
- •Т_т Питання (бд) т_т
- •1. Інформація, дані, знання, аспекти роботи з даними. 1.1. Інформація, дані, знання
- •1.2. Аспекти роботи з даними
- •2. Поняття про інформаційні технології.
- •1.3. Поняття про інформаційні технології
- •3. Особливості та завдання іс.
- •1.4. Особливості та завдання іс Особливості інформаційних систем
- •Завдання інформаційних систем
- •4. Файлові інформаційні системи (фіс).
- •1.6. Файлові інформаційні системи (фіс)
- •5. Ідея скбд, відміни від фіс.
- •1.7. Ідея скбд, відміни від фіс
- •6. Визначення банку даних. Вимоги до БнД.
- •1.8. Визначення банку даних (БнД). Вимоги до БнД
- •7. Переваги централізації керування даними.
- •1.9. Переваги централізації керування даними
- •8. Життєвий цикл інженерного виробу.
- •2.1. Життєвий цикл інженерного виробу
- •9. Моделі життєвого циклу розробки іс (задачна модель, каскадна модель, спіральна модель).
- •2.2. Моделі життєвого циклу розробки іс
- •2.3. Задачна модель
- •2.4. Каскадна модель
- •2.5. Спіральна модель
- •10. Загальна технологія створення іс та ас.
- •2.6. Загальна технологія створення іс та ас
- •11. Основи побудови банків даних БнД.
- •2.7. Основи побудови банків даних БнД
- •Архітектура БнД
- •12. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства.
- •3.1. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства
- •13. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams).
- •3.2. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams)
- •Зовнішні сутності
- •Системи і підсистеми. Процеси
- •Накопичувачі даних
- •Потоки даних
- •Побудова ієрархії діаграм потоків даних Діаграма потоків даних dfd0
- •Діаграма потоків даних dfd1
- •Діаграма потоків даних dfd2
- •14. Матриці подій.
- •3.3. Матриці подій
- •15. Історичний розвиток технології sadt.
- •4.1. Історичний розвиток технології sadt
- •16. Склад функціональної моделі, ієрархія діаграм, типи зв’язків між функціями.
- •4.2. Склад функціональної моделі
- •4.3. Ієрархія діаграм
- •4.4. Типи зв'язків між функціями
- •(0) Тип випадкової зв'язності
- •(1) Тип логічної зв'язності
- •(2) Тип тимчасової зв'язності
- •(4) Тип комунікаційної зв'язності
- •(5) Тип послідовної зв'язності
- •(6) Тип функціональної зв'язності
- •17. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд.
- •5.1. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд
- •18. Модель «сутність-зв’язок».
- •5.2. Модель «Сутність - зв'язок»
- •19. Типи зв’язків.
- •5.3. Типи зв'язків
- •20. Степені зв’язку, залежність по коду.
- •5.4. Степені зв’язку, залежність по коду
- •Залежність за кодом
- •22. Композиція зв’язків.
- •5.6. Композиція зв'язків
- •23. Типи і підтипи (ролі).
- •5.7. Типи і підтипи
- •24. Поняття життєвого циклу об’єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц.
- •5.8. Поняття життєвого циклу об'єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц
- •25. Обмеження цілісності, бізнес-правила.
- •5.9. Обмеження цілісності. Бізнес-правила
- •Бізнес-правила
- •26. Локальні інфологічні моделі.
- •5.10. Локальні інфологічні моделі
- •27. Побудова глобальної інфологічної моделі.
- •5.11. Побудова глобальної інфологічної моделі
- •28. Базові поняття реляційних баз даних.
- •6.1. Базові поняття реляційних баз даних
- •Тип даних
- •Кортеж, відношення
- •Фундаментальні властивості відношень
- •29. Реляційна модель даних.
- •6.2. Реляційна модель даних
- •Цілісність сутності та посилань
- •Базисні засоби маніпулювання реляційними даними
- •30. Реляційна алгебра та її операції.
- •6.3. Реляційна алгебра та її операції
- •Загальна інтерпретація реляційних операцій
- •Замкнутість реляційної алгебри і операція перейменування Особливості теоретико-множинних операцій реляційної алгебри
- •Спеціальні реляційні операції
- •Операція обмеження
- •Операція взяття проекції
- •Операція з'єднання відношень
- •Операція поділу відношень
- •31. Реляційне числення на кортежах.
