
- •Т_т Питання (бд) т_т
- •1. Інформація, дані, знання, аспекти роботи з даними. 1.1. Інформація, дані, знання
- •1.2. Аспекти роботи з даними
- •2. Поняття про інформаційні технології.
- •1.3. Поняття про інформаційні технології
- •3. Особливості та завдання іс.
- •1.4. Особливості та завдання іс Особливості інформаційних систем
- •Завдання інформаційних систем
- •4. Файлові інформаційні системи (фіс).
- •1.6. Файлові інформаційні системи (фіс)
- •5. Ідея скбд, відміни від фіс.
- •1.7. Ідея скбд, відміни від фіс
- •6. Визначення банку даних. Вимоги до БнД.
- •1.8. Визначення банку даних (БнД). Вимоги до БнД
- •7. Переваги централізації керування даними.
- •1.9. Переваги централізації керування даними
- •8. Життєвий цикл інженерного виробу.
- •2.1. Життєвий цикл інженерного виробу
- •9. Моделі життєвого циклу розробки іс (задачна модель, каскадна модель, спіральна модель).
- •2.2. Моделі життєвого циклу розробки іс
- •2.3. Задачна модель
- •2.4. Каскадна модель
- •2.5. Спіральна модель
- •10. Загальна технологія створення іс та ас.
- •2.6. Загальна технологія створення іс та ас
- •11. Основи побудови банків даних БнД.
- •2.7. Основи побудови банків даних БнД
- •Архітектура БнД
- •12. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства.
- •3.1. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства
- •13. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams).
- •3.2. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams)
- •Зовнішні сутності
- •Системи і підсистеми. Процеси
- •Накопичувачі даних
- •Потоки даних
- •Побудова ієрархії діаграм потоків даних Діаграма потоків даних dfd0
- •Діаграма потоків даних dfd1
- •Діаграма потоків даних dfd2
- •14. Матриці подій.
- •3.3. Матриці подій
- •15. Історичний розвиток технології sadt.
- •4.1. Історичний розвиток технології sadt
- •16. Склад функціональної моделі, ієрархія діаграм, типи зв’язків між функціями.
- •4.2. Склад функціональної моделі
- •4.3. Ієрархія діаграм
- •4.4. Типи зв'язків між функціями
- •(0) Тип випадкової зв'язності
- •(1) Тип логічної зв'язності
- •(2) Тип тимчасової зв'язності
- •(4) Тип комунікаційної зв'язності
- •(5) Тип послідовної зв'язності
- •(6) Тип функціональної зв'язності
- •17. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд.
- •5.1. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд
- •18. Модель «сутність-зв’язок».
- •5.2. Модель «Сутність - зв'язок»
- •19. Типи зв’язків.
- •5.3. Типи зв'язків
- •20. Степені зв’язку, залежність по коду.
- •5.4. Степені зв’язку, залежність по коду
- •Залежність за кодом
- •22. Композиція зв’язків.
- •5.6. Композиція зв'язків
- •23. Типи і підтипи (ролі).
- •5.7. Типи і підтипи
- •24. Поняття життєвого циклу об’єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц.
- •5.8. Поняття життєвого циклу об'єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц
- •25. Обмеження цілісності, бізнес-правила.
- •5.9. Обмеження цілісності. Бізнес-правила
- •Бізнес-правила
- •26. Локальні інфологічні моделі.
- •5.10. Локальні інфологічні моделі
- •27. Побудова глобальної інфологічної моделі.
- •5.11. Побудова глобальної інфологічної моделі
- •28. Базові поняття реляційних баз даних.
- •6.1. Базові поняття реляційних баз даних
- •Тип даних
- •Кортеж, відношення
- •Фундаментальні властивості відношень
- •29. Реляційна модель даних.
- •6.2. Реляційна модель даних
- •Цілісність сутності та посилань
- •Базисні засоби маніпулювання реляційними даними
- •30. Реляційна алгебра та її операції.
- •6.3. Реляційна алгебра та її операції
- •Загальна інтерпретація реляційних операцій
- •Замкнутість реляційної алгебри і операція перейменування Особливості теоретико-множинних операцій реляційної алгебри
- •Спеціальні реляційні операції
- •Операція обмеження
- •Операція взяття проекції
- •Операція з'єднання відношень
- •Операція поділу відношень
- •31. Реляційне числення на кортежах.
- •6.4. Реляційне числення на кортежах
- •Кортежні змінні та правильно побудовані формули
- •Цільові списки і вирази реляційного обчислення
- •32. Реляційне числення на доменах.
- •6.5. Реляційне числення на доменах
- •33. Аномалії та їх види.
- •7.2. Аномалії та їх види
- •Аномалія вставки (insert)
- •Аномалія оновлення (update)
- •Аномалія видалення (delete)
- •Перша нормальна форма
- •Друга нормальна форма
- •Третя нормальна форма
- •Нормальна форма Бойса-Кодда
- •Четверта нормальна форма
- •П'ята нормальна форма
- •36. Ієрархічна мд.
