
- •Т_т Питання (бд) т_т
- •1. Інформація, дані, знання, аспекти роботи з даними. 1.1. Інформація, дані, знання
- •1.2. Аспекти роботи з даними
- •2. Поняття про інформаційні технології.
- •1.3. Поняття про інформаційні технології
- •3. Особливості та завдання іс.
- •1.4. Особливості та завдання іс Особливості інформаційних систем
- •Завдання інформаційних систем
- •4. Файлові інформаційні системи (фіс).
- •1.6. Файлові інформаційні системи (фіс)
- •5. Ідея скбд, відміни від фіс.
- •1.7. Ідея скбд, відміни від фіс
- •6. Визначення банку даних. Вимоги до БнД.
- •1.8. Визначення банку даних (БнД). Вимоги до БнД
- •7. Переваги централізації керування даними.
- •1.9. Переваги централізації керування даними
- •8. Життєвий цикл інженерного виробу.
- •2.1. Життєвий цикл інженерного виробу
- •9. Моделі життєвого циклу розробки іс (задачна модель, каскадна модель, спіральна модель).
- •2.2. Моделі життєвого циклу розробки іс
- •2.3. Задачна модель
- •2.4. Каскадна модель
- •2.5. Спіральна модель
- •10. Загальна технологія створення іс та ас.
- •2.6. Загальна технологія створення іс та ас
- •11. Основи побудови банків даних БнД.
- •2.7. Основи побудови банків даних БнД
- •Архітектура БнД
- •12. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства.
- •3.1. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства
- •13. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams).
- •3.2. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams)
- •Зовнішні сутності
- •Системи і підсистеми. Процеси
- •Накопичувачі даних
- •Потоки даних
- •Побудова ієрархії діаграм потоків даних Діаграма потоків даних dfd0
- •Діаграма потоків даних dfd1
- •Діаграма потоків даних dfd2
- •14. Матриці подій.
- •3.3. Матриці подій
- •15. Історичний розвиток технології sadt.
- •4.1. Історичний розвиток технології sadt
- •16. Склад функціональної моделі, ієрархія діаграм, типи зв’язків між функціями.
- •4.2. Склад функціональної моделі
- •4.3. Ієрархія діаграм
- •4.4. Типи зв'язків між функціями
- •(0) Тип випадкової зв'язності
- •(1) Тип логічної зв'язності
- •(2) Тип тимчасової зв'язності
- •(4) Тип комунікаційної зв'язності
- •(5) Тип послідовної зв'язності
- •(6) Тип функціональної зв'язності
- •17. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд.
- •5.1. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд
- •18. Модель «сутність-зв’язок».
- •5.2. Модель «Сутність - зв'язок»
- •19. Типи зв’язків.
- •5.3. Типи зв'язків
- •20. Степені зв’язку, залежність по коду.
- •5.4. Степені зв’язку, залежність по коду
- •Залежність за кодом
- •22. Композиція зв’язків.
- •5.6. Композиція зв'язків
- •23. Типи і підтипи (ролі).
- •5.7. Типи і підтипи
- •24. Поняття життєвого циклу об’єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц.
- •5.8. Поняття життєвого циклу об'єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц
- •25. Обмеження цілісності, бізнес-правила.
- •5.9. Обмеження цілісності. Бізнес-правила
- •Бізнес-правила
- •26. Локальні інфологічні моделі.
- •5.10. Локальні інфологічні моделі
- •27. Побудова глобальної інфологічної моделі.
- •5.11. Побудова глобальної інфологічної моделі
- •28. Базові поняття реляційних баз даних.
- •6.1. Базові поняття реляційних баз даних
- •Тип даних
- •Кортеж, відношення
- •Фундаментальні властивості відношень
- •29. Реляційна модель даних.
- •6.2. Реляційна модель даних
- •Цілісність сутності та посилань
- •Базисні засоби маніпулювання реляційними даними
- •30. Реляційна алгебра та її операції.
- •6.3. Реляційна алгебра та її операції
- •Загальна інтерпретація реляційних операцій
- •Замкнутість реляційної алгебри і операція перейменування Особливості теоретико-множинних операцій реляційної алгебри
- •Спеціальні реляційні операції
- •Операція обмеження
- •Операція взяття проекції
- •Операція з'єднання відношень
- •Операція поділу відношень
- •31. Реляційне числення на кортежах.
