155. Харчова промисловість України та принципи її розміщення

Головним завданням галузі є виробництво про­дуктів харчування. До її складу входить майже 40 галузей і виробництв. За обсягами виробництва хар­чова промисловість посідає одне з перших місць в економіці України, асортимент виробленої проду­кції включає понад 3000 найменувань.

Підприємства харчової промисловості розташо­вані по території України практично повсюдно, однак при їх розміщенні враховуються особливос­ті кожної галузі. Останнім часом зростає кількість підприємств харчової промисловості. Вони створю­ються поблизу джерел сировини, у колективних і фермерських господарствах.

Географія і фактори розміщення харчової про­мисловості:

— цукрова (Лісостеп), борошномельно-круп'яна (Лісостеп і Степ), олійно-жирова (Степ, південь Лі­состепу), консервна (Степ, Крим, захід Лісостепу), виноробна (Крим, Закарпаття, Степ), рибна (при­морські міста) — сировинний фактор;

— макаронна і хлібопекарська (повсюдно), кон­дитерська (повсюдно), молочна (повсюдно) — спо­живчий;

— м'ясна (переважно великі міста) — сировин­ний і споживчий.

Сьогодні харчова промисловість посідає одне з провідних місць в економіці України: частка галу­зі в загальному обсязі промислового виробництва чорної металургії і досягає 18 % .

Зросла конкурентоспроможність українських продуктів харчування на внутрішньому і зовнішньому ринках. Майже 95 % продовольчих товарів, що реалізуються на внутрішньому ринку, є продуктами вітчизняного виробництва.

Продовольчі товари з України експортуються до країн СНД, Балтії, а та­кож, майже до 20 країн далекого зарубіжжя.

Харчова галузь посідає перше місце за обсягами залучених іноземних ін­вестицій. До неї надійшло близько 900 млн дол. СІЛА, що становить 19 % усіх іноземних інвестицій, вкладених у вітчизняну економіку.

Серед основних пріоритетів державної політики у сфері харчової промисло­вості — створення сприятливих умов для активізації інноваційного розвитку галузі, прискорення модернізації її матеріально-технічної бази, впровадження сучасних технологій та широке застосування новітніх наукових розробок.

Висновок. Харчова промисловість — галузь повсюдного, рівномірного розта­шування. Позитивні зрушення, досягнуті в харчовій промисловості протя­гом останніх п'яти років, формують підґрунтя для забезпечення стабільно­го економічного зростання в Україні, підвищення добробуту населення.

156. Хімічна промисловість та її місце в хімічному комплексі України

Хімічна промисловість належить до складних галузей. У структурі хімічної та нафтохімічної галузей виділяють такі підгалузі: гірничо-хіміч­ну; основну хімію; хімію органічного синтезу; галузі з виробництва полімерних матеріалів; хімію тонкого органічного синтезу (лаки, фарби, фотохімічні товари); побутову хімію. Основу хімічної промисловості становлять видобуток сировини, виробництво мінеральних добрив і полімерних матеріалів.

Географія сировинних ресурсів, їх потужність, умови залягання іс­тотно впливають на розміщення підприємств гірничо-хімічної промисловості.

При обгрунтуванні розміщення конкретних хімічних виробництв ураховують і чинники, що випливають із структури витрат на одержання та споживання хімічної продукції: сировинний (частка сировини і матері­алів в 1 т готового продукту); енергетичний (витрати палива в умовних тоннах на 1 т готового продукту); водний (об'єми водоспоживання і стіч­них вод, які потребують очищення); трудовий (виділення виробництв з високими затратами живої праці на одиницю готової продукції); транс­портний (для обгрунтування розміщення великотоннажних виробництв).

Дуже важливим чинником впливу на розміщення хімічних вироб­ництв є утворення різних твердих, рідких і газоподібних відходів. Особливо багато відходів у гірничій хімії. Значення кожного чинника залежить від структури витрат на виробництво продукції в хімічній і нафтохімічній промисловості.

Вирішальний вплив на основні чинники, що визначають вибір ра­йону розміщення хімічних виробництв, має науково-технічний прогрес. Істотно змінюється значення сировинного й енергетичного чинників. Поступово зменшується їх лімітний вплив. Впроваджуються безвідходні технології, автоматизація виробництва.

У хімічній промисловості використовуються різні види енергії: еле­ктрична, теплова, механічна, світлова, штучний холод. Енергоносіями є електричний струм, пара, гаряча вода, паливо, охолоджена вода, повіт­ря, інертні гази.

