
- •Т_т Питання (бд) т_т
- •1. Інформація, дані, знання, аспекти роботи з даними. 1.1. Інформація, дані, знання
- •1.2. Аспекти роботи з даними
- •2. Поняття про інформаційні технології.
- •1.3. Поняття про інформаційні технології
- •3. Особливості та завдання іс.
- •1.4. Особливості та завдання іс Особливості інформаційних систем
- •Завдання інформаційних систем
- •4. Файлові інформаційні системи (фіс).
- •1.6. Файлові інформаційні системи (фіс)
- •5. Ідея скбд, відміни від фіс.
- •1.7. Ідея скбд, відміни від фіс
- •6. Визначення банку даних. Вимоги до БнД.
- •1.8. Визначення банку даних (БнД). Вимоги до БнД
- •7. Переваги централізації керування даними.
- •1.9. Переваги централізації керування даними
- •8. Життєвий цикл інженерного виробу.
- •2.1. Життєвий цикл інженерного виробу
- •9. Моделі життєвого циклу розробки іс (задачна модель, каскадна модель, спіральна модель).
- •2.2. Моделі життєвого циклу розробки іс
- •2.3. Задачна модель
- •2.4. Каскадна модель
- •2.5. Спіральна модель
- •10. Загальна технологія створення іс та ас.
- •2.6. Загальна технологія створення іс та ас
- •11. Основи побудови банків даних БнД.
- •2.7. Основи побудови банків даних БнД
- •Архітектура БнД
- •12. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства.
- •3.1. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства
- •13. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams).
- •3.2. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams)
- •Зовнішні сутності
- •Системи і підсистеми. Процеси
- •Накопичувачі даних
- •Потоки даних
- •Побудова ієрархії діаграм потоків даних Діаграма потоків даних dfd0
- •Діаграма потоків даних dfd1
- •Діаграма потоків даних dfd2
- •14. Матриці подій.
- •3.3. Матриці подій
- •15. Історичний розвиток технології sadt.
- •4.1. Історичний розвиток технології sadt
- •16. Склад функціональної моделі, ієрархія діаграм, типи зв’язків між функціями.
- •4.2. Склад функціональної моделі
- •4.3. Ієрархія діаграм
- •4.4. Типи зв'язків між функціями
- •(0) Тип випадкової зв'язності
- •(1) Тип логічної зв'язності
- •(2) Тип тимчасової зв'язності
- •(4) Тип комунікаційної зв'язності
- •(5) Тип послідовної зв'язності
- •(6) Тип функціональної зв'язності
- •17. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд.
- •5.1. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд
- •18. Модель «сутність-зв’язок».
- •5.2. Модель «Сутність - зв'язок»
- •19. Типи зв’язків.
- •5.3. Типи зв'язків
- •20. Степені зв’язку, залежність по коду.
- •5.4. Степені зв’язку, залежність по коду
- •Залежність за кодом
- •22. Композиція зв’язків.
- •5.6. Композиція зв'язків
- •23. Типи і підтипи (ролі).
- •5.7. Типи і підтипи
- •24. Поняття життєвого циклу об’єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц.
- •5.8. Поняття життєвого циклу об'єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц
- •25. Обмеження цілісності, бізнес-правила.
- •5.9. Обмеження цілісності. Бізнес-правила
- •Бізнес-правила
- •26. Локальні інфологічні моделі.
- •5.10. Локальні інфологічні моделі
- •27. Побудова глобальної інфологічної моделі.
- •5.11. Побудова глобальної інфологічної моделі
- •28. Базові поняття реляційних баз даних.
- •6.1. Базові поняття реляційних баз даних
- •Тип даних
- •Кортеж, відношення
- •Фундаментальні властивості відношень
- •29. Реляційна модель даних.
- •6.2. Реляційна модель даних
- •Цілісність сутності та посилань
- •Базисні засоби маніпулювання реляційними даними
- •30. Реляційна алгебра та її операції.
- •6.3. Реляційна алгебра та її операції
- •Загальна інтерпретація реляційних операцій
- •Замкнутість реляційної алгебри і операція перейменування Особливості теоретико-множинних операцій реляційної алгебри
- •Спеціальні реляційні операції
- •Операція обмеження
- •Операція взяття проекції
- •Операція з'єднання відношень
- •Операція поділу відношень
- •31. Реляційне числення на кортежах.
- •6.4. Реляційне числення на кортежах
- •Кортежні змінні та правильно побудовані формули
- •Цільові списки і вирази реляційного обчислення
- •32. Реляційне числення на доменах.