- •6.4. Реляційне числення на кортежах
- •Кортежні змінні та правильно побудовані формули
- •Цільові списки і вирази реляційного обчислення
- •32. Реляційне числення на доменах.
- •6.5. Реляційне числення на доменах
- •33. Аномалії та їх види.
- •7.2. Аномалії та їх види
- •Аномалія вставки (insert)
- •Аномалія оновлення (update)
- •Аномалія видалення (delete)
- •Перша нормальна форма
- •Друга нормальна форма
- •Третя нормальна форма
- •Нормальна форма Бойса-Кодда
- •Четверта нормальна форма
- •П'ята нормальна форма
- •36. Ієрархічна мд.
- •8.1. Ієрархічна мд
- •Ієрархічна структура даних
- •Операції над ієрархічною структурою
- •Вибирання даних
- •Маніпулювання даними
- •Переваги та недоліки ієрархічної моделі
- •37. Мережна мд.
- •8.2. Мережна мд
- •Мережна структура даних
- •Операції над мережною структурою
- •Переваги та недоліки мережної моделі
- •38. Визначення банку даних (БнД).
- •9.1. Визначення банку даних (БнД)
- •39. Вимоги до БнД.
- •9.2. Вимоги до БнД
- •40. БнД як автоматизована система. Види забезпечення.
- •9.3. БнД як автоматизована система. Види забезпечення
- •41. Архітектура БнД.
- •9.4. Архітектура БнД
- •42. Адміністратор бд і його функції.
- •9.5. Адміністратор бд і його функції
- •43. Довідник даних.
- •9.6. Довідник даних
- •45. Централізація і децентралізація процесів обробки даних.
- •9.8. Централізація і децентралізація процесів обробки даних
- •46. Історія, роль та значення мови sql.
- •10.1. Історія, роль та значення мови sql
- •47. Мови опису даних і маніпулювання даними.
- •10.2. Мови опису даних і маніпулювання даними
- •Мова визначення даних
- •Мова маніпулювання даними
- •Мова керування даними
- •48. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними.
- •10.3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними
- •Операція вибірки (обмеження)
- •Операція проекції
- •Операція з'єднання
- •Операція об'єднання
- •Операція перетину
- •Операція різниці
- •Операція поділу
- •Операція декартового добутку
- •Оператор rename
- •49. Віртуальні атрибути і таблиці.
- •10.4. Віртуальні атрибути і таблиці
- •50. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete.
- •10.5. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete
- •Insert - вставка рядків у таблицю
- •Update - оновлення рядків у таблиці
- •Delete - видалення рядків в таблиці
- •51. Тригери та цілісність посилання.
- •13.1. Тригери та цілісність посилання
- •Доступ до старих і нових значень рядків
- •Тригери й транзакції
- •Вкладеність тригерів
- •Тригер для View
- •52. Збереженні процедури.
- •13.2. Збереженні процедури
- •53. Використання курсорів.
- •13.3. Використання курсорів
- •54. Usability, значення і міфи.
- •17.1. Usability, значення і міфи
- •55. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік).
- •17.2. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік)
- •Методологічні основи ік
- •Узагальнена структура інформації для проектування інтерфейсу ас:
- •Хто може проектувати ік
- •Нормативно-технічна база – стандарти ік
- •Стилі інтерфейсу
- •56. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу.
- •17.3. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу
- •57. Етапи проектування ік.
- •17.4. Етапи проектування ік
- •Аналіз діяльності користувача
- •Поопераційний аналіз ефективності ік
- •58. Методи і критерії оцінки ік.
- •17.5. Методи і критерії оцінки ік
- •Цілі та критерії оцінки користувацького інтерфейсу
- •10 Правил по проектуванню якісних ік (по David f. Kelly):
- •59. Структура зовнішньої пам’яті.
- •18.1. Структура зовнішньої пам’яті Особливості реляційних скбд
- •Набір базових структур
- •60. Зберігання таблиць.
- •18.2. Зберігання таблиць
- •61. Індекси та в-дерева.