Ефективність розміщення окремих підприємств хімічної промис­ловості прямо залежить від форм організації виробництва: концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування. Особливо ефективною є концентрація виробництва, зумовлена його значною фондомісткістю, великою потребою господарства в хімічній продукції, високими темпами науково-технічного прогресу.

Хімічна промисловість найбільш розвинена в Донбасі, Придніпро­в'ї та Прикарпатті.

Продукцією гірничо-хімічної промисловості є калійні солі Калуша і Стебника, сірка Роздолу та Яворова, кам'яна сіль Артемівська і Слов'ян­ська, вапняки Донецької області та АР Крим. Галузь сконцентрована переважно в Карпатському, Донецькому і Придніпровському економіч­них районах.

Основна хімічна промисловість виробляє соду, сірчану кислоту й мінеральні добрива. Виробництво кальцинованої соди зосереджене в ра­йонах залягання солей та вапняків у Слов'янську й Лисичанську, каустичної соди - в Слов'янську, Лисичанську і Красноперекопську. Сір­чанокислотне виробництво розміщене здебільшого в районах споживання сірчаної кислоти, яка відзначається низькою транспортабельністю. Під­приємства галузі тяжіють до основних районів і центрів хімічної промисловості. Вони розміщені разом з виробництвом фосфорних і азо­тних добрив у Костянтинівці, Сумах, Вінниці, Одесі, Горлівці, Дніпродзержинську й Лисичанську.

Виробництво мінеральних добрив (азотних, калійних, фосфорних і комбінованих гранульованих з домішками мікроелементів) є провідною галуззю хімічної промисловості України.

Фосфорні добрива виробляють з привізних апатитів Кольського півострова на Вінницькому й Костянтинівському хімічних заводах, Сум­ському ВО «Хімпром» та Одеському суперфосфатному заводі. Використовують також фосфорити Кролевецького (Сумська область), Ізюмського (Харківська) та Придністровських родовищ.

Азотно-тукова промисловість, що виникла поблизу коксохімічних підприємств, використовує коксовий газ для виробництва аміаку. Кар­динальні зміни в географії цієї промисловості сталися внаслідок переходу на більш економічну сировину - природний газ. Розгалужена система газопроводів уможливила наближення її підприємств до районів споживан­ня. Азотно-тукова промисловість України випускає азотні добрива: сульфат амонію, аміачну селітру, карбамід тощо. Основні центри їх виро­бництва - Дніпродзержинськ, Горлівка, Лисичанськ, Алчевськ, Сєверодонецьк, Запоріжжя, Черкаси, Рівне.

Хімічна промисловість Украї'ни потребує корінної реконструкції, яка передбачає насамперед закриття неконкурентоспроможних підпри­ємств, налагодження виробництва сировини, необхідної для внутрішнього споживання.

Лісова промисловість. Лісопромисловий комплекс України інтен­сивно формується в умовах малого заліснення та недостатніх запасів лісової сировини. Наявні площі й запаси лісу не відповідають природним потенційним можливостям території і різноманітним потребам господар­ства й населення в деревині та іншій лісовій продукції. Складовими частинами лісового комплексу України є лісогосподарський, деревооб­робний, целюлозно-паперовий та лісохімічний підкомплекси.

157. Черкаська область відноситься до областей, які мають такий тип виробничої спеціалізації:, що базується на буряково-зерновому господарстві (з овочівництвом і садівництвом), а також на м'ясо-молочному тваринництві.В області діє понад 300 промислових підприємств, які виробляють електроенергію, видобувають вугілля, випускають мінеральні добрива, аміак, хімічні волокна, засоби автоматизації та обчислювальної техніки, технологічне обладнання для переробних галузей, машини та обладнання для тваринництва і кормовиробництва, товари народного споживання продовольчої та непродовольчої груп. В харчовій промисловості найбільшого розвитку набули такі галузі, як цукрова, м'ясопереробна, молочна, борошномельно-круп'яна, лікеро-горілчана, консервна.Основні підприємства області:ВАТ «Азот»,Черкаський завод хімічних реактивів,ВАТ «Темп»,ДВО «Оризон»,ЗАТ «Черкаситара»,ЗАТ «Лігетт-дукат-Україна»,АТ «Рось»,ВАТ "Черкаський лакофарбовий завод «Аврора»,ВАТ "Черкаський автобус «Богдан»,АТ «Ватфарм»,ТОВ «Черкаський лікеро-горілчаний завод».

158. Чи тотожні об'єкт і предмет дослідження дисципліни "Розміщення продуктивних сил": ні, не тотожні, так як обєктом є продуктивні сили, що розглядаються як сукупність трудових ресурсів і засобів виробництва, а предметом – їх розміщення і розвиток.