- •6.4. Реляційне числення на кортежах
- •Кортежні змінні та правильно побудовані формули
- •Цільові списки і вирази реляційного обчислення
- •32. Реляційне числення на доменах.
- •6.5. Реляційне числення на доменах
- •33. Аномалії та їх види.
- •7.2. Аномалії та їх види
- •Аномалія вставки (insert)
- •Аномалія оновлення (update)
- •Аномалія видалення (delete)
- •Перша нормальна форма
- •Друга нормальна форма
- •Третя нормальна форма
- •Нормальна форма Бойса-Кодда
- •Четверта нормальна форма
- •П'ята нормальна форма
- •36. Ієрархічна мд.
- •8.1. Ієрархічна мд
- •Ієрархічна структура даних
- •Операції над ієрархічною структурою
- •Вибирання даних
- •Маніпулювання даними
- •Переваги та недоліки ієрархічної моделі
- •37. Мережна мд.
- •8.2. Мережна мд
- •Мережна структура даних
- •Операції над мережною структурою
- •Переваги та недоліки мережної моделі
- •38. Визначення банку даних (БнД).
- •9.1. Визначення банку даних (БнД)
- •39. Вимоги до БнД.
- •9.2. Вимоги до БнД
- •40. БнД як автоматизована система. Види забезпечення.
- •9.3. БнД як автоматизована система. Види забезпечення
- •41. Архітектура БнД.
- •9.4. Архітектура БнД
- •42. Адміністратор бд і його функції.
- •9.5. Адміністратор бд і його функції
- •43. Довідник даних.
- •9.6. Довідник даних
- •45. Централізація і децентралізація процесів обробки даних.
- •9.8. Централізація і децентралізація процесів обробки даних
- •46. Історія, роль та значення мови sql.
- •10.1. Історія, роль та значення мови sql
- •47. Мови опису даних і маніпулювання даними.
- •10.2. Мови опису даних і маніпулювання даними
- •Мова визначення даних
- •Мова маніпулювання даними
- •Мова керування даними
- •48. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними.
- •10.3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними
- •Операція вибірки (обмеження)
- •Операція проекції
- •Операція з'єднання
- •Операція об'єднання
- •Операція перетину
- •Операція різниці
- •Операція поділу
- •Операція декартового добутку
- •Оператор rename
- •49. Віртуальні атрибути і таблиці.
- •10.4. Віртуальні атрибути і таблиці
- •50. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete.
- •10.5. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete
- •Insert - вставка рядків у таблицю
- •Update - оновлення рядків у таблиці
- •Delete - видалення рядків в таблиці
- •51. Тригери та цілісність посилання.
- •13.1. Тригери та цілісність посилання
- •Доступ до старих і нових значень рядків
- •Тригери й транзакції
- •Вкладеність тригерів
- •Тригер для View
- •52. Збереженні процедури.
- •13.2. Збереженні процедури
- •53. Використання курсорів.
- •13.3. Використання курсорів
- •54. Usability, значення і міфи.
- •17.1. Usability, значення і міфи
- •55. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік).
- •17.2. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік)
- •Методологічні основи ік
- •Узагальнена структура інформації для проектування інтерфейсу ас:
- •Хто може проектувати ік
- •Нормативно-технічна база – стандарти ік
- •Стилі інтерфейсу
- •56. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу.
- •17.3. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу
- •57. Етапи проектування ік.
- •17.4. Етапи проектування ік
- •Аналіз діяльності користувача
- •Поопераційний аналіз ефективності ік
- •58. Методи і критерії оцінки ік.
- •17.5. Методи і критерії оцінки ік
- •Цілі та критерії оцінки користувацького інтерфейсу
- •10 Правил по проектуванню якісних ік (по David f. Kelly):
- •59. Структура зовнішньої пам’яті.
- •18.1. Структура зовнішньої пам’яті Особливості реляційних скбд
- •Набір базових структур
- •60. Зберігання таблиць.
- •18.2. Зберігання таблиць
- •61. Індекси та в-дерева.
- •18.3. Індекси та в-дерева
- •Інвертовані списки
60. Зберігання таблиць.
18.2. Зберігання таблиць
Існують два принципових підходи до фізичного зберігання таблиць.
