3. Особливості та завдання іс.

1.4. Особливості та завдання іс Особливості інформаційних систем

В залежності від конкретної області застосування, інформаційні системи можуть сильно відрізнятися за своїми функціями, архітектурою та реалізацією. Однак можна виділити властивості, які є загальними для всіх інформаційних систем.

1. Будь-яка інформаційна система призначена для збору, зберігання і обробки інформації. Тому в основі будь-якої інформаційної системи лежить середовище зберігання і доступу до даних. Середовище повинне забезпечувати рівень надійності зберігання та ефективність доступу, відповідні до області застосування інформаційної системи. Зауважимо, що в обчислювальних програмних системах наявність такого середовища є не обов'язковим. Основною вимогою до програми, що виконує чисельні розрахунки (якщо говорити про рішення дійсно серйозних завдань), є її швидкодія. Потрібно, щоб програма виконала досить точні обчислення за встановлений час. При вирішенні таких завдань навіть на суперкомп'ютерах цей час може вимірюватися тижнями, а іноді й місяцями. Тому програмісти-обчислювачі завжди дуже скептично ставляться до зберігання даних у зовнішній пам'яті, віддаючи перевагу такій організації програми, щоб протягом якомога довшого часу оброблювані дані містилися в основній пам'яті комп'ютера. Зовнішня пам'ять зазвичай використовується для періодичного збереження проміжних результатів обчислень, щоб у разі збою чи перерви в роботі комп'ютера можна було продовжити роботу програми від збереженої контрольної точки.

2. Інформаційні системи орієнтуються на кінцевого користувача, наприклад банківського клерка. Для нього термінал, персональний комп'ютер або робоча станція являють собою всього лише знаряддя власної професійної діяльності. Тому інформаційна система зобов'язана володіти простим, зручним, легко засвоюваним графічним інтерфейсом, який повинен надати кінцевому користувачеві всі необхідні для його роботи функції, але в той же час не дати йому можливість виконувати будь-які зайві дії. Зараз дуже популярні графічні інтерфейси, і, багато сучасних засобів розробки інформаційних додатків насамперед орієнтовані на розробку графічних інтерфейсів. Зауважимо, що обчислювальні програмні системи не обов'язково мають розвинені інтерфейси. Звичайно, це залежить від ступеня відчуждення програмного продукту. Якщо система призначена для продажу, то вона повинна володіти хорошим інтерфейсом хоча б з метою маркетингу. Але, як правило, серйозні обчислювальні програми практично унікальні. Розрахунки виконуються або розробниками програм, або людьми з того ж оточення. Для них набагато важливіше швидкодія обчислень, ніж зручність запуску програми, а наявність розвиненого інтерфейсу припускає істотну витрату комп'ютерних ресурсів. Як професіонали комп'ютерного світу, ці люди можуть впоратися з деякими незручностями при роботі зі слабким інтерфейсом.

3. ІС створюються колективно, тому що один фахівець в прийнятні терміни не в змозі створити більш-менш велику систему в силу її великого обсягу і в силу того, що вона містить багато проблемних областей, з якими необхідно детально ознайомитися.

4. ІС створюються ітераційно, тобто чергами, спочатку невеликий пусковий комплекс (перша черга), потім нова ітерація - друга черга тощо. Отже, інформаційна система еволюціонує.

5. ІС експлуатуються довго (часто системи «живуть» 20-30 років) і коштують дорого (вартість розробки + вартість збереженої інформації). Тому проектувати їх треба якісно та ретельно готувати документацію на них. А в процесі експлуатації дотримуватися всіх запобіжних заходів, щоб не зіпсувати і не втратити накопичену інформацію. Для порівняння системи, що призначені для вирішення інженерних задач, можуть слугувати більше за 30 років.