- •8.1. Ієрархічна мд
- •Ієрархічна структура даних
- •Операції над ієрархічною структурою
- •Вибирання даних
- •Маніпулювання даними
- •Переваги та недоліки ієрархічної моделі
- •37. Мережна мд.
- •8.2. Мережна мд
- •Мережна структура даних
- •Операції над мережною структурою
- •Переваги та недоліки мережної моделі
- •38. Визначення банку даних (БнД).
- •9.1. Визначення банку даних (БнД)
- •39. Вимоги до БнД.
- •9.2. Вимоги до БнД
- •40. БнД як автоматизована система. Види забезпечення.
- •9.3. БнД як автоматизована система. Види забезпечення
- •41. Архітектура БнД.
- •9.4. Архітектура БнД
- •42. Адміністратор бд і його функції.
- •9.5. Адміністратор бд і його функції
- •43. Довідник даних.
- •9.6. Довідник даних
- •45. Централізація і децентралізація процесів обробки даних.
- •9.8. Централізація і децентралізація процесів обробки даних
- •46. Історія, роль та значення мови sql.
- •10.1. Історія, роль та значення мови sql
- •47. Мови опису даних і маніпулювання даними.
- •10.2. Мови опису даних і маніпулювання даними
- •Мова визначення даних
- •Мова маніпулювання даними
- •Мова керування даними
- •48. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними.
- •10.3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними
- •Операція вибірки (обмеження)
- •Операція проекції
- •Операція з'єднання
- •Операція об'єднання
- •Операція перетину
- •Операція різниці
- •Операція поділу
- •Операція декартового добутку
- •Оператор rename
- •49. Віртуальні атрибути і таблиці.
- •10.4. Віртуальні атрибути і таблиці
- •50. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete.
- •10.5. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete
- •Insert - вставка рядків у таблицю
- •Update - оновлення рядків у таблиці
- •Delete - видалення рядків в таблиці
- •51. Тригери та цілісність посилання.
- •13.1. Тригери та цілісність посилання
- •Доступ до старих і нових значень рядків
- •Тригери й транзакції
- •Вкладеність тригерів
- •Тригер для View
- •52. Збереженні процедури.
- •13.2. Збереженні процедури
- •53. Використання курсорів.
- •13.3. Використання курсорів
- •54. Usability, значення і міфи.
- •17.1. Usability, значення і міфи
- •55. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік).
- •17.2. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік)
- •Методологічні основи ік
- •Узагальнена структура інформації для проектування інтерфейсу ас:
- •Хто може проектувати ік
- •Нормативно-технічна база – стандарти ік
- •Стилі інтерфейсу
- •56. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу.
- •17.3. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу
- •57. Етапи проектування ік.
- •17.4. Етапи проектування ік
- •Аналіз діяльності користувача
- •Поопераційний аналіз ефективності ік
- •58. Методи і критерії оцінки ік.
- •17.5. Методи і критерії оцінки ік
- •Цілі та критерії оцінки користувацького інтерфейсу
- •10 Правил по проектуванню якісних ік (по David f. Kelly):
- •59. Структура зовнішньої пам’яті.
- •18.1. Структура зовнішньої пам’яті Особливості реляційних скбд
- •Набір базових структур
- •60. Зберігання таблиць.
- •18.2. Зберігання таблиць
- •61. Індекси та в-дерева.
- •18.3. Індекси та в-дерева
- •Інвертовані списки
45. Централізація і децентралізація процесів обробки даних.
9.8. Централізація і децентралізація процесів обробки даних
Архітектура ІС може бути:
централізованою;
розподіленою.
Для невеликих систем використовується клієнт-серверна архітектура, коли централізовано збереження та керування даними на одному сервері. Централізація процесів обробки даних дозволяє усунути такі недоліки як незв'язаність, суперечливість і надмірність даних в ІС, забезпечує можливість стандартизації подання даних, санкціонованого доступу тощо. Однак у міру зростання БД, використання їх в територіально рознесених організаціях призводить до того, що централізована СКБД погано справляється із зростанням числа оброблених транзакцій. Це призводить до зниження загальної надійності та продуктивності системи при обробці запитів користувачів.
Якщо система велика, тоді вона як правило розподілена - дані зберігаються в декількох місцях. Децентралізація процесів обробки даних в ІС дозволяє підвищити загальну продуктивність системи внаслідок розподілу навантаження по декільком вузлам обробки (хоча і за рахунок зниження вимог до цілісності та суперечливості даних та їх безпеки).