Найбільш поширеним є «порядкове (по-рядкам) зберігання» таблиць (рядок є одиницею фізичного зберігання). Природно, це забезпечує швидкий доступ до цілого рядку, але при цьому у зовнішній пам'яті дублюються загальні значення різних рядків однієї таблиці та, взагалі кажучи, можуть знадобитися зайві обміни із зовнішньою пам'яттю, якщо потрібна частина рядку.
Альтернативним (менш поширеним) підходом є зберігання таблиць по стовпцям, тобто одиницею зберігання є стовпець таблиці з виключеними дублікатами. Природно, що при такій організації:
сумарно в середньому витрачається менше зовнішньої пам'яті, оскільки дублікати значень не зберігаються;
за один обмін із зовнішньою пам'яттю в загальному випадку зчитується більше корисної інформації;
додатковою перевагою є можливість використання значень стовпця таблиці для оптимізації виконання операцій з'єднання;
але при цьому потрібні істотні додаткові дії для зборки цілого рядку (або його частини).
Оскільки набагато поширене зберігання по рядках, ми розглянемо трохи більш докладно цей спосіб зберігання таблиць. Типова структура сторінки даних зображена на рис. 18.2.
Рис. 18.2. Сторінка даних зі збереженням по рядкам
До основних характеристик цієї організації можна віднести наступні:
кожний рядок володіє унікальним ідентифікатором, незмінним увесь час існування рядку. Структура ідентифікатора випливає з наведеного вище рис. 18.1.
зазвичай кожен рядок зберігається цілком у одній сторінці. З цього випливає, що максимальна довжина кортежу будь-якої таблиці обмежена розмірами сторінки. Виникає питання: як бути з «довгими» даними, які в принципі не поміщаються в одній сторінці? Застосовуються кілька методів. Найбільш простим рішенням є зберігання таких даних в окремих (поза базою даних) файлах з заміною «довгого» даного в кортежі на назву відповідного файлу. Це рішення сильно обмежують можливість роботи з довгими даними (як, наприклад, видалити кілька байтів з середини 2-гігабайтного рядку?). В даний час все частіше використовується метод, коли «довгі» дані організовуються у вигляді B-дерев (двійкових дерев) послідовностей байтів;
як правило, в одній сторінці даних зберігаються рядки тільки однієї таблиці. Існують, однак, варіанти з можливістю зберігання в одній сторінці рядків декількох таблиць. Це викликає деякі додаткові витрати по частині службової інформації (при кожному рядку потрібно зберігати інформацію про відповідну таблицю), але зате іноді дозволяє різко скоротити число обмінів із зовнішньою пам'яттю при виконанні з'єднань;
зміна схеми таблиць, які зберігаються, з додаванням нового стовпця не викликає потреби у фізичній реорганізації таблиці. Досить лише змінити інформацію в описувачі таблиці та розширювати рядки тільки при занесенні інформації в новий стовпець;
оскільки таблиці можуть містити невизначені значення, необхідна відповідна підтримка на рівні зберігання;
проблема розподілу пам'яті в сторінках даних пов'язана з проблемами синхронізації транзакцій і журналізації і не завжди тривіальна. Наприклад, якщо в ході виконання транзакції деяка сторінка даних звільнюється, то її не можна перевести в статус вільних сторінок до кінця транзакції, оскільки при відкаті транзакції вилучені при прямому виконанні транзакції і відновлені при її відкаті рядки повинні отримати ті ж самі ідентифікатори та значення;
поширеним способом підвищення ефективності СКБД є кластерізація таблиць (тобто зберігання рядків, які одночасно викликаються, різних таблиць в одній області жорсткого диска) за значеннями одного або декількох стовпців. Корисним для оптимізації з'єднань є спільна кластерізація декількох таблиць.
Що ж до зберігання таблиць по стовпцях, то основна ідея полягає в спільному зберіганні всіх значень одного (або декількох) стовпців. Для кожного рядку таблиці зберігається рядок, який складається з посилань на місця розташування відповідних значень стовпців. Для розподілених баз даних, одним із прийомів є так зване вертикальне розділення таблиць, коли в різних вузлах мережі зберігаються різні проекції даної таблиці. Зберігання таблиці по стовпцях у певному сенсі є граничним випадком вертикального поділу таблиць.