121. Розміщення продуктивних сил як галузь економічної науки

Зародження науки про розміщення продуктивних сил та особ­ливості регіональної економіки зобов'язане, насамперед, еконо­мічній і соціальній географії, у надрах якої вона й постала. Саме остання вивчає розташування виробництва та його окремих галу­зей загалом і суспільно-територіальний поділ праці та територіа­льну організацію народного господарства, зокрема. Економічна географія пройшла свій шлях становлення від початкових етапів, коли вона виконувала здебільшого довідкові функції (до середини XIX ст.), до сьогоднішніх часів, коли вона перетворилася у науко­во-пізнавальну дисципліну, бо у своїх дослідженнях опирається на економічні закони розвитку.

Саме вищевикладене дає підстави стверджувати, що економі­чна та соціальна географія має найтісніший зв'язок із наукою про розміщення продуктивних сил та їхню диференціацію, яка вхо­дить до кола економічних дисциплін, хоча, водночас, спирається на результати наукових досліджень не тільки географічних, але й природничих, технічних, суспільних наук. Висліди їхніх вишуку­вань безпосередньо впливають на характер розміщення промис­ловості, сільського господарства, будівництва, транспорту тощо. Усе ж провідною заувагою щодо основних положень розміщення продуктивних сил є їхнє базування на законах і категоріях, які вивчає і визначає економічна теорія.

Отже, наука про розміщення продуктивних сил і економіку регіонів, як економічна дисципліна, широко послуговується ре­зультатами наукових досліджень галузевих економік, економіки праці, менеджменту, маркетингу, економіки природокористуван­ня, економічної історії, економічної статистики, економічної кі­бернетики тощо. Ці дисципліни забезпечують її інформацією, ме­тодами дослідження, різноманітними кількісними показниками, що параметризують економічний процес. Натомість, розміщення продуктивних сил і регіональна економіка збагачує інші економі­чні науки власними категоріями, інформативним матеріалом про регіональні економічні характеристики, геопросторовими уза­гальненнями галузевої структури, демоекістичною детермінізацією останньої тощо. Загалом наука і практика розміщення продук­тивних сил, їхня територіальна інтерпретація мають першочерго­ве значення для територіального планування та формування ці­льових галузевих і територіальних комплексних програм.

Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів - галузь економічної науки, яка грунтується на загальних економічних за­конах, їхнє завдання, найперше, полягає у визначенні та вироб­ленні теоретичних засад, необхідних для практичного розв'язання проблем раціоналізації просторового розосередження населення та виробництва. Для досягнення означеної мети необхідне здійс­нення всеосяжної характеристики соціально-економічної та ре­сурсної бази суспільного виробництва, виявлення особливостей демографічних умов та екістичного поля і простеження впливу останніх на загальнодержавний та регіональний господарський комплекс. Звичайно, сьогоднішня фіксаційна картина стану роз­міщення продуктивних сил є результатом їхнього тривалого роз­витку, тому тут необхідно досліджувати історичну динаміку, щоб наголосити на історико-географічних закономірностях зміни гос­подарсько-культурних угруповань будь-якої території.