Доводи на користь розподілу обробки:
не можна створити дійсно велику систему, не децентролізовав дані, тому що або сервер становиться дуже завантаженим (повільно працює) або не вистачає каналів зв'язку;
сервери використовуються в одному периферійному підрозділі (в основному);
вигідно зберігати дані та обробляти на місцях виникнення;
підвищення продуктивності системи (наприклад, велике число операцій пошуку та маніпулювання з вторинними ключами).
До недоліків розподілених систем слід віднести адміністрування і захист даних, та випадок, коли користувачі можуть переміщатися разом з даними.
Доводи на користь централізації даних:
використовуються централізовані програми;
дані, що виникають в різних підрозділах, розглядаються системою як одне ціле (логічно);
великий обсяг даних загального призначення;
просте адміністрування даних;
захист даних;
користувачі можуть переміщатися (без переміщення даних).
В одній і тій же системі одні дані можуть бути централізованими, інші - децентралізованими. Основне завдання при проектуванні розподіленої БД - розподіл даних по мережі.
Розподілені системи виникають двома шляхами:
революційним - спочатку не було зовсім ніякої системи, а потім вона була створена;
еволюційним - є 5, 6 .. 10 систем (така ситуація іноді називається «клаптева автоматизація»), і на їх базі ми створюємо нову систему. Тут можуть бути проблеми: не стикування даних, різні СКБД, різний рівень розвитку інформаційної культури в різних точках проекту.
46. Історія, роль та значення мови sql.
10.1. Історія, роль та значення мови sql
SQL (зазвичай вимовний як «СІКВЕЛ» або «ЕСКЮЕЛЬ») символізує собою Структуровану Мову Запитів. Це - мова, яка дає Вам можливість створювати і працювати в реляційних базах даних, які є наборами зв'язаної інформації, що зберігається в таблицях.
Інформаційний простір з кожним днем стає більш уніфікованим. Це призвело до необхідності створення стандартної мови, яка могла би використовуватися у великій кількості різних видів комп'ютерних середовищ. Стандартна мова дозволяє користувачам, які знають один набір команд, використовувати їх для створення, знаходження, зміни та передачі інформації - незалежно від того, чи працюють вони на персональному комп'ютері, ноутбуці або смартфоні. У нашому все більш і більш взаємопов'язаному комп'ютерному світі, користувач з такою мовою, має величезну перевагу у використанні та узагальненні інформації з ряду джерел за допомогою великої кількості способів.
Елегантність і незалежність від специфіки комп'ютерних технологій, а також її підтримка лідерами промисловості в області технології реляційних баз даних, зробило SQL (і, ймовірно, протягом осяжного майбутнього залишить її) основною стандартною мовою. З цієї причини, кожен, хто хоче працювати з базами даних 22 століття, повинен знати SQL.
Стандарт SQL визначається ANSI (Американським Національним Інститутом Стандартів) і в даний час також приймається ISO (Міжнародна Організація по Стандартизації). Однак, більшість комерційних програм баз даних розширюють SQL без повідомлення ANSI, додаючи різні особливості в цю мову, які, як вони вважають, будуть вельми корисні. Іноді вони дещо порушують стандарт мови, хоча хороші ідеї мають тенденцію розвиватися і незабаром ставати стандартами «ринку» самі по собі в силу корисності своїх якостей.
Мова SQL стала фактично стандартною мовою доступу до баз даних. Всі СКБД, що претендують на назву «реляційні», реалізують той або інший діалект SQL. Багато нереляційних систем вже також мають засоби доступу до реляційних даних. Метою стандартизації є переносимість додатків між різними СКБД.
Слід зауважити, що в даний час, жодна система не реалізує стандарт SQL в повному обсязі. Крім того, у всіх діалектах мови є можливості, які не є стандартними. Таким чином, можна сказати, що кожен діалект - це підмножина деякого стандарту SQL. Це ускладнює переносимість додатків, розроблених для одних СКБД в інші СКБД.
Мова SQL оперує термінами, що декілька відрізняються від термінів реляційної теорії, наприклад, замість «відношень» використовуються «таблиці», замість «кортежів» - «рядки», замість «атрибутів» - «колонки» або «стовпці».
Стандарт мови SQL, хоча і заснований на реляційній теорії, але в багатьох місцях відходить він неї. Наприклад, відношення в реляційній моделі даних не допускає наявності однакових кортежів, а таблиці в термінології SQL можуть мати однакові рядки. Є й інші відмінності.
Мова SQL є реляційно повною. Це означає, що будь-який оператор реляційної алгебри може бути представлений оператором SQL.
Ми будемо, в основному, слідувати стандарту ANSI, але одночасно іноді показуватиме і деякі найбільш загальні відхилення від цього стандарту.
Точний опис особливостей мови наводиться в документації на СКБД, яку Ви використовуєте. Далі всі SQL-приклади ми будемо розглядати на основі SQL системи Oracle 11g Express Edition, що відповідає стандартам ANSI-92 і частково SQL-2003.