- •6.5. Реляційне числення на доменах
- •33. Аномалії та їх види.
- •7.2. Аномалії та їх види
- •Аномалія вставки (insert)
- •Аномалія оновлення (update)
- •Аномалія видалення (delete)
- •Перша нормальна форма
- •Друга нормальна форма
- •Третя нормальна форма
- •Нормальна форма Бойса-Кодда
- •Четверта нормальна форма
- •П'ята нормальна форма
- •36. Ієрархічна мд.
- •8.1. Ієрархічна мд
- •Ієрархічна структура даних
- •Операції над ієрархічною структурою
- •Вибирання даних
- •Маніпулювання даними
- •Переваги та недоліки ієрархічної моделі
- •37. Мережна мд.
- •8.2. Мережна мд
- •Мережна структура даних
- •Операції над мережною структурою
- •Переваги та недоліки мережної моделі
- •38. Визначення банку даних (БнД).
- •9.1. Визначення банку даних (БнД)
- •39. Вимоги до БнД.
- •9.2. Вимоги до БнД
- •40. БнД як автоматизована система. Види забезпечення.
- •9.3. БнД як автоматизована система. Види забезпечення
- •41. Архітектура БнД.
- •9.4. Архітектура БнД
- •42. Адміністратор бд і його функції.
- •9.5. Адміністратор бд і його функції
- •43. Довідник даних.
- •9.6. Довідник даних
- •45. Централізація і децентралізація процесів обробки даних.
- •9.8. Централізація і децентралізація процесів обробки даних
- •46. Історія, роль та значення мови sql.
- •10.1. Історія, роль та значення мови sql
- •47. Мови опису даних і маніпулювання даними.
- •10.2. Мови опису даних і маніпулювання даними
- •Мова визначення даних
- •Мова маніпулювання даними
- •Мова керування даними
- •48. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними.
- •10.3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними
- •Операція вибірки (обмеження)
- •Операція проекції
- •Операція з'єднання
- •Операція об'єднання
- •Операція перетину
- •Операція різниці
- •Операція поділу
- •Операція декартового добутку
- •Оператор rename
- •49. Віртуальні атрибути і таблиці.
- •10.4. Віртуальні атрибути і таблиці
- •50. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete.
- •10.5. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete
- •Insert - вставка рядків у таблицю
- •Update - оновлення рядків у таблиці
- •Delete - видалення рядків в таблиці
- •51. Тригери та цілісність посилання.
- •13.1. Тригери та цілісність посилання
- •Доступ до старих і нових значень рядків
- •Тригери й транзакції
- •Вкладеність тригерів
- •Тригер для View
- •52. Збереженні процедури.
- •13.2. Збереженні процедури
- •53. Використання курсорів.
- •13.3. Використання курсорів
- •54. Usability, значення і міфи.
- •17.1. Usability, значення і міфи
- •55. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік).
- •17.2. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік)
- •Методологічні основи ік
- •Узагальнена структура інформації для проектування інтерфейсу ас:
- •Хто може проектувати ік
- •Нормативно-технічна база – стандарти ік
- •Стилі інтерфейсу
- •56. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу.
- •17.3. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу
- •57. Етапи проектування ік.
- •17.4. Етапи проектування ік
- •Аналіз діяльності користувача
- •Поопераційний аналіз ефективності ік
- •58. Методи і критерії оцінки ік.
- •17.5. Методи і критерії оцінки ік
- •Цілі та критерії оцінки користувацького інтерфейсу
- •10 Правил по проектуванню якісних ік (по David f. Kelly):
- •59. Структура зовнішньої пам’яті.
- •18.1. Структура зовнішньої пам’яті Особливості реляційних скбд
- •Набір базових структур
- •60. Зберігання таблиць.
- •18.2. Зберігання таблиць
- •61. Індекси та в-дерева.
- •18.3. Індекси та в-дерева
- •Інвертовані списки
28. Базові поняття реляційних баз даних.
6.1. Базові поняття реляційних баз даних
Основними поняттями реляційних баз даних є: тип даних, домен, атрибут, кортеж, первинний ключ і відношення.
Тип даних
Поняття тип даних в реляційній моделі даних повністю адекватно поняттю типу даних в мовах програмування. Зазвичай всі сучасні реляційні БД підтримують наступні типи даних:
числові;
символьні;
великі двійкові об'єкти (малюнки та медіа-файли);
бітові рядки;
спеціалізовані числові дані (такі як «гроші»);
спеціальні «темпоральні дані» (дата, час та часовий інтервал).
