59. Державний борг. Управління державним боргом

Нагромаджена сума позичених урядом коштів для фінансування дефіцитну державного бюджету утворює державний борг.

Державний борг існує у двох формах: внутрішнього боргу перед юридичними та фізични­ ми особами країни; зовнішнього боргу перед іноземними країнами (між­народними фінансовими організаціями, урядами іноземних країн та іноземними приватними особами й організаціями).

Існує безпосередній зв'язок між бюджетним дефіцитом і державним боргом:

з одного боку, державний борг є різницею між нагрома­дженою сумою всіх позитивних сальдо бюджетів і сумою всіх від'ємних сальдо (дефіцитів), отже, бюджетний дефі­цит формує державний борг;

з другого боку, зростання боргу потребує додаткових ви­трат бюджету на його обслуговування, що зумовлює зрос­тання бюджетного дефіциту.

Вплив державного боргу на економіку: позитивний - у фазі економічного спаду викорис­тання державних запозичень стимулює споживчий попит, збільшує рівень зайнятості населення, стимулює економічне зростання;

негативний - витіснення приватного капіталу, що обмежує економічне зростання, спричиняє до перерозподілу доходів на користь власників державних облігацій, змен­шення обсягу споживчого попиту, збільшення податків дляобслуговування державного боргу.

Управління державним боргом — це система заходів держави, пов'язана з: вивченням кон'юнктури на ринку позичкового капіталу; випуском та розміщенням нових боргових зобов'язань; погашенням нових боргових зобов'язань; виплатою відсотків на позики; зміною строків позик; зміною відсоткових ставок на позики (конверсія); анулюванням боргу (у випадку фінансової неспро­можності держави).

60. Податки: зміст, структура, функції. Фінансова система України

Головним джерелом доходів держави є податки.

Податки — обов'язковий внесок до бюджету відповід­ного рівня платниками податків у порядку та на умовах, визначених законодавством.

Податкова система — сукупність чинних у країні податків, форм, принципів та методів їхньої побудо­ви, а також інститутів та організацій, що забезпе­чують вилучення їх, здійснюють контроль за дотри­манням податкового законодавства.

Елементи системи оподаткування: суб'єкт (платник податків) — юридична чи фізична особа, що сплачує податки; об'єкт оподаткування — кількісно визначений еко­номічний феномен, який служить базою для податкуван­ня. Іншими словами, податкова база — це грошова сума, з якої вилучається податок; джерело оподаткування — дохід платника податку, що підлягає оподаткуванню.

Джерело та об'єкт оподаткування взаємно пов'язані, оскільки власне дохід є джерелом сплати податку. Так, якщо оподатковують власне дохід або майно, що забезпечує дохід, ці два елементи взаємопов'язані. Якщо ж сплачується по­даток на майно чи землю, які перебувають в особистому користуванні й не приносять доходу, такий взаємозв'язок втрачається.

Податкова ставка (норма оподаткування) — законодав­че встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

Податкова ставка може існувати в таких формах: середньої податкової ставки — відношення обсягу податків до величини доходу, що підлягає оподаткуванню; граничної податкової ставки — відношення прирос­ ту податків до приросту доходу, що підлягає оподаткуванню. податкові пільги — звільнення від податків або змен­шення податкових ставок.

Податкова квота характеризує рівень оподаткування і визначається як частка податку в доході платника. З точки зору соціальної справедливості, цей елемент оподаткування має бути обов'язковим у формуванні механізму оподатку­вання. Але введення податкової квоти зменшує можливість впливу податків як економічного регулятора держави. Тому податкова квота законодавче не встановлюється.

Зв'язок між розміром податкової ставки та обсягами податкових надходжень до бюджету дослідив американ­ський економіст А. Лаффер. Графічне зображення цієї за­лежності відоме як "крива Лаффера"

Ця крива виявляє таку ставку оподаткування, за якої податкові надходження досягають максимального обсягу (ТУ). При подальшому зростанні податкової ставки нівелю­ються стимули до підприємництва та праці, знижується податкова база та податкові надходження до бюджету. При

податковій ставці 100 % держава не отримуватиме доходу, оскільки охочих працювати безоплатно немає.

А Податкові надходження

Ставка оподаткування

Крива Лаффера

За об'єктом оподаткування: податки на доходи фізичних і юридичних осіб (заро­бітну плату, прибуток, ренту тощо); податки на майно (сплачуються постійно впродовж усього часу перебування майна у власності); податки на споживання (сплачуються при викорис­танні доходів). За методом стягнення: розкладні — спочатку встановлюється обсяг податко­вих надходжень, необхідних для потреб держави, а потім цю суму розкладають на окремі частини за територіями

Визначальним критерієм класифікації податків є фор­ма оподаткування.

За цією ознакою розрізняють такі податки:

Прямі — вилучаються безпосередньо у власників май­на, отримувачів доходу.

Непрямі (опосередковані) -- вилучаються у сфері ре­алізації або споживання товарів та послуг, тобто перекла­даються на споживача і не залежать від рівня доходу.