75.Міжнародні економічні відносини:зміст та структура

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — економічні відносини в системі світового господарства.

Форми міжнародних економічних відносин:

1. Світова торгівля

2. Міжнародний рух капіталів

3. Міжнародні валютно-фінансові відносини

4. Міграція робочої сили

5. Науково-Технічне співробітницт

Проблемам світової торгівлі, міжнародних валютно-фінансових відносин та міграції робочої сили присвячені наступні параграфи. Дві форми МЕВ: міжнародний рух капіталів і науково-тех­нічне співробітництво.

Міжнародний рух капіталів (МРК) — переміщен­ня засобів за кордон (або з-за кордону) з метою отри­мання прибутку.

76.Міжнародна валютно-фінансова система

Валюта в широкому розумінні — це грошова оди­ниця країни (гривня, рубль, долар і т, ін.); у вузькому розумінні — це грошові одиниці іноземних держав.

Національна валютна система -- форма організації валютних відносин країни, що визначається національним законодавством

Структура національної валютної системи:

1. Національна гро­шова (валютна) одиниця

2. Золотовалютні ре­зерви країни

3. Умови конвертова-ності національ­них валют

4. Режим ринку валют

5. Режим ринку золота

6. Статус національних уста­нов, що регулюють ва­лютні відносини країни

Етапи розвитку міжнародної валютної системи (МВС):

І. Система "золотого стандарту"

1. золотомонетний стандарт- обіг золотих монет і вільний обмін паперових та кредитних гро­шей на золото(діяв із 1867 р. до початку XX ст.);

2.золотозливковий стандарт- (з початку XX ст. до Пер­шої світової війни); можливість об­міну знаків вартості на золото тільки тоді, коли пред'явлена сума гро­шових знаків відповідає ціні золотого зливка.

3.золотодевізний (золотовалютний) стандарт- до­зволяє обмінюва­ти банкноти на іноземну валюту (девізи), розмін­ну на золото(із 1922 р. до початку Другої світової війни).

Переваги:

- стабільність курсів валют сприяє розвитку торгівлі й зменшує ризики;

• жорстке саморегулювання. Недоліки:

• відмова від самостійної грошової політики;

— залежність від видобутку золота.

II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)

• встановлення твердих обмінних курсів країн-учасниць до курсу долара;

• курс долара фіксований до золота;

• центральні банки підтримують стабільний курс на­ціональної валюти відносно долара;

— організаційною ланкою виступають МВФ і МБРР.

III. Ямайська валютна система (створена у 1976 р.) --- заснована на кількох валютах;

• відмінено монетний паритет золота;

--- основний засіб розрахунків - вільно конвертована валюта, а також міжнародні кредитні гроші -- СПЗ ("спеціальні права запозичення" - створена у 1969 р) і ре­зервні позиції МВФ;

--- вільний плаваючий курс валют визначається попи­том і пропозицією;

— центральні банки країн не зобов'язані втручатися в роботу валютних ринків для підтримання фінансового па­ритету національних валют;

• країна сама обирає режим валютного курсу (фіксова­ний, плаваючий або змішаний).

Курс валюти — це ціна грошової одиниці однієї краї­ни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Котирування — визначення офіційними державни­ми органами (центральним банком) ціни іноземної валюти.