у світовому товарообороті частки продукції обробної промисловості, яка стала перевищувати 3/4, тоді як у 1980 р ї частка становила близько 60 відсотків. Відповідно зменшується частка сировини.
Найбільш значною і динамічною групою товарів на світовому ринку є машини та обладнання, частка яких досягла 1 /З обсягу світової торгівлі (у 60-х роках вона становила приблизно 1/5).
Фритредерство полягає в проведенні лібералізації зовнішньої торгівлі та інших зовнішньоекономічних зв'язків країни при мінімальному втручанні держави в приватнопідприємницьку діяльність. Політика фритредерства зародилася в Англії в останній третині XVIII ст. і розгорнулася в першій половині XIX ст. Вона була пов'язана з промисловим переворотом, завдяки якому Англія стала "майстернею світу". Країна за таких умов була зацікавлена у знятті перепон, насамперед у вигляді високих мит, на шляху ввезення англійських товарів в інші країни, знижуючи, в свою чергу, бар'єри на шляху ввезення зерна та певних видів сировини на свій ринок (відомі "хлібні закони"). Дешевий хліб ще більше підвищував конкурентоспроможність англійських промислових товарів на зовнішніх ринках, оскільки вів до зниження вартості робочої сили в країні.
Протекціонізм — зовнішньоекономічна політика держави, що спрямована на підтримку розвитку національної економіки і здійснюється за допомогою економіко-політич-них бар'єрів, які захищають внутрішній ринок від певних іноземних товарів (відповідні аналоги національного виробництва, неконтрольований ввіз іноземних капіталів тощо). При цьому інструментарієм зовнішньоекономічної політики держави є: мито, кількісні обмеження і заборона імпорту певних товарів, підтримка через стимулювання національного експорту, валютне регулювання тощо. Для протекціонізму характерне фінансове заохочення національної економіки для розвитку конкурентоспроможного виробництва і економічного зростання.