- •18.3. Індекси та в-дерева
- •Інвертовані списки
Ієрархічна структура даних
Ієрархічна структура даних визначається ієрархічною впорядкованістю своїх компонентів (або вузлів), тобто кожен вузол має не більше одного «батька» — старшого за ієрархією вузла.
Структура складається зі схем елементів даних (описова інформація) та їхніх екземплярів. Інакше кажучи, схема задає логічну структуру (або тип) елементу даних, а екземпляр - його значення.
Елементарним значенням структури є пойменоване поле даних, а його екземпляр — це елементарне значення.
Схема сегмента (яку називатимемо також просто сегментом) — це пойменована впорядкована сукупність назв полів. Сегмент є одиницею доступу до даних ієрархічної структури під час взаємодії зовнішньої та оперативної пам'яті. Екземпляр сегмента — впорядкована сукупність значень полів.
Ієрархічна схема даних — це ієрархічно впорядкована сукупність сегментів, що має певні властивості:
на найвищому рівні ієрархії розташований єдиний сегмент, що називається кореневим;
кожен інший сегмент, окрім кореневого, зв'язаний з одним і тільки одним сегментом вищого рівня, який є для цього сегмента батьківським (початковим);
сегмент може бути зв'язаний з одним або кількома сегментами нижчого рівня, які називаються дочірніми (породженими);
сегменти, що підпорядковані одному і тому ж батьківському сегменту, називаються близнюками;
сегменти, що не мають дочірніх, вважаються листковими, або їх ще називають листками.
Ієрархічний шлях (або просто шлях) — це послідовність сегментів, починаючи з кореневого, де кожний попередній є «батьком» наступного. Рівень сегмента визначається як кількість сегментів, що містяться на шляху, який веде від кореня до даного сегмента. Для ієрархічної схеми використовується наступна графічна нотація:
кожний сегмент зображується у вигляді пойменованого прямокутника;
усередині прямокутника записуються назви полів;
ієрархічний зв'язок між сегментами позначається лініями зі стрілками, що проведені від батьківського сегмента до дочірнього;
батьківські сегменти, як правило, розміщують над дочірніми.
Приклад графічного зображення простої ієрархічної схеми даних наведений на рис. 8.1, а. Якщо немає необхідності уточнювати сегменти полями, що зазвичай робиться під час загального аналізу ієрархічної структури предметної області, то в прямокутнику сегмента зазначається лише його назва (рис. 8.1, б).
Рис. 8.1. Графічне зображення схеми ієрархічної структури даних: з уточненнями (а); без уточнень (б)
Екземпляр ієрархічної схеми даних складається з одного екземпляра кореневого сегмента і, можливо, кількох екземплярів дочірніх сегментів для кожного екземпляра батьківського сегмента. Припускається існування таких зв'язків між екземплярами сегментів:
кожний екземпляр будь-якого сегмента підпорядкований одному екземпляру батьківського сегмента;
екземпляр будь-якого сегмента (окрім кореневого) не може існувати без відповідного екземпляра батьківського сегмента;
кожний екземпляр сегмента зв'язаний (підпорядковує собі) з усіма екземплярами дочірніх сегментів;
екземпляри одного сегмента, зв'язані з одним екземпляром батьківського сегмента, можуть бути зв'язані між собою в ланцюжок, що дає змогу виконувати їхнє послідовне перебирання у межах усіх сегментів, породжених з одного початкового.
У такий спосіб ієрархічна впорядкованість сегментів створює зв'язок «один-до-багатьох» між екземплярами батьківського і дочірнього сегментів. Приклад екземплярів ієрархічної схеми наведений на рис. 8.2.
Рис. 8.2. Схема (а) та її екземпляри (б, в) в ієрархічній структурі даних
Ієрархічна схема інколи має розгалуження, як це показано на рис. 8.3. У подібному випадку на рівні схеми батьківський сегмент може зв'язуватися з кількома дочірніми сегментами.
Рис. 8.3. Ієрархічна схема з розгалуженням
Ієрархічна структура даних - це сукупність ієрархічної схеми даних та всіх можливих екземплярів цієї схеми. Сукупність ієрархічних структур даних називається ієрархічною базою даних.