Досить активно розвивається підхід до розширення можливостей реляційних систем абстрактними (користувацькими) типами даних.
Важливо! Реляційна модель вимагає, щоб типи використовуваних даних були простими (атомарними).
Звичайно, поняття атомарності досить відносно. Так, рядковий тип даних можна розглядати як одновимірний масив символів, а цілий тип даних - як набір бітів. Важливо лише те, що при переході на такий низький рівень втрачається семантика (сенс) даних. Якщо рядок, що виражає, наприклад, прізвище співробітника, розкласти в масив символів, то при цьому втрачається сенс такого рядка як єдиного цілого. Власне, для реляційної моделі даних тип використовуваних даних не важливий. Вимога, щоб тип даних був простим, потрібно розуміти так, що в реляційних операціях не повинна враховуватися внутрішня структура даних. Звичайно, повинні бути описані дії, які можна робити з даними як з єдиним цілим, наприклад, дані числового типу можна складати, для рядків можлива операція конкатенації тощо.
З цієї точки зору, якщо розглядати масив, наприклад, як єдине ціле і не використовувати поелементних операцій, то масив можна вважати простим типом даних. Більш того, можна створити свій, як завгодно складний тип даних, описати можливі дії з цим типом даних, і, якщо в операціях не потрібне знання внутрішньої структури даних, то такий тип даних також буде простим з точки зору реляційної теорії.
Домен
Найбільш правильним інтуїтивним трактуванням поняття домену є розуміння домену як допустимої потенційної множини значень даного типу. Наприклад, можна ввести домен «колір». Для предметної області «Правила переходу вулиці» домен «колір» буде приймати значення: «червоний», «жовтий» та «зелений». Ніякі інші значення для даного домену СКБД не пропустить.
Домен - це семантичне поняття. Домен можна розглядати як підмножину значень деякого типу даних, які мають певний сенс. Домен характеризується наступними властивостями:
домен має унікальну назву (в межах бази даних);
домен визначений на деякому простому типі даних або на іншому домені;
домен може мати деякий логічну умову, що дозволяє описати підмножину даних, допустимих для даного домену;
домен несе певне смислове навантаження.
Приклади доменів:
домен «Курс» приймає значення від 1 до 6;
домен «Пори року» приймає значення від 1 до 4.
Кортеж, відношення
Кортеж, що відповідає даній схемі відношення, - це множина пар {назва атрибута, значення}, яке містить одне входження кожної назви атрибута, що належить схемі відношення. «Значення» є припустимим значенням домену цього атрибута (або типу даних, якщо поняття домену не підтримується). Попросту кажучи, кортеж - це набір іменованих значень заданого типу.
Відношення - це множина кортежів, які відповідають одній схемі відношення. Насправді, поняття схеми відношення найближче до поняття структурного типу даних в мовах програмування.
Відношення зазвичай записується у вигляді:
R(<A1: D1>, <A2: D2>, ..., <An: Dn>),
або коротше
R(A1, A2, ..., An).
Число атрибутів у відношенні називають степенем (або -арністю) відношення.
Потужність множини кортежів відношення називають потужністю відношення.
Тоді, реляційної базою даних називається набір відношень.
Звичайним для користувача поданням відношення є таблиця, заголовком якої є схема відношення, а рядками - кортежі відношення-екземляру; в цьому випадку назви атрибутів іменують стовпці цієї таблиці. Тому іноді кажуть «стовпець таблиці», маючи на увазі «атрибут відношення». Такої термінології дотримуються в більшості комерційних реляційних СКБД.
Схема відношення, схема бази даних
Схема відношення - це іменована множина пар {назва атрибута, назва домену (або типу, якщо поняття домену не підтримується)}. Степінь або «арність» схеми відношень - потужність цієї множини. Схема БД (в структурному сенсі) - це набір іменованих схем відношень. Наприклад, нехай схема відношень «лампочка» виглядає так: лампочка ((назва, varchar (10)), потужність (dec), напруга (vol), тип цоколя (cok). При цьому раніше повинні бути задані домени vol з областю значень (110 або 220) і cok з областю значень («звичайний E27» або «міньйон E14»).
Схема БД - це пойменована сукупність схем відношень, які входять до неї.
Як видно, основні структурні поняття реляційної моделі даних (якщо не вважати поняття домену) мають дуже просту інтуїтивну інтерпретацію, хоча в теорії реляційних БД всі вони визначаються абсолютно